Статті

Марія Гжегожевська, Марія Конопніцька, Ігнацій Лукасевич, Юзеф Мацкевич, Ванда Руткевич, Юзеф Вибіцький, Владислав Бартошевський, Броніслав Геремек і Бруно Шульц будуть патронами 2022 р.

Цих видатних поляків, прийнявши відповідні ухвали, вшанували Сейм і Сенат РП. 2022 р. буде також Роком польського романтизму та Роком ботаніки.

У 2022 р. минає сота річниця заснування Державного інституту спеціальної педагогіки (зараз Академія спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві). Його засновницею і покровителькою є Марія Гжегожевська – науковиця, спеціальний педагог, тифлопедагог, тифлопсихолог, громадська діячка. Як нагадав Сейм у прийнятій ухвалі, девізом свого життя і життя чергових поколінь спеціальних педагогів, фахівців, які працюють із людьми з інвалідністю, вона зробила вислів: «Немає каліки – є людина». «Її роботи стали джерелом натхнення для чергових дослідників і творців академічної спеціальної педагогіки та освітньої, терапевтичної і реабілітаційної практики. Особливу цінність вона надала праці вчителя-вихователя, якого бачила внутрішньо багатою, харизматичною та емпатичною людиною», – додали депутати.

«У травні 2022 р. минає 180-та річниця народження Марії Конопніцької, польської письменниці, перекладачки й публіцистки. Із цієї нагоди Сейм вирішив вшанувати одну з найвидатніших письменниць в історії польської літератури, авторку «Роти» (одна з найвідоміших патріотичних польських пісень, – перекл.)», – написано в тексті ухвали, прийнятої палатою. «Вона здійснила переворот у польській літературі для дітей, піднісши цю галузь письменництва на вершину творчості. За допомогою літературних творів протестувала проти антипольської політики окупантів і соціальної несправедливості. Конопніцька співорганізувала протест світової громадської думки проти німецьких репресій щодо польських дітей у Вжесні в 1901–1902 рр. і законів про вилучення майна. Боролася за права жінок і допомагала ув’язненим із політичних мотивів російською владою», – написали депутати в резолюції.

200 років тому, в березні 1822 р., народився Ігнацій Лукасевич, творець світової нафтової промисловості. На 2022 р. припадає також 140-ва річниця його смерті. Фармацевт за освітою під час роботи в аптеці проводив дослідження над дистиляцією сирої нафти, з якої йому вдалося виділити гас. Серед досягнень Лукасевича Сейм перерахував теж створення на польських землях першої у світі нафтової свердловини в Бубрці у Кросненському повіті, а потім запуск кількох переробних заводів. Також він винайшов гасову лампу. Депутати наголосили на патріотичній діяльності Лукасевича: участі в підпільній роботі під час Краківського повстання, фінансовій підтримці Січневого повстання й допомозі його учасникам. Лукасевич був філантропом і громадським діячем. Під кінець життя його обрали до Галицького сейму.

Юзеф Мацкевич народився 120 років тому, у квітні 1902 р. Цей один із найбільших польських письменників у своїй творчості «зображав життя мешканців польсько-литовсько-білоруського прикордоння на тлі переломних історичних подій і спирався на багатонаціональні традиції Першої Речі Посполитої». Палата підкреслила однозначну ідейну позицію Юзефа Мацкевича: «Він був непримиренним ворогом тоталітарних режимів, особливо комунізму, шукав усе, що могло б об’єднати жителів Центрально-Східної Європи, зокрема антибільшовицьку опозицію в Росії, дорогою до свободи народів». Палата оголосила письменника патроном 2022 р., «визнаючи велич його доробку, який наполегливо підтримував ідеї незалежності Польщі, свободи і дружнього співіснування народів Центрально-Східної Європи та стійкого спротиву комунізмові».

30 років тому, у травні 1992 р., на шляху на Канченджангу, свій дев’ятий восьмитисячник, загинула Ванда Руткевич – гімалаїстка, перша полька і третя у світі жінка, яка підкорила найвищу вершину світу, Еверест. Як нагадали депутати в резолюції, цього дня, 16 жовтня 1978 р., Кароля Войтилу обрали Папою. Через рік під час візиту до Польщі Йоан Павло ІІ сказав Ванді Руткевич: «Милостивий Бог так бажав, щоб ми того самого дня забралися так високо». Депутати нагадали, що у 80-х рр. гімалаїстка належала до «Солідарності».

patroni 2022 1

Юзеф Вибіцький, автор польського національного гімну, депутат Сейму багатьох скликань, один з ініціаторів Барської конфедерації, учасник заходів з утілення у життя Конституції 3 травня, співорганізатор повстання на чолі з Костюшком, помер 200 років тому, у березні 1822 р. Цього року також відзначатимуть 275-ту річницю його народження та 225-річчя написання «Пісні Польських легіонів в Італії», відомої сьогодні під назвою «Мазурка Домбровського».

