Статті

Остання учасниця циклу «Україна. Поляки на карантині» – Кароліна Кохановська, студентка медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського.

Про себе

Мене звати Кароліна і мені 21 рік. Я походжу з маленького містечка Глогув, що знаходиться на заході Польщі. Зараз навчаюся на першому курсі медичного факультету в Тернопільському національному медичному університеті імені Івана Горбачевського (розмова відбулася навесні цього року, – ред.).

У моїй групі навчаються четверо студентів із Польщі. Чому я обрала освіту в Україні? Тому що з фінансового боку я можу собі це дозволити. Збираючи рекомендації польських медиків щодо внз, я дізналася, що освіта в Тернополі на досить високому рівні і багато польських лікарів мають дипломи саме Тернопільського національного медичного університету.

Навчання відбувається англійською мовою, що для мене дуже комфортно. Українці – приємні в спілкуванні, щирі та доброзичливі. Єдиною проблемою для мене спершу була українська мова.

Я мрію стати кардіологом. Після випуску з університету мушу здати іспит у Польщі для підтвердження рівня моєї освіти, а далі буду вирішувати, адже кардіологія – дуже відповідальна галузь медицини.

na karantyni 6 stud 3

Чого позбавив мене карантин?

Карантин доволі сильно вплинув на моє життя. Щодня я спілкувалася з великою кількістю людей на лекціях та семінарах, зустрічалася з друзями. Через соціальну дистанцію я не бачила своїх друзів кілька місяців. Ми спілкуємося в чатах та дзвонимо одне одному, але це зовсім не те.

Також мені не вистачає фізичного навантаження. Для того, щоб встигати на лекції, мені доводилося ходити пішки до 6 км щодня, адже приміщення університету розташовані по всьому місту.

Чого мене навчив карантин?

Тому, що життя – непередбачуване. З нами сталася доволі неприємна історія. В Тернополі я живу на квартирі разом зі своїм хлопцем та котом Збишеком. Ми дуже хотіли провести Великдень вдома, в колі родини, але для перетину кордону нам потрібні були дозвільні документи. Оформлення паперів зайняло два тижні, і я дуже просила працівників консульства, щоб у документі зазначили, що Збишек теж має право перетнути кордон.

Далі разом з іншими студентами ми найняли авто і доїхали до пункту пропуску Шегині. Виглядали ми досить дотепно. На колінах лежали валізи, а на валізах – Збишек. Працівники прикордонної служби шукали пана Збишека і дуже сміялися, бо це був кіт. На щастя, нам дозволили в'їхати на територію Польщі. Наші батьки їхали 8 годин, щоб забрати нас двома машинами. При цьому вони не могли з нами контактувати, тому просто лишили нам авто для доїзду.

Після карантину

Після карантину я мрію поїхати в подорож до Австрії. У нас був запланований та оплачений тур, але його відмінили. Я хочу побути зі своєю родиною, побачити друзів та відвідати концерт. Мені хочеться відчути життя на повну.

Розмовляла Олена ШУЛЬГА
Фото: Валентин КУЗАН

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОЛЯКИ НА КАРАНТИНІ: ЕВА МАНЬКОВСЬКА З РІВНОГО

ПОЛЯКИ НА КАРАНТИНІ: ОТЕЦЬ МАР’ЯН ПОПЕЛЯР ІЗ БІЛОБОЖНИЦІ

ПОЛЯКИ НА КАРАНТИНІ: ХАРЦЕР ІГОР МАНТИЦЬКИЙ ЗІ ЗДОЛБУНОВА

ПОЛЯКИ НА КАРАНТИНІ: БОЖЕНА ПАЙОНК ІЗ КРЕМЕНЦЯ

ПОЛЯКИ НА КАРАНТИНІ: ЛІКАР ВАЛЕНТИН ЛЕВЧУК ІЗ ЛУЦЬКА

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1