Хрест «Ісусе, порятуй нас» в Омелянці біля Гути Степанської

Цей фоторепортаж я присвячую пам’яті Феліціана Горошкевича, якого в Омелянці називали американцем.

Жителі Омелянки, так само, як і Гути Степанської, у 1943 р. поставили перед селом хрест «Ісусе, порятуй нас», який повинен був захистити селян від неминучого нападу бандерівців. Установили його замість старого хреста, який багато років стояв тут. Колись через село пролягала дорога, яка вела до віддалених Колок та Олики, де продавали коней, пшеницю та всяку всячину. Неподалік хреста, що стояв біля лісу, своє господарство мав двоюрідний брат мого дідуся Людвіка – Феліціан Горошкевич. Мій дідусь протягом кількох років будував греблю через болота, яка скорочувала шлях від дому до села. Феліціан допомагав йому, як тільки міг. Однієї ночі Феліціан прийшов до мого дідуся з проханням допомогти йому. Той запряг коней і поїхав із ним. Відкопали з-під порогу вбитих євреїв, вивезли до лісу й поховали.

Феліціан був порядною, побожною і милосердною людиною. Після Першої світової війни повернувся зі США, побудував прекрасне господарство. Його коні були предметом заздрості господарів із найближчих околиць. Коли розпочалася Друга світова війна, не відмовив євреям, переховував їх у своїй стодолі. Надходила сувора осінь 1942 р. Євреї, котрі «мешкали» у Феліціанa, розсовували дошки, витягували солом’яні віхті та ховалися в криївці. Їх було близько 10–12 осіб, зокрема й діти.

Одного дня з Великого Стидина приїхали шуцмани й пішли прямо до криївки. Розстрілювали по черзі кожного, кого витягали. Феліціанa побили батогами й наказали йому закопати євреїв під порогом свого дому, що він зі своїми синами і зробив. Шуцмани заборонили йому викопувати тіла, погрожуючи смертю. Однак однієї ночі, через два тижні, Феліціан разом із моїм дідусем все ж їх викопав і поховав у лісі за хрестом. Лежать там на віки.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом:

janusz-huta-stepanska@wp.pl.