Статті

Нарисом про учителя Сарненської школи № 1 Мар’яна Гжибека ми продовжуємо цикл статей про учителів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр.

Мар’ян Гжибек народився 1914 р. Місце народження не можемо визначити точно, оскільки в архівно-слідчій справі, на якій ґрунтується біографічний нарис, подано суперечливі дані. В одному документі зазначено, що він народився в Пілаві-Гурній у Нижній Сілезії, в іншому – в Боянові на території Великопольщі. Про його батьків жодних відомостей немає. В анкеті арештованого в розділі «Соціальне походження» зазначено: «З робітників». Майновий стан окреслено як «незаможний».

Відомо, що 1921 р. хлопець закінчив підготовчу школу до гімназії в Познані. 1929 р. він вступив до учительської семінарії, яку закінчив 1935 р. Відразу після завершення навчання Мар’яна призвали до Війська Польського. 1936 р. він демобілізувався у званні капрала. У 1936–1937 рр. жив у Гродні у свого батька Юзефа Гжибека.

У 1937 р. Мар’ян Гжибек отримав направлення в Сарненську школу № 1. Невідомо, чи до міста молодий учитель прибув сам, чи вже одруженим. Згідно з архівними документами, у Сарнах він мешкав разом із дружиною Емілією на вулиці Лісній, 29. Дітей у подружжя не було. Учитель, паралельно з посадовими обов’язками, керував харцерським осередком, що діяв при школі.

Grzybek 1

Зі встановленням радянської влади Мар’ян Гжибек залишився на посаді вчителя, але в новому навчальному році йому довелося швидко перелаштовуватися на українську мову викладання. У педагогічних колективах з’являлися новоприбулі колеги з УРСР, які з обачністю ставилися до місцевих педагогів. Та й серед батьків виявилося чимало невдоволених та ображених ставленням учителів польської школи до дітей – представників інших національностей. У протоколі допиту Мар’яна Гжибека зазначено, що Ейвін Янкель написав звернення до директора Сарненської школи, в якому виклав факти утиску Мар’яном дітей єврейської національності. Янкель стверджував, що вчитель неодноразово казав його доньці, щоб та ішла вчитися в єврейську школу. Також чоловік повідомляв, що педагог наказав дітям повернути в школу, де навчання мало вестися українською мовою, польські підручники, щоб учитися за ними, а не за українськими чи російськими.

Згодом Мар’ян Гжибек залишився без роботи. Працювати далі в школі чоловік не міг через недостатнє знання російської та української мов. У квітні 1940 р. він їздив до Львова в надії працевлаштуватися там. Та через відсутність паспорта знайти нове місце роботи йому так і не вдалося. У Львові Мар’ян зупинився в літньої жінки на прізвище Лорек, яка раніше неодноразово приїздила до Сарн, де гостювала в рідної сестри його дружини Емілії.

Через хворобу він повернувся до Сарн аж через два місяці. Там він мав отримати паспорт. Оскільки документ передбачав приписку до місця проживання, більше до Львова чоловік не поїхав. Після повернення він жив то в колонії Хвощовата Немовицької гміни в Людвига Вільгельма, допомагаючи тому по господарству, то в Сарнах у сестри своєї дружини.

28 березня 1940 р. на подвір’ї будинку № 7 на вулиці Польній, де Мар’ян мешкав із червня 1938 до грудня 1939 р., працівники Сарненського райвідділу НКВС виявили пістолет «Браунінг», шість гранат Міллса і дерев’яну коробку з невідомою речовиною. Оскільки гранати примерзли до ґрунту, а на пістолеті проявилася іржа, енкаведисти припустили, що виявлена зброя була захована ще восени 1939 р. Підозра впала на двох колишніх мешканців будинку: Мар’яна Гжибека та Костянтина Михасика.

18 липня 1940 р. Сарненський райвідділ НКВС арештував Мар’яна Гжибека й доправив до рівненської в’язниці. При обшуку в арештованого вилучили радянський паспорт, тимчасове посвідчення районного військомату, витяг із метричної книги, 180 радянських рублів, ремінь, комірець та галстук. Останні три вилучені предмети повернули дружині Мар’яна Емілії, про що в архівно-слідчій справі є відповідна розписка.

Grzybek 2

Хочемо підкреслити, що до слідчої справи Мар’яна Гжибека було долучено протокол обшуку Костянтина Михасика, учня Сарненської середньої школи, 1921 р. н., проведеного 28 березня 1940 р. у Сарнах на вулиці Сосновій, 11. У документі зазначено, що в Михасика вилучили шаблю польського взірця, вісім патронів до дрібнокаліберної гвинтівки та одну гільзу. З інших документів, зокрема допитів слідства Мар’яна Гжибека, довідуємося, що шаблю вилучили саме в нього, а не в Михасика. Також у слідчій справі Мар’яна зберігається довідка, датована 10 жовтня 1940 р., у якій граната й «Браунінг», знайдені на подвір’ї будинку № 7а на вулиці Польній, уже фігурують як такі, що були вилучені при обшуку арештованого Мар’яна Гжибека. Оскільки документи суперечать один одному, важко ствердити однозначно, яким чином зброя потрапила до рук слідства.

Щодо шаблі, то Костянтин Михасик на допиті від 28 березня 1940 р. свідчив, що, мешкаючи на Польній, 7а, він бачив, як учитель Гжибек ховав на горищі шаблю. Коли Гжибек переїхав, Костянтин разом із братом пішли на горище й забрали шаблю собі, як зазначив хлопець, для розваг. Батьки хлопця не знали, що він переховує вдома зброю. Щодо патронів, то місцеві діти збирали їх на місці дислокації польської військової частини.

Сам Мар’ян Гжибек на допитах розповів, що польська офіцерська шабля дісталася йому від приятеля Едмунда Мутке (вчитель із Хвощоватої, у вересні 1939 р. мобілізований до резервної частини 50-го полку кресових стрільців у Сарнах, після 17 вересня 1939 р. потрапив у радянський полон, розстріляний енкаведистами в Катині в 1940 р., – ред.). Ідучи на фронт у 1939 р., він лишив шаблю на квартирі учительки Козел-Чаплинської, а та, коли залишала Сарни, передала її Мар’яну. На закиди слідчого про необхідність здати зброю в поліцію Мар’ян відповів, що не зробив цього, оскільки не вважав шаблю своєю власністю.

Свідком у справі колишнього учителя було залучено дев’ятирічну Сару Ейвін, яка розповіла про знущання, які терпіла від дітей польської національності. Дівчинка заявила, що неодноразово зверталася до вчителя з проханням вплинути на інших учнів, проте той казав, щоб вона переводилася до єврейської школи. Найбільше дитину вразив той факт, що вчитель жодного разу не звернувся до неї по імені, щоразу називаючи її жидівкою. Водночас Сара стверджувала, що до всіх інших учнів учитель ставився добре.

У кінцевому результаті слідство не взяло до уваги свідчення Сари та її батька і звинуватило Мар’яна Гжибека лише в керівництві організацією харцерів і незаконному зберіганні шаблі, тобто в злочинах, передбачених ст. 54–4 та 196 КК УРСР.

Grzybek 3

Постановою Особливої наради від 7 квітня 1941 р. Мар’яна Гжибека визнано «соціально-небезпечним елементом» і засуджено до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Свій термін він відбував у «Севвостлазі».

Grzybek 4

Заключенням Рівненської обласної прокуратури від 9 січня 1990 р. героя цього нарису реабілітовано. Його подальша доля нам не відома.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЕОКАДІЯ КОХМАНСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: БОЛЕСЛАВ ГОРБАТОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ БРОДЕЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЕДМУНД ВЕЛЬЗАНДТ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН БЛЯЙКЕ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ ДРОЗД

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ГЕРДУСЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ГЛІБ НІЦКЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄВГЕНІЙ БИЛІНА

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1