Рівненсько-польські відносини: постараймося нічого не робити

postarajmy sie robic3

Я люблю українську мову. Щоправда, за освітою я вчителька французької та польської як іноземної, але українська мені подобається більше.

По-перше, я пов’язана з українською мовою емоційно і маю з нею багато чудових спогадів. А по-друге, вона твердіша за французьку і я розумію в ній більше нюансів. Частенько маю сни українською, а поза тим лайка нею звучить якось переконливіше. А ще рок-музика («Гайдамаки» – моє останнє відкриття) теж якась автентичніша. Звісно, це справа суб’єктивна й кожен може мати свою улюблену вимову, але я обираю українську. Однак маю певне зауваження. Однозначно в українській мові зловживають словом «старатися». Ви це помітили?

«Зробіть це завдання на завтра». – «Постараюся». «Добре написана робота». – «Дякую, я старався». «Може, постараємося не запізнюватися на заняття?» – звучить пропозиція однієї із груп. «Ти дійсно прекрасно сьогодні виглядаєш». – «Я старалася». Причому цей вислів часто вимовляють зі своєрідною гордістю й самолюбуванням або із серйозним виразом обличчя чи недовірою.

Старання передбачає, що ми наперед знаходимо причину й виправдовуємося за те, чого й так не зробимо. І ми це підсвідомо знаємо. «Я то постараюся, але нічого пообіцяти не можу», – чути в підтексті. Старання спрямоване виключно на процес. «Буду старатися, але не знаю, чи щось із того вийде». Таке формулювання додає тому, «хто старається», більше балів: мало того, що він зробив щось добре, то ще й виявився людиною, здатною на пожертву, адже він зробив щось, що перевершує його сили. Коли я чую, що хтось старався, то одразу почуваюся знесиленою. Я уявляю жили на лобі співрозмовника і відчуваю докори совісті через те, що я змусила його докладати більше зусиль.

Чи можна робити щось без старання? Отож, відповідаю своїм візаві: «Добре, зроби це без старання» або «Не старайся, а зроби», або «Ти виглядала б добре, навіть не стараючись». А навіщо вдавати те, що стараєшся?

Що Ви на це скажете? Я написала цей фейлетон, щоби виправдати Вашу та свою обломовщину і байдикування на час приходу весни. Блаженний святковий період, який знову чудесно розтягнувся (спочатку католицькі свята, а за тиждень – православні), віщує два тижні неробства. І мені не хочеться старатися написати серйозний фейлетон, який вплине на уми Читачів наших країн. Зате я буду активно нічого не робити, і то навіть не стараючись! До чого і Вас заохочую!

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: 10 РОКІВ ІСТОРІЇ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВІДЛИГА

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЧАС ПОМСТИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: УЯВНИЙ БАНДЕРІВЕЦЬ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НЕВИДИМІ КОРДОНИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КИМ ТИ Є? СТАРИМ ПОЛЯКОМ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДИКТАНТ-ШОУ «ПО-ПОЛЬСЬКЄМУ»

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: НА ГРАНИЦІ (ПРАВА)

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ВОІСТИНУ БЕЗВІЗ!

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ДВА МІСЯЦІ СВОБОДИ