Ожгове у гміні Великий Стидин

Перед війною в колонії Ожгове освятили місце під будівництво костелу. В криваву ніч 16 липня 1943 р. жителі села не змогли втекти до Гути Степанської, тож поховалися в лісах і на болотах. Бандерівці розпочали полювання, вбили тоді кілька десятків осіб. Від колонії не залишилося жодного сліду.

Фоторепортаж присвячую пам’яті євреїв з Осови, наших одвічних сусідів.

Свідки в один голос розповідають: євреї вітали совєтів, коли ті прийшли в 1939 р., вішали на будинках червоні прапори, говорили «ваша Польща». Перестали навіть відвідувати синагогу. Повступали до міліції та прислужувалися совєтам. Коли прийшли німці, євреями ніхто не цікавився, їхня доля майже всім була байдужа. Одного разу Адам Вжеснєвський з Омелянки поїхав до лісу під Ожговим за хмизом. Між деревами побачив, як зі снігу стирчать людські голови. Вітер відкрив жахливе видовище. Це були трупи євреїв з Осови. Він упізнав їх. До війни вони мали в околиці магазини й майстерні. У лісі вони шукали сховку.

Батьки Берка, єврея з Осови, мали свій магазин. Разом з іншими влітку 1942 р. їх помістили в гетто. Берко з кількома євреями сховався в лісі, потім почав ходити з радянськими партизанами.

Українець Василь Іванович Новак проживав біля Омелянки з матір’ю. Виловлював євреїв. За доставку кожного з них від шуцманів зі Стидина отримував 2 кг солі. Коли Василь зрозумів, що Берко полює на нього, почав переховуватися. З матір’ю стрічався в Мишаковських. Котрогось разу євреї після кількаденної засідки зловили Василя. Той просив матір про порятунок, притулився до її колін, а вона його обійняла. Тоді Берко вистрілив йому в голову.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl