Станіслав Ноаковський – архітектор, рисувальник і художник. Так одну людину щедра природа обдарувала багатьма талантами, що в царині мистецтва не є унікальним явищем.
Ноаковський народився 26 березня 1867 р. у невеликому містечку Нєшаві на Куявах. Цей образ провінційної, проте своєрідної місцевості буде супроводжувати його все життя. Цегляний костел, невеликі єврейські будиночки, дерев’яні хати, вітряк на пагорбі та особняк із великою залою-їдальнею і спальнею дідуся й бабусі. Цьому світові ранніх спогадів митець подарує вічне життя на своїх рисунках.
Станіслав Ноаковський у студентські часи. Public domain
Він був винятковим архітектором, художником, мистецтвознавцем і викладачем. Мистецька спадщина, яку Ноаковський залишив по собі, охоплює тисячі рисунків, акварелей і ескізів. Уникаючи шаблонів, він фантастично портретував, у широкому розумінні цього слова, різноманітні будинки, починаючи від великих палацових, замкових і монастирських комплексів та закінчуючи окремими особняками, кам’яницями і селянськими хатами, критими стріхою.
Так само як дещо пізніше робив це на екранах телевізорів Віктор Зін, так і Станіслав Ноаковський заглядав усередину, щоби показати глядачеві найменші деталі. Простота, з якою він виконував свої роботи, захоплює. Він умів кількома непримітними розчерками тушшю, олівцем, акварелями або смужкою сепії відобразити настрій, дух і задум власного архітектурного бачення.
Лекції Ноаковського з історії мистецтва завжди збирали натовпи слухачів. Його студенти – як майбутні архітектори, так і художники – вважали його неперевершеним майстром рисунку, який під час занять творив на дошці незвичайну крейдою записану таїну.
Цікавою рисою його фахового життя є те, що в професії архітектора він самореалізувався передусім як теоретик. Він надзвичайно рідко творив проєкти, і тільки кілька з них дочекалися втілення.
Станіслава Ноаковського вабило передусім творення на папері нових, фіктивних, проте заснованих на реальності, проєктів будівель. Його ескізи – це не зображення будинків, що існують або існували в минулому, це не проєкти чогось, що мають звести, це неймовірні фантазії.
Намальований архітектором, наприклад, готичний костел має власну вигадану історію, свою минувшину. Про Ноаковського говорили, що він був закоханий в архітектуру, що на споруди дивився очима художника, а не будівничого та інженера.
Музей Станіслава Ноаковського в Нєшаві, розташований у колишньому будинку Ноаковських. Автор фото: Анджей Отрембський. CC BY-SA 3.0 pl
У 1918 р. він очолив кафедру історії мистецтва на архітектурному факультеті Варшавської політехніки, дещо пізніше у Школі образотворчих мистецтв. В обох навчальних закладах Ноаковський був одним із найбільш шанованих викладачів. Він бере участь у численних реставраторських проєктах, його лекції та промови, які він виголошував для пропагування знань з історії мистецтва, відзначалися шаленим успіхом.
Станіслав Ноаковський помер раптово, від інфаркту, 1 жовтня 1928 р. у Варшаві. На Повонзківське кладовище його проводжали натовпи молоді.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЄЖИ НОВОСЕЛЬСЬКИЙ – ОДУХОТВОРЕНИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯН СТАНІСЛАВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ПЕЙЗАЖУ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: НИКИФОР – КАРТОННИЙ ХУДОЖНИК
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПРОСТО МІТОРАЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАЄМНИЧІ АБАКАНИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МИСТЕЦТВО В ЦИФРАХ – РОМАН ОПАЛКА