«У 1822 р. у Вільнюсі вийшли «Балади і романси» Адама Міцкевича, що увійшли до збірки поезій, яка поклала початок польського романтизму. Тоді вперше вийшли балади «Романтичність», «Повернення батька», «Світязянка», «Пані Твардовська», без яких важко уявити останні 200 років польської культури», – написано в ухвалі, яка оголосила 2022-й Роком польського романтизму. Сейм пригадав теж інших найвидатніших творців епохи романтизму: Юліуша Словацького, Зигмунта Красінського, Ципріяна Норвіда в галузі літератури, Фридерика Шопена і Станіслава Монюшка в музиці, Пьотра Міхаловського і Яна Матейка в малярстві. «Без Мауриція Мохнацького і його творів про вільних поляків, без пророків Міцкевича і Словацького, похованих у королівських усипальницях, адже поляки визнали, що вони рівні королям, не було би легіонів Пілсудського і варшавських повстанців. Це з романтизму постали сучасний месіанізм Йоана Павла ІІ та унікальний в історії світу рух «Солідарність», – зазначили депутати в прийнятому документі.

У 2022 р. минає сота річниця народження Владислава Бартошевського – в’язня «Аушвіцу», співзасновника Ради допомоги євреям «Жегота». Бартошевський працював в інформаційному відділі Бюро інформації і пропаганди Головної комендатури Армії Крайової, а також у департаменті внутрішніх справ делегатури уряду Республіки Польща на окупованій території. Як солдат Армії Крайової брав участь у Варшавському повстанні. Після війни його репресували, Бартошевський двічі був ув’язнений. Співпрацював із радіо «Вільна Європа», викладав у Люблінському католицькому університеті, а також в університетах Мюнхена, Айхштета й Аугсбурга. Заснував Комітет захисту переслідуваних за переконання при профспілці «Солідарність». Під час воєнного стану був інтернований. У вільній Польщі виконував обов’язки посла РП в Австрії, двічі був міністром закордонних справ, був державним секретарем у Канцелярії голови Ради міністрів, керівником Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, а також сенатором. Владислав Бартошевський – один із перших поляків, яким надали звання Праведника народів світу. В 1995 р. президент Лех Валенса відзначив його орденом Білого орла.

90 років тому народився Броніслав Геремек – один із найважливіших польських політиків. Співвідповідальний за відродження незалежності Польщі, її вступу до НАТО і Європейського Союзу. Досліджував історію культури і суспільства середніх віків. Працював в Інституті історії Польської академії наук у Варшаві. Викладав у Паризькому університеті і керував місцевим Центром польської культури. Був діячем опозиції в ПНР, зокрема співавтором так званого Листа 7 – документа, який висловлював необхідність реформувати лад у країні, листа на захист репресованих діячів Комітету захисту робітників, підписантом заклику 64 науковців, літераторів і публіцистів до початку переговорів із робітниками, які страйкували в серпні 1980 р. Став одним із радників у процесі створення незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність». Брав участь у пленарних обговореннях під час нарад круглого столу. В 1997–2000 рр. був міністром закордонних справ. Був депутатом І–ІІІ каденцій Х Сейму, депутатом Європейського парламенту IV каденції. Президент Олександр Квасневський відзначив його орденом Білого орла.

У резолюції, яка оголошує Рік Бруно Шульца, сенатори нагадують, що у 2022 р. минає 130 років від дня народження і 80 років від дня смерті митця. Члени Сенату звертають увагу на те, що Шульц, безсумнівно, – один із найоригінальніших творців польської культури ХХ ст., а його твори ввійшли до канону світової літератури і відомі навіть у найвіддаленіших частинах світу.

Бруно Шульц був усестороннім митцем: прозаїком, графіком, художником і літературним критиком. Вивчав архітектуру у Львівській політехніці, але спершу через хворобу, а потім через початок Першої світової війни був змушений перервати навчання. Його літературний доробок становлять два томи оповідань – «Цинамонові крамниці» і «Санаторій під клепсидрою», кілька творів, які не увійшли в ці збірки, а також листи, видані у «Книзі листів» та «Критичні ескізи» – рецензії літературних творів, які публікувалися в пресі. У галузі образотворчих мистецтв він став відомий як автор серії гравюр «Ідолопоклонська книга», а також ілюстрацій до першого видання «Фердидурке» Вітольда Гомбровича і до своїх оповідань із тому «Санаторій під клепсидрою». Майже все своє життя від народження митець провів у Дрогобичі, невеликому містечку неподалік Львова, за винятком короткого перебування у Відні. Він був уважним спостерігачем свого міста. Його творчість, і літературна, і образотворча, насичена дрогобицькими реаліями. У Дрогобичі він трагічно і загинув, застрелений на вулиці гестапівцем.

patroni 2022 2

У 100-річчя створення Польського ботанічного товариства Сенат прийняв рішення оголосити 2022-й Роком ботаніки. Таким чином палата хоче вшанувати польських ботаніків та їхні досягнення, наголосити на цивілізаційному значенні цієї галузі науки. У резолюції сенатори нагадують про польських дослідників: Міхала-Ієроніма Лещиця-Сумінського, який перший у світі описав цикл розвитку папоротників, Антонія Ремана – піонера досліджень рослинності Південної Африки, Едварда Страсбургера – творця основ сучасної цитології рослин. Сенатори нагадують, що невдовзі після відновлення Польщею незалежності було створено Польське ботанічне товариство, перший з’їзд якого відбувся 9–10 квітня 1922 р. «Товариство, яке відіграє величезну роль у наукових дослідженнях, у діяльності, яка захищає від забуття доробок та історію польської ботаніки, а також у пропагуванні знань про цю особливу частину природи, якнайбільшою мірою заслуговує на відзнаку», – йдеться в постанові.

Джерело: sejm.gov.pl, senat.gov.pl