Статті

Достатньо глянути на карту України, щоби переконатися, що Летичів – це Поділля, до того ж східне. Тоді чи доречно говорити про ікону Матері Божої Летичівської в контексті Волині? Виявляється, так. І не лише тому, що Летичів колись належав до величезної Луцько-Житомирської римо-католицької дієцезії.

Летичів, як і низку інших подільських поселень, заснували в XIV ст. литовські князі Коріятовичі, котрі перебралися на звільнені землі Поділля після перемоги князя Ольгерда над татарами біля річки Сині Води (1362 р.). Невдовзі король Казимир Великий приєднав Поділля до Польського королівства, а вже в 1430 р. Летичів отримав міські права. Приблизно в той же час була заснована католицька парафія. Наприкінці XVI ст. до Летичева прибули ченці Домініканського ордену. Вони привезли із собою одну з небагатьох копій ікони Матері Божої Сніжної. Так-так, тієї самої ікони, про яку ми писали в статті «Матір Божа Луцька – одна з перших копій ікони Матері Божої в базиліці Санта Марія Маджоре». Ще один збіг – летичівським домініканцям її теж подарував Папа Климент VIII.

MBL 1

MBL 10

Іконки Матері Божої Летичівської, початок ХХ ст.

Ікона одразу почала славитися чудесами. Першим стало навернення власника Летичева, кальвініста Яна Потоцького, який спочатку не захотів впускати монахів у місто, але, побачивши світло, яке б’є від ікони, покаявся і навіть влаштував каплицю у власному замку. Зберігся переказ про те, як Богородиця попередила про татарський напад Станіслава Реверу Потоцького, пізнішого гетьмана великого коронного, завдяки чому вдалося врятувати місто. Доля самої ікони теж була неспокійною. В 1648 р., під час повстання Богдана Хмельницького, домініканці втекли з міста і забрали ікону із собою до Львова. І хоча ченці повернулися до Летичева в 1702 р., ікону вони перевезли до села Копачівки (нині Деражнянський район Хмельницької області), адже летичівський монастир стояв у цілковитій руїні. Аж у 1722 р. Матір Божа Летичівська повернулася на свій вівтар. Забігаючи наперед, скажемо, що це була далеко не остання її вимушена подорож.

MBL 2

Летичівський санктуарій Пресвятої Діви Марії

Десь із того часу, тобто із середини XVIII ст., почали документувати чудеса, які творилися за посередництвом ікони. Це були оздоровлення від важких хвороб, зцілення калік і вмираючих, навіть воскресіння померлого. «Маючи підтвердження від духовної влади чудотворності летичівської ікони, звернулися отці-домініканці до Апостольського престолу з проханням про коронацію її ватиканськими іконами. Це слушне прохання схвалив Папа Пій VI і видав декрет, який дозволяв її коронацію. Звершив її з належною урочистістю ксьондз Єзерський, єпископ баконський, дня 4 жовтня 1778 р.», – записано у книзі отця Алоїза Фрідріха SI «Історії чудотворних ікон Пресвятої Діви Марії в Польщі» (т. 4, с. 324).

Варто зазначити, що в 1795 р. імператриця Катерина скасувала Луцьку дієцезію, тому в 1798 р. Папа Пій VI був змушений створити Луцько-Житомирську дієцезію, що підлягала Могилевській митрополії. Можна сказати, що з тих пір Матір Божа Летичівська стала певною мірою належною до Луцької дієцезії.

MBL 40

Інтер’єр і центральний вівтар костелу в Летичеві

MBL 4

Матір Божа Летичівська

Летичів, завдяки іконі, став потужним паломницьким центром, а вотивів було стільки, що вони не вміщалися на стіні. Так тривало аж до 1917 р., доки не почалася більшовицька революція. В 1917 р. летичівський настоятель, отець Францішек Шимкус вивіз ікону в П’ятничани поблизу Вінниці до маєтку графа Грохольського, потім її перенесли в капуцинський монастир у Вінниці. Влітку 1918 р. Летичів звільнили від більшовиків австрійці, тож ікона повернулася додому. Коли в березні 1919 р. у місто знову увійшли більшовики, ікону вивезти не встигли. Її просто прикрили грубою шторою, що врятувало цінний образ. В лютому 1920 р. до Летичева увійшов 19-й піхотний полк Війська Польського «Відсічі Львова». З образа зняли покриття, але вже в червні того ж року ікону через наступ більшовиків евакуювали спочатку до Плоскирова (сучасний Хмельницький), а звідти в окремому вагоні, в якому було влаштовано пересувну каплицю, до Варшави.

Врешті ікону Матері Божої Летичівської помістили в каплиці гімназії Освітнього товариства імені Цецилії Плятер-Циберк на вулиці Пєнькній, 24 у Варшаві.

MBL 3

Розпис фронтону летичівського санктуарію: Богородиця дарує Святому Домініку розарій

Далі з іконою трапився епізод із майже детективним сюжетом, пов’язаний із Луцькою дієцезією. В 1928 р. у Варшаві кресов’яни організували комітет зі створення кресової каплиці при костелі Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, що тоді будувався. Каплицю проєктували спеціально під ікону Матері Божої Летичівської. Будівництво успішно просувалося, вже були замовлені вітражі. І ось раптом у грудні 1930 р. ікона зникла.

Про те, наскільки потужну хвилю емоцій викликав цей факт, свідчать листи, скеровані до церковної влади в Польщі вже після закінчення Другої світової війни. Здається цілком логічним припустити, що одразу після зникнення подібних листів було більше і вони були ще більш різкими.

«Перенесення чудотворної летичівської ікони до призначеної для неї каплиці, що мало вже незабаром відбутися, неочікувано перекреслив Його ексцеленція єпископ Адольф-Шельонжек, ординарій луцький. Одного вечора прийшли за його розпорядженням двоє священників на Пєнькну, 24 і, попри протести Його ексцеленції архієпископа Роппа, забрали ікону і потім перевезли до Луцька. Єпископ Шельонжек отримав уповноваження від Рима опікуватися предметами культу кресового походження, які залишилися без опіки і, мабуть, хотів замінити спалену під час Першої світової війни ікону Матері Божої з головного вівтаря луцького кафедрального собору, але це жодним чином не виправдовує скоєного ним викрадення», – написано в одному з таких листів.

Так, дійсно, в 1926 р. єпископа Адольфа-Пьотра Шельонжека Апостольський престол призначив адміністратором зайнятих СРСР територій Кам’янецької і Житомирської дієцезій. Він також отримав уповноваження розпоряджатися їхнім майном у кордонах Республіки Польща. Крім того, цей крок був узгоджений із керівництвом Варшавської архідієцезії. Тобто владика мав повне право розмістити летичівську ікону в луцькому храмі. Також зрозуміло, чому ікону забрали саме таким чином: якби вона була встановлена в каплиці, її вже було би неможливо вилучити. Саме поспіхом пояснюється і той факт, що ікону в грудні 1930 р. помістили в костелі Пресвятої Трійці в Любомлі, оскільки реставрація луцького вівтаря ще не закінчилася.

Пристрасті навколо ікони довго не вщухали. Зберігся лист за 10 лютого 1931 р. єпископа Шельонжека до любомльського пароха, отця Стефана Ястшембського: «Повідомляю Вас, найдорожчий отче-декане, що за чутками, які кружляють у Варшаві, граф Грохольський робить усе можливе, щоби повторно привезти чудотворну ікону Пресвятої Діви Марії до Варшави, а якщо ці старання нічим не увінчаються, тоді нашу чудотворну ікону можуть викрасти. Пишу про це по секрету. Тому прошу оточити великою опікою й пильністю костел, щоби вберегтися від усякої небезпеки». Ястшембський заспокоїв владику листом, що ікона та костел охороняються добре: «Двоє парафіян завжди пильнують за костелом. Патруль державної поліції отримав наказ щогодини проходити біля костелу вночі».

