Статті

В актовій залі Волинської обласної державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки в Луцьку 28 грудня презентували проєкт «Стежками пам’яті».

Організувала презентацію громадська організація «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», яку створила в січні 2016 р. ініціативна група рівненських істориків. Зустріч у Луцьку провів один із засновників організації, її директор – доктор політичних наук, завідувач кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Максим Гон. Як розповів науковець, основною метою організації є формування інклюзивної культури пам’яті в Україні шляхом вивчення історії національних меншин і недомінантних соціальних груп. Тож у колі зацікавлень – Голокост, Волинська трагедія, історія ромів, чехів, німців Волині, долі у Другу світову війну жінок, військовополонених, остарбайтерів, психічнохворих та інших малодосліджених груп.

stezzkamy 01

stezzkamy 02

stezzkamy 03

stezzkamy 04

stezzkamy 05

На основі накопичених і напрацьованих за час своєї діяльності матеріалів «Мнемоніка» провела низку наукових конференцій і освітніх семінарів в Україні та країнах Європи, а також видала шість книг. Відбулися вже три Всеукраїнські літні школи «Як міста (не)пам’ятають» і літня школа «(не)Видима публічність жінок. Історія та сучасність». У доробку «Мнемоніки» на сьогодні є чотири документальних фільми про історію Голокосту в Рівному та настільна гра для старшокласників «Зникле місто».

Ще одна мета організації – повертати втрачену пам’ять про зниклі або майже забуті сторінки багатонаціональної історії Волині, зокрема, формувати меморіальний простір сучасної України. Завдяки ініціативі «Мнемоніки» в Рівному постало шість нових меморіальних знаків жертвам нацизму. Першою з таких ініціатив було встановлення у 2018 р. у місті каменів спотикання – меморіальних знаків кубічної форми, вбудованих у тротуари. На них наведена коротка інформація про жертву нацизму, яку вдалося встановити: ім’я та прізвище, дати народження, арешту, інформація про концтабір, дата смерті. Камінь встановлюють у місці, пов’язаному з людиною, якій його присвячено, але не на місці смерті, адже цей меморіальний знак покликаний вшанувати пам’ять про життя людини, а не про її вбивство. Ця ідея належить німецькому митцеві Гюнтеру Демнігу, зараз у світі встановлено понад 75 тис. таких знаків. Рівненські камені спотикання присвячені жертвам нацизму: польській поетесі Зузанні Ґінчанці, Праведникові народів світу Якову Сухенку, священникові Володимиру Мисечку, Якову і Рахилі Круликам.

Зараз організація за підтримки німецького фонду «Erinnerung, Verantwortung und Zukunft» («Пам’ять, відповідальність, майбутнє») проводить дворічний проєкт «Стежками пам’яті». Ось як про проєкт сказано на інтернет-сторінці організації mnemonika.org.ua: «Внаслідок діяльності місцевих політичних еліт УПА Волинь посіла помітне місце в символічному просторі міст та інших населених пунктів регіону. Водночас замовчують неприємні сторінки історії: участь українців у допоміжній поліції та їхня роль у Голокості, роль УПА в міжнаціональному конфлікті в Західній Україні (Волинська трагедія). При цьому доля представників та представниць інших національностей та соціальних груп, які мешкали на Волині, часто-густо залишається поза увагою та поза меморіальними практиками. Пам’ять про них міститься на маргінесі суспільної уваги.

Така реальність потребує вироблення нових інструментів – тих, що сприятимуть поширенню знань про інші грані війни в українському суспільстві, таких, що сприятимуть формуванню нових пам’яттєвих практик. (…)

Із цим проєктом ми маємо намір популяризувати критичний підхід до осмислення подій війни шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам’яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, які проживають на території регіону. Інклюзивна модель колективної пам’яті – модель, що стоїть в основі діяльності Центру політики пам’яті «МНЕМОНІКА», – полягає у вплетенні голосів різних соціальних груп, етносів та національностей в історичну канву. Вона є альтернативою до націоцентричної моделі пам’яті».

Зараз проєкт «Стежками пам’яті» фактично перетнув екватор. На сайті «Мнемоніки» в рамках проєкту вже опубліковано серію подкастів про Другу світову війну на Волині. Організація представлена в соціальних мережах: у Facebook та Instagram, має свій YouTube-канал, де можна всі матеріали знайти у вільному доступі.

На зустрічі «Мнемоніка» презентувала свій дебютний мальопис «Орнітофобія», який розповідає про війну між вигаданими птахоподібними істотами – орнітами. Історію, створену на основі реальних задокументованих подій, що відбувалися на Волині під час Другої світової війни, реалізували рівненський режисер і сценарист Артем Вишневський та художниця Юлія Антонова із Сєвєродонецька.

stezzkamy 06

stezzkamy 07

stezzkamy 08

stezzkamy 09

stezzkamy 10

stezzkamy 11

На завершення зустрічі Максим Гон подарував бібліотеці книги, видані в рамках діяльності організації, тож лучани теж матимуть змогу ознайомитися з доробком «Мнемоніки».

Текст і фото: Анатолій Оліх