Статті

Із минулого року урочистість Усіх Святих для луцької кафедральної римо-католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла набула ще одного, особливого, сенсу, адже саме цього дня провела свою першу публічну акцію парафіяльна благодійна організація.

1 листопада Римо-католицька церква вшановує всіх християн, які завдяки праведному життю осягнули вічне спасіння: і тих, яких Церква офіційно визнала святими, і тих, чиї імена відомі тільки Господу. 2 листопада Церква молиться за душі всіх померлих вірних. У Польщі обидва ці дні традиційно відзначають разом, такий звичай запровадили віддавна й українські католики. На початку листопада християни римського обряду проводять на кладовищах молебні, а весь місяць присвячений пам’яті померлих.

Уторік, коли відбувався такий молебень під проводом ординарія Луцької дієцезії, єпископа Віталія Скомаровського, в ньому взяли участь члени новоствореної благодійної організації «Релігійна місія Карітас-Спес-Луцьк парафії Святих Апостолів Петра і Павла Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви».

«Першою була акція «Засвіти свічку пам’яті». Це було у свято Усіх Святих, 1 листопада 2020 р. Цей день ми вважаємо днем народження нашої організації. Тобто наша діяльність почалася під покровительством Усіх Святих на Меморіалі – колишньому нашому, католицькому, кладовищі», – говорять члени благодійної організації.

Ідея її створення належить парохові кафедральної римо-католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку, отцю-каноніку Павлу Хом’яку. Панотець згадує: «Ідея в мені зростала дуже довго. Вперше з діяльністю благодійної організації я зіткнувся в 1998 р., коли в моїх рідних Ківерцях почала працювати «Мальтійська служба допомоги». Вони несли допомогу нужденним, і я теж став мальтійцем. Тоді я вперше відкрив для себе, що допомагати людям нічого не коштує, потрібно лише трохи часу й бажання. Пізніше, уже в семінарії, я організував групу семінаристів. Ми у вільний від навчання час їздили до Львова, опікувалися різними людьми. Найчастіше допомагали працею, наприклад, ходили в магазин, допомагали щось перенести, прибрати, комусь накривали дах, а комусь перестилали підлогу. Робити добрі вчинки може кожен».

Як розповідає отець Павло, вже коли він працював у Луцьку, під час розмови з парафіянами зрозумів, що є люди, охочі присвятити свій час благодійності, допомозі іншим. «Упродовж уже багатьох років ми разом із парафіянами їздили в дитячий будинок «Сонечко» у Ківерцях, організовували для дітей поїздки, проводили різні акції. До цього поступово долучалися нові люди, все це акумулювалося і стало для мене певним поштовхом: потрібно цих людей якось організувати, зробити одним цілим», – згадує отець-канонік.

caritas 02

caritas 03

caritas 04

caritas 05

У цьому допоміг київський офіс «Карітас-Спес Україна», який у вересні 2020 р. запропонував пройти курси в режимі онлайн, адже тоді був карантин. «Цей телефонний дзвінок я розцінив як знак і чудову можливість, адже певних речей треба навчитися, – продовжує отець Павло. – Київський «Карітас» проводив три курси: один із написання проєктів, другий – навчальний курс для тренерів, тобто тих, хто навчає волонтерів, третій – по роботі з молоддю. Двоє дівчат, які зараз працюють у нашій команді, пройшли необхідне навчання».

Зараз кістяк «Карітас-Спес Луцьк» складають шість осіб, із них – двоє священників. Окрім отця Павла, в організації працює отець Марцін Яцек Цєсєльский, вікарій кафедральної парафії. Кожен займається своїм напрямком діяльності. «Фактично організація творилася якось навіть самоволі. Членів команди не треба було шукати, підштовхувати – їм потрібно було лише підказати», – розповідає отець Павло.

