Статті

Орден домініканців з’явився в Луцьку ще наприкінці XIV ст., а фундаторами домініканського монастиря й костелу Успіння Пресвятої Діви Марії були сам король Польщі Владислав Ягелло та великий князь литовський Вітольд Кейстутович. 

Серед численних цінностей, якими володіли монахи, особливе місце посідала ікона Пресвятої Богородиці, привезена з Рима.

Орден братів-проповідників, яких у повсякденні називають домініканцями, став першим католицьким чернечим орденом у Луцьку. Заснований у 1216 р. Святим Домініком Гузманом, орден був створений насамперед для боротьби з різноманітними схизмами та єресями, які заполонили Європу в середньовіччі. Його послушники отримували дуже ґрунтовну освіту, тож недарма саме домініканцям Папа Григорій ІХ доручив керувати інквізицією. До речі, основи багатьох природничих наук заклали саме монахи цього ордену (його називають найбільш науковим орденом), тому не варто повторювати байку про те, що домініканці переслідували людей за наукові відкриття. Цей, а також інші пропагандистські міфи про жорсткості інквізиції вигадали пізніше, проте це ширша тема, гідна окремої розповіді.

У 1390 р. домініканці прибули до Луцька, коли король Владислав Ягелло фундував їм тут монастир і невеликий костел. У 1393 р. монастир щедро обдарував великий князь литовський Вітольд Кейстутович, тож він став одним із найбагатших монаших обителей на Волині. Тут була велика бібліотека, діяли школа, сиротинець для хлопців, друкарня та шпиталь. У XVIII ст. монастирський комплекс ґрунтовно перебудували та звели новий великий костел. Дослідники вважають дуже ймовірним, що проєктував споруди відомий архітектор, єзуїт Павло Гіжицький. Волинянам він відомий, зокрема, бернардинським костелом у Луцьку (тепер Свято-Троїцький кафедральний собор), єзуїтським колегіумом і костелом у Кременці (тепер церква Преображення Господнього і низка різноманітних установ), домініканським костелом у Старому Чарторийську (тепер Хрестовоздвиженський монастир), церквою в Піддубцях.

Наприкінці XVIII і в першій половині ХІХ ст. луцький домініканський монастир неодноразово потерпав від пожеж, а в 1849 р. його взагалі закрила царська влада. Костел розібрали повністю, залишилися тільки будівлі монастиря. У них влаштували казарми, в міжвоєнний період тут був палац єпископа луцького Адольфа-Петра Шельонжека, після війни – училище, зараз – православна духовна семінарія.

У тому костелі зберігалася чудотворна ікона Матері Божої. Привіз її до Луцька з Рима наприкінці XVI ст. єпископ луцький Бернард Мацейовський (1587–1600 рр.), пізніше кардинал, примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Ця ікона – одна з перших копій славнозвісної ікони Матері Божої в базиліці Санта Марія Маджоре, так званої Матері Божої Сніжної. Мабуть, варто розповісти, звідки взялася ця назва, адже ми ще не раз стикатимемося зі списками цієї ікони в історії Католицької Церкви на Волині.

За легендою, в часи Папи Ліберія (352–366 рр.) одне багате патриціанське бездітне подружжя вирішило визначити спадкоємицею своїх неабияких статків Богородицю і просило Її явити їм свою волю. Обом у ніч на 5 серпня приснився сон, щоби вони збудували храм на Її честь там, де в Римі випаде сніг. Такий же сон наснився й Папі. Тієї ж ночі – а це найспекотніший місяць! – Есквілінський пагорб укрився снігом. Там уже за Папи Сикста ІІІ (432–440 рр.) була збудована базиліка, а в ній вміщено ікону, яку, за легендою, написав сам євангеліст Лука. Відповідна ікона як одну зі своїх назв отримала теж таку – Матір Божа Сніжна.

MBLucka 1

Ікона Матері Божої Сніжної (Salus Populi Romani)

Копіювати її було заборонено. Лише після перемоги християн над мусульманами в морській битві під Лепанто (1571 р.) Папа Пій V, до речі, домініканець, дозволив зробити кілька копій. Церква приписувала цю перемогу молитві розарієвих братств і процесіям з іконою Матері Божої Сніжної вулицями Рима. Папа Климент VIII подарував її єпископу луцькому – так Матір Божа Сніжна, Спасіння римського народу (ще одна назва ікони) стала Матір’ю Божою Луцькою.

MBLucka 2

Мідьорит із зображенням Матері Божої Луцької, 1749 р.

За час перебування ікони в їхньому монастирі домініканці задокументували 172 випадки чудес і зцілень за її посередництвом. Вони звернулися із відповідним проханням до Рима і в 1749 р. за дозволом Папи Бенедикта ХІV ікону урочисто мав коронувати примас Польщі, архієпископ Кшиштоф Шембек. Але оскільки той помер, золотими коронами, привезеними з Рима, ікону коронував єпископ луцький Францішек Кобельський. Із нагоди коронування в Луцьку влаштували урочисту процесію і пронесли ікону через спеціально для цієї нагоди споруджені три тріумфальні арки. Невдовзі після цього ікону Матері Божої Луцької помістили в центральному вівтарі нового кам’яного костелу. Образ демонстрували вірянам лише на великі свята, адже його прикривала ікона зі сценою Успіння Пресвятої Діви Марії.

У 1845 р. Луцьк пережив велику пожежу, постраждав у ній і домініканський комплекс. Відбудувати його не судилося – через кілька років росіяни взагалі закрили монастир. Книги, літургійні шати, ікони з костелу і монастиря, а серед них й ікону Матері Божої Луцької, католики перенесли в поблизький кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла. У 1871 р. православне Братство Чесного Хреста звернулося до генерал-губернатора Ігнатьєва з проханням дозволити їм взяти цеглу з костелу для відбудови однойменної церкви, яка тоді стояла в руїні. Чималий домініканський костел Успіння Пресвятої Діви Марії розібрали повністю. Його зображення можна нині побачити на одній із фресок у сакристії луцького римо-католицького кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла.

MBLucka 3

Домініканський костел Успіння Пресвятої Діви Марії на фресці в сакристії кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла

MBLucka 4

Луцький домініканський монастир, сучасний вигляд

Ікону вмістили в центральному вівтарі луцького кафедрального храму, до неї ще на початку ХХ ст. йшли численні паломництва. Але в 1926 р. через електричне замикання собор загорівся. Інтер’єр храму дуже постраждав, загинула у вогні й ікона Матері Божої Луцької. Тоді Луцьк втратив своє значення паломницького центру.

MBLucka 6

Головний вівтар луцького кафедрального собору з чудотворною іконою. Фото початку ХХ ст.

Проте історія чудотворної ікони на цьому не закінчилася. Дивом збереглася копія ікони, написана в 1670 р., яку репатріантам вдалося вивезти до Польщі. З ініціативи і на кошти переселених волинян була зроблена реконструкція ікони Матері Божої, яку вони подарували кафедральній луцькій парафії 29 червня 1999 р. У зв’язку з ремонтними роботами в сакристії собору ікона Матері Божої Луцької тимчасово недоступна для загалу.

MBLucka 5

Реконструкція ікони, яка зберігається зараз у Луцьку

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

СТРАЖДАЛЬНА БОГОРОДИЦЯ З НЕВІРКОВА

НЕПРОСТА ДОЛЯ МАТЕРІ БОЖОЇ КЛЕВАНСЬКОЇ

ЧУДОТВОРНА ІКОНА МАТЕРІ БОЖОЇ КАЗИМИРЕЦЬКОЇ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1