Статті

Однією з найвідоміших у Польщі ікон волинського походження є ікона Матері Божої Свійчівської. Сьогодні вона теж знана під назвами «Пані Волині» та «Матір Божа Отвоцька» – за назвою міста, в якому образ перебуває нині.

Свійчів (нині Володимир-Волинський район) був одним із найвідоміших богородичних санктуаріїв Волині. Все через чудотворну ікону Матері Божої Свійчівської, до якої ходили з прощами католики римського і грецького обрядів, а також православні з околиць Володимира-Волинського, Луцька та навіть Любліна. Про це свідчать написи на збережених вотивах.

Перший, дерев’яний костел тут постав у 1607 р. на місці, де за легендою знайшли чудотворну ікону Богородиці. У 1787 р. королівський підчаший Фелікс Чацький звів на місці старого костелу новий мурований храм. Наскільки популярним паломницьким центром стала ця святиня, писав у своїй праці «Історії чудотворних ікон Пресвятої Діви Марії в Польщі» (т. 4, с. 355) отець-єзуїт Алоїз Фрідріх SI: «Понад 120 вотивних табличок свідчать про отримані тут благодаті, котрих, однак, – наскільки про це можна зробити висновок із місцевих документів – духовна влада ніколи не перевіряла, оскільки вже в стародавніх урядових документах «милостями відомою» цю ікону називали».

MBS 01

Матір Божа Свійчівська. Wikipedia, Public domain

Ця ікона – це копія вже відомої нам ікони Матері Божої Сніжної. Вона була оздоблена срібною шатою, срібними коронами і золотими смугами з дорогоцінним камінням, на шиї Богоматері була низка коралів. Образ був установлений на центральному вівтарі, його прикривала ікона Перемінення Господнього, яку опускали під час великих урочистостей.

Обабіч вівтаря на стінах висіли численні вотуми. Були тут вотуми і від братств, і від шляхти, і від простого люду. «І хоча громадянська влада (царська, – прим. авт.) публічні релігійні паломництва католикам не дозволяє, попри це, побожний люд на більші урочистості Пресвятої Матері з Люблінської губернії з-за Бугу на 100 і більше верст чисельно збирається у Свійчеві, аби тут у ніг Марії скласти свої турботи і страхи, щоби віддатися Її материнській опіці та випросити собі милості, потрібні душі й тілу. Нерідко теж і в наші часи можна чувати про нові безсумнівні благодаті, у Свійчеві від Пресвятої Діви отримані, але ніхто цих оповідей ані не перевіряє, ані не записує. Найбільше ж – до дванадцяти тисяч пілігримів – прибуває на урочистість Різдва Пресвятої Діви, яку тут, буває, по три дні відзначають», – розповідав дослідник.

Під час Першої світової війни, оскільки Свійчів – село незначне і великі бої його оминули, храм не постраждав, але відчутно занепав. У 1927 р. костел відреставрували коштом вірян.

У міжвоєнному Свійчеві мешкала приблизно однакова кількість поляків і українців. Католицька парафія, в яку входили понад 50 навколишніх сіл і хуторів, нараховувала 4400 вірних. Крім костелу, в парафії ще були дві невеликих каплиці. І в ці часи до ікони Матері Божої Свійчівської продовжували приходити і католики обох обрядів, і православні, і поляки, і українці.

Улітку 1943 р. Волинь запалала. Польські села навколо Свійчева теж стали жертвами братовбивства. 11 липня в поблизькому Домінополі загинули біля 300 поляків, 29 серпня в Терезині – ще понад 200. Цих обох сіл зараз уже немає, лише на місці Терезина збереглися братська могила і хрест.

А 31 серпня 1943 р. і на Свійчів напали упівці. Того дня загинули близько 100 поляків, частині вдалося втекти до Володимира-Волинського – в ньому дислокувалися німці, тому там було безпечно. Тоді були пограбовані всі польські обійстя, які залишилися без господарів, а чудотворну ікону місцеві селяни перенесли з костелу до церкви. Сам храм через кілька місяців підірвали упівці. Після війни цеглу розтягнули, від костелу залишилася лише одна сходинка з ганку перед храмом. У 1995 р. на місці костелу у Свійчеві встановили пам’ятний металевий хрест, на якому розміщена невелика копія чудотворної ікони.

Як ми вже вказували, уцілілі мешканці Свійчева перебралися до Володимира-Волинського. Настоятелем парафії Святих Йоакима і Анни у Володимирі-Волинському був тоді призначений отець Станіслав Кобилецький, колишній викладач Луцької духовної католицької семінарії. В листопаді 1940 р. його арештував НКВС і після «слідства» йому присудили смертну кару. Священник у камері смертників пробув до квітня 1941 р., коли йому замінили розстріл на 25 років у таборах. Отцю Станіславу пощастило вижити разом із парохом кафедрального собору, отцем Владиславом Буковинським під час розстрілу в’язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 р.

MBS 03

Отець-канонік Станіслав Кобилецький. nawolyniu.pl, Public domain

Саме отець Кобилецький вирішив спробувати повернути втрачену святиню. Заплативши німцям і взявши в підмогу патруль жандармерії, парафіянам вдалося вивезти ікону зі Свійчева до Володимира-Волинського. Спочатку чудотворний образ перебував у володимирському костелі Пресвятого Серця Господа Ісуса, а потім у фарному костелі, парохом яких був отець Станіслав. Варто сказати, що отця потім ув’язнило гестапо, але парафіяни його викупили. Коли Червона армія підійшла під Луцьк, отець Кобилецький слушно вирішив не випробовувати долю й покинув Луцьку дієцезію разом із німецькими військами.

Ікону Пресвятої Богородиці Свійчівської до Польщі перевезли після розформування вояки 27-ї волинської дивізії АК. Вдалося теж врятувати частину вотумів. Спочатку образ потрапив до черниць Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса у Свідері, а потім уже до каплиці в отвоцькому костелі. За часів комуністичного режиму, зі зрозумілих причин, культ Матері Божої Свійчівської не розвивався, вперше відпуст на її честь відзначили в парафії аж у 1986 р. На нього прибуло багато волинян, розсіяних усією Польщею. Відтоді цей відпуст став традиційним.

MBS 02

Вівтар з іконою в Отвоцьку. Джерело: iotwock.info

У 1994 р. місцевий єпископ і духовенство на прохання мерії звершили урочистий акт присвячення міста Отвоцька опіці Матері Божої. Відтоді вже Свійчівську Богородицю повноправно можна називати Отвоцькою.

Поновна коронація чудотворної ікони відбулася 8 вересня 1998 р., виготовлення корон профінансували жителі Отвоцька. Літургійний спомин Матері Божої Отвоцької відзначають у свято Різдва Богородиці, 8 вересня.

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ОДІССЕЯ ПАНІ ПОДІЛЛЯ І ВОЛИНІ

МАТІР БОЖА ЛУЦЬКА – ОДНА З ПЕРШИХ КОПІЙ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ В БАЗИЛІЦІ САНТА МАРІЯ МАДЖОРЕ

СТРАЖДАЛЬНА БОГОРОДИЦЯ З НЕВІРКОВА

НЕПРОСТА ДОЛЯ МАТЕРІ БОЖОЇ КЛЕВАНСЬКОЇ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА МАТЕРІ БОЖОЇ КАЗИМИРЕЦЬКОЇ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1