На запитання, чому займається волонтерством, Ольга Бортник відповідає коротко: «Я роблю це тому, що мені це дуже подобається. Просто до цього душа лежить. Мені це приносить щастя, а те, що я ще можу допомогти людям, – це для мене приємний бонус».

Волонтерка Анастасія Марків каже: «Мені дуже приємно бачити оченята дітей чи сльози дорослих, коли ти допомагаєш людям, які вже не надіються ні на яку допомогу. Та віддача, ті емоції, які вони дарують нам в обмін на те, що ми робимо, – це, мабуть, і є головним мотиватором».

За рік команда провела близько 80 акцій, не всі вони зафіксовані в соцмережах, адже не всі організація висвітлювала. Отець Павло зазначає: «В основному ми зосереджуємося на простих речах, але проводимо багато акцій: від свята для дітей до прибирання в домівках самотніх, від елементарного приготування їжі до комплектації продуктових наборів». Серед пріоритетних напрямків – теж співпраця із Центром допомоги ветеранам війни 4.5.0, допомога воїнам на Сході. Одна з останніх ініціатив – мінігуртожиток для студентів-католиків, у якому живуть троє хлопців із Нігерії та один з України».

Сьогодні команда працює над створенням молодіжно-родинного хабу на базі парафіяльного будинку, тобто місця, куди молодь і сім’ї можуть прийти в будь-який момент – посидіти, пограти в настільний теніс, випити разом чаю, поспілкуватися.

Із постійних проєктів варто згадати безплатні лікарські консультації, консультації адвоката, навчальні курси з вивчення польської та англійської мов.

«Для нас не існує релігійної приналежності, ми зосереджуємося лише на людині. Парадоксально, але здебільшого ми допомагаємо не католикам», – констатує панотець.

caritas 01

caritas 06

caritas 07

caritas 08

У листопаді цього року організація планує запустити трохи масштабніший проєкт – кухню для вбогих, на якій тричі на тиждень будуть готувати гарячі обіди. Для нужденних, вважають благодійники, це особливо важливо з настанням холодів. Планується, що кухня працюватиме з листопада до лютого або й до березня.

Як розказує панотець, члени організації мають розподілені між собою обов’язки: є відповідальний за бухгалтерію, відповідальний за роботу з волонтерами, копірайтер тощо. «Проте це командна праця і у випадку потреби всі зосереджуються на потрібній акції, тому поділ часто-густо просто формальний», – ділиться отець Павло.

На запитання про присутність організації в інтернеті відповідає: «Я, стара школа, не вважав, що нам потрібні соціальні мережі, говорив, що добрі вчинки не потребують розголосу, що їх треба робити в тиші. Але молода частина команди переконала мене в протилежному». Тепер організація має свій сайт (caritaslutsk.com), а також представлена у фейсбуці (Карітас-Спес Луцьк парафії св. Петра і Павла) та інстаграмі (@caritas.spes.lutsk). За словами отця Павла, близько 20 волонтерів прийшли в організацію саме завдяки соціальним мережам. І це не тільки молодь, а й люди середнього віку.

Отець наголошує: «Багато хто з людей думає, що благодійність – це коли треба давати кошти. Специфіка нашої команди в тому, що ми не збираємо грошей. Ми працюємо з таким найважливішим для нас ресурсом, як людський час. Ми хочемо, щоб людина прийшла і не принесла, скажімо, 20 чи 50 гривень, а виділила своїх п’ять хвилин і, наприклад, просто допомогла комусь почистити картоплю чи занесла вже приготований обід».

Ще один важливий аспект, інтеграційний, був відкритий уже під час роботи організації: «Одного разу ми проводили акцію «Спечи печиво», під час якої на кухні зібралися пекарі віком від 14 років до 50+. Так об’єдналися різні покоління в одній добрій справі. Благодійність приносить добро і тим, хто ним ділиться».

Анатолій ОЛІХ
Фото надала Релігійна місія «Карітас-Спес-Луцьк» Луцької дієцезії

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1