«Серце серцю вість подає»: з історії поштових листівок. Частина 3

Під час Першої світової війни, коли Волинь загарбали німецькі та австро-угорські війська, друк поштових листівок тут не припинився. Навпаки їх географія значно розширилася. Пропонуємо Вашій увазі третю, завершальну, частину з історії поштових листівок.

При окупаційних військах діяли спеціальні видавничі відділи, де працювали професійні художники і фотографи. В той час у Луцьку картки з видами міста друкували Герш Ліберман, Шмуль (Самуїл) Гороховський, Беккер; із краєвидами Ковеля – видавництво «Gebruder Hochland» (Кенігсберг) і Фрідріх Рігель (Нюрнберг), видавництво «Доктор Тренклер і Ко» (Лейпциг), Ол. Пфайфер (Берлін), Карл Харбауер (Відень), Абрам-Ісаак Островський (Варшава).

001

Приїзд короля Саксонії на Волинь. Видавництво Карла Харбауера, 1916 р.

002

Волинські біженці на ковельському вокзалі. Видавництво Карла Харбауера, 1916 р.

Місцеві видавці теж нарощували оберти. Зокрема, І. Готліб. Д. Ісод, Шимон Ашкеназі видали серію художніх видів Ковеля. Серію видів Володимира-Волинського випустили видавництво «Лев і Штерн», а також анонімні й військові видавництва. В цей час у різних містах Німеччини та Австро-Угорщини вийшли друком листівки з видами сіл і містечок Волині, наприклад Любешова, Горохова, Іваничів, Камінь-Каширського, Турійська, Устилуга, Мизова, Мацеєва (нині селище Луків у Турійському районі), Голоб, Повурська, Люб’язі, Свидників, Кримного, Любитова, Локачів, Берестечка, Маневичів тощо.

003

Ковель. Ринок. Видавництво «Pomoc Szkolna», 1930-ті рр.

004

Ковель. Вулиця Залізнична. Фото Геллєра. Видавництво «Рух», 1930-ті рр.

005

Володимир-Волинський. Військовий госпіталь у приміщенні гарнізонної церкви. Фотолистівка, 1916 р.

006

Володимир-Волинський. Церква Святого Василя, 1930-ті рр.

007

Монастир капуцинів у Любешові, 1930-ті рр.

У 1916 р. комісаріат Українських січових стрільців у Володимирі-Волинському власним коштом видав декілька серій поштових карток, прибуток від продажу яких передбачався для розвитку українських народних шкіл Волині. Подальша доля цих листівок була трагічною: в Радянській Україні їхніх власників ув’язнювали, а самі поштівки знищували. Проте деякі з цих карток сьогодні зберігаються в приватних колекціях філокартистів. На особливу увагу заслуговують картки «Урочисте відкриття української народної школи у Володимирі-Волинському», «Перший день науки української дітвори в селі Свинюхи на Волині» (в книзі «Українські січові стрільці, 1914–1920 рр.» подано інформацію, що зображений на листівці урок просто неба проводить вчителька Савина Сидорович), «Українська школа, основана УСС у селі Микуличах», «Четар УСС М. Саєвич переводить поліщуків із села Острівок через кладку до Володимира-Волинського».

У той час культурно-просвітницькою роботою на Волині займався галицький письменник, журналіст, педагог, підхорунжий та співорганізатор Пресової кватири Українських січових стрільців Микола Угрин-Безгрішний (1883–1960 рр.). Він підготував велику серію листівок, яка нараховує понад сотню фотонатурних карток волинських типів і краєвидів Володимира-Волинського, Зимного, Низкиничів, Мацеєва, Любомля та Устилуга. Саме за фотографіями Угрина-Безгрішного центральне керівництво Українського легіону видало серію фотолистівок про діяльність на Волині Українських січових стрільців, які воювали в складі австро-угорських військ. Листівки вийшли друком у 1917 р. у Відні.

Волинь надихнула на плідну творчу діяльність ще одного галичанина – живописця та графіка Осипа Куриласа, який на початку війни став провідним художником Артистичної горстки УСС. За його роботами Центральна управа УСС підготувала у львівському видавництві «Червона калина» дві серії графічних карток «Українські січові стрільці (типи в рисунках та малюнках)», на яких зображено гумористичні сценки, опубліковані свого часу в журналі «Червона калина». Серед них – малюнок підхорунжого Остапа Вахнянина, який був найближчим соратником четаря Миколи Саєвича. Саме Вахнянин і Саєвич створювали перші українські школи у Володимир-Волинській окрузі.

У 1917 р. у Львові вийшла серія з десяти листівок «Українські типи і краєвиди на Волині». В 1924 р. галицький журналіст, власник видавництва «Русалка» Григорій Гануляк підготував продовження цієї серії. Треба відзначити, що волинські поштівки Гануляка вирізняються високим рівнем виконання та цікавими сюжетами.

008

Камінь-Каширський. Колаж із чотирьох сюжетів, 1930-ті рр.

009

Церкви в Горохові, Бранах, Бужанах, Цегові та Ржищеві. Видавництво Григорія Гануляка, серія ІІ «Волинь», біля 1915 р.

У період Першої світової війни чи не найбільшу кількість листівок із волинськими краєвидами видав австрієць Карл Харбауер за світлинами чеського фотографа Ф. Маріка. Порядкові номери на картках свідчать, що їх було не менше 800. У 1917 р. Харбауер видрукував ще дві серії кольорових листівок про Волинь, зокрема із краєвидами Ковеля та Володимира-Волинського, церкви, місцевої каплиці тощо. Листівки вийшли друком у Відні та Лейпцигу за акварелями німецького художника Еміля Вайса.

2301

Луцьк. Замок. Видавництво магазину Шмуля Гороховського. 1915–1917 рр.

У 1917 р. видавництво Товариства кольорової фотографії у Штутгарті випустило серію (не менше десяти листівок) «Краєвиди Волині» за малюнками німецького художника Юліуса фон Каана-Альбеста, на яких автор зобразив природу Волині, сільські хатки, вітряки та церкви. Варто згадати теж прекрасну графіку Юліуша Ріхтера та акварелі австрійського художника Й. Леммана, які залишили нам пам’ять про Луцьк часів Першої світової війни.

Після підписання в 1921 р. Ризького мирного договору Волинь увійшла до складу Польщі. Якість друку поштових листівок у світі у міжвоєнний період дещо погіршилася, проте збільшилася кількість фотозакладів, зросла конкуренція, дуже популярними стали листівки, зроблені фотографами-підприємцями (так звані фотонатурні картки). З шести фотографічних закладів Любомля таким ремеслом займалися три: І. Крейна, С. Лейдера та А. Блюштейна. В Рожищі фотонатурні картки виготовляв X. Шустер, в Порицьку (нині село Павлівка) – І. Кандель, у Берестечку – Хандельсманн. У Ковелі найбільшим видавцем фотолистівок із краєвидами міста був 3. Геллєр. А в Луцьку в цей час вийшли цілі серії поштових листівок власників книгарень Мойши Шнайдера, М. Спокойного, Олександра Комарницького, Болеслава Ольшевського, у Володимирі-Волинському – Д. Моргенштерна, У. Мігдала і П. Колтуна, Валеріана Шуровського, Вацлава Ольшевського та В. Ліцкіндорфа. Ковельські краєвиди тиражували на листівках, зроблених за фотографіями 3оф’ї Хоментовської, Яна Волинського, К. Бурака тощо.

2413

Луцьк. Вулиця Брудна. 1916–1917 рр.

3014a

Луцьк. Вулиця Тадеуша Костюшка (нині Ковельська). Будинок Кронштейна, Луцька філія Варшавського торгового банку. Видавництво книгарні Олександра Комарницького. Сепія. Біля 1930 р.

3419

Луцьк. Вулиця Ягеллонська (нині Лесі Українки). Видавництво друкарні Мойши Шнайдера. 1937–1938 рр. Справа на передньому плані Український кооперативний банк, що знаходився за адресою Ягеллонська, 93.

У середині 30-х років XX ст. за знімками польського фотографа Яна Булгака у Вільні накладом Волинського краєзнавчого товариства вийшла велика серія листівок із краєвидами Волині, серед яких – єдина збережена до сьогодні довоєнна листівка із зображенням озера Світязь, а також фото маєтку в Перевалах Володимирського повіту. Товариство надрукувало понад 20 карток із зображеннями пам’ятки архітектури Волинського воєводства, зокрема фото костелів у Горохові та Кременці, замків у Луцьку, Олиці, Острозі, Дубні, Вишнівці, Корці тощо.

010