Статті

Статті

Історія поліціянта Генрика Пита – це ще одне яскраве підтвердження злочину радянської влади проти людяності.

Родина Софії Горбачевської переїхала в околиці Каменя-Каширського з-під Влодави на початку ХХ ст., придбавши тут землю.

Час від часу, на око десь раз на рік, надходив радісний момент, коли ближча і трохи дальша рідня зустрічалася в улюбленої тітки Зосі на іменинах. Вищезгадана батькова сестра заздалегідь розпочинала приготування до цієї важливої події.

Свою кар’єру Данута Стенка розпочала на сцені Сучасного театру в Щецині, де зіграла, зокрема, у виставі «Салемські відьми». Потім вона виступала в Новому театрі в Познані та у Варшавському драматичному театрі. Театр дав їй усе, що тільки може дарувати актору.

На переконання НКВС, поліціянт із Рівного Єжи Стецький (у матеріалах слідства його ім’я записане як Георгій) упродовж 1921–1939 рр. проводив активну боротьбу проти революційного руху, робітничого класу і селянства.

10 років тому в Костюхнівці, де ще з кінця 90-х рр. відбувалися харцерські табори, на місці старої школи побудували Центр діалогу.

З Аліною Рогозінською зустрічаюся в її помешканні, майже в самому центрі Луцька. Поважного віку жінка з виразною мовою запрошує мене в кімнату. Вже на столі – підготовлений список найважливіших життєвих подій і такі дорогі її серцю сімейні фотографії.

Які вони, родинні історії найстарших поляків Рівненської, Волинської та Тернопільської областей? Яким був образ польської спільноти, що жила на цих і сусідніх територіