Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем.
Цей фоторепортаж я присвячую Генрику Щепковському, вбитому біля Холоневичів, в окопах, що залишилися після Першої світової війни. Поховав Його чех із Галінувки, Вацлав Веселий, син Юзефа, а розповів мені про це син Вацлава, Генрик.
За маєтком Керна в Холоневичах були ями, з яких люди брали пісок для своїх потреб. Пізніше в ці ями вкидали вбитих поляків з околиці. Місцева мешканка Наталія Случик розповіла, як вона з Татом присипали останки, бо вони були поховані неглибоко і їх почали розтягувати дикі звірі.
Зустріч із Наталією Случик була схожа на випадкову. Єпископ Маркіян Трофим’як сказав про це: «Dei consilio» (укр. «Божий задум»). Коли вона нас побачила, а я був тоді в Холоневичах із Мареком Чаплею, котрий знімав фільм, розповіла про свій вранішній сон. Вона почала розказувати, і раптом я відчув, що діється щось дивне, як кажуть старші люди, «волосся стає дибки». «Наснилася мені моя Мама, яка вже давно померла. Вона стояла там, біля ями. Я побачила Її і пішла до неї, а біля неї поляки, ті, що з ями, стоять живі. Я підійшла й побачила пусту й суху яму, а вони всі були вимазані цією землею та закривавлені. «Навіщо вони вийшли з цієї ями?» – питаю Маму. «На ксьондза чекають, щоб Їх поховав», – відповіла вона. Тоді я прокинулася, одяглася та вийшла на дорогу, а тут вас бачу», – сказала тоді Наталія Случик.
Фільм про VI Волинське паломництво, в якому на 85-й хвилині – богослужіння біля Ями смерті:
https://www.youtube.com/watch?v=gQmii77a_fo
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