Що цікаво, під час перебування ікони в Любомлі церковна влада намагалася не розголошувати цей факт, мабуть, аби не привертати зайвої уваги. Так тривало до 1935 р., коли ікону таємно доставили з Любомля до Луцька і 18 листопада 1935 р. негайно встановили в бічному вівтарі луцького кафедрального собору. Скоріш за все це було викликано тим, що луцький єпископ дізнався про те, що кресов’яни звернулися до апостольського нунція у Варшаві Франческо Мармаджі з вимогою повернути ікону у Варшаву і зібрали понад 4 тис. підписів.

До кінця не відомо, чому так довго тривали відновлювальні роботи над головним вівтарем у луцькому соборі, але тільки через три роки єпископ Шельонжек під час урочистостей із нагоди 50-річчя священства звершив обряд освячення нового вівтаря та інтронізації на ньому чудотворної ікони. Тоді владика відмовив спеціальну молитву, в якій уперше використав титул Пані Поділля і Волині.

MBL 7

Ікона Матері Божої Летичівської, Пані Поділля і Волині в луцькому кафедральному соборі

Новий вівтар був виготовлений із чорного і рожевого мармуру, а центральним його елементом, який привертав увагу вірян, був образ Матері Божої. Ікону помістили на атласній основі у восьмикутній рамі з білого металу, її оточували 64 позолочених промені. Прикривали образ ґрати, які замикалися за допомогою спеціального запірного механізму, на них були розміщені бронзові рельєфи із зображеннями покровителів дієцезії: єпископа і мученика Святого Станіслава та Святої Терези від Дитяти Ісуса.

Проте Летичівській Богоматері не судилося довго перебувати в луцькому кафедральному соборі. В 1945 р., через кілька місяців після завершення Другої світової війни, священники луцького капітулу та монахині Згромадження Непорочної Пресвятої Діви Марії таємно вивезли образ до Польщі. Так Матір Божа Летичівська опинилися в Любліні, де й перебуває зараз у костелі Матері Божої Розарія, що на вулиці Бурштиновій.

А в луцькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла Матір Божа Летичівська залишилась у копії на бічному вівтарі. Копія ікони є і в Летичеві, який знову став паломницьким центром Кам’янець-Подільської дієцезії. На відпуст, який відзначають 6 липня, прямують два великих паломництва із Кам’янця-Подільського та Томашполя (паломники долають більше 150 км) і кілька менших.

MBL 5

Мури навколо летичівського костелу

MBL 6

Залишки замку на території святині та пам’ятник Кармелюку, встановлений у радянські часи

Коли Україна повернула незалежність і Церква знову стала вільною, тодішній летичівський настоятель, отець Станіслав Ф’юк, поляк, домовився про повернення оригіналу ікони в Летичів. Була вже отримана згода й черниць, у яких перебувала ікона, і примаса Польщі Юзефа Глемпа. Проте, коли про справу написали газети, піднявся шум і примас у липні 1996 р. призупинив дію свого рішення: «Поки що ікона з Любліна на Поділля не повернеться».

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

МАТІР БОЖА ЛУЦЬКА – ОДНА З ПЕРШИХ КОПІЙ ІКОНИ МАТЕРІ БОЖОЇ В БАЗИЛІЦІ САНТА МАРІЯ МАДЖОРЕ

СТРАЖДАЛЬНА БОГОРОДИЦЯ З НЕВІРКОВА

НЕПРОСТА ДОЛЯ МАТЕРІ БОЖОЇ КЛЕВАНСЬКОЇ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА МАТЕРІ БОЖОЇ КАЗИМИРЕЦЬКОЇ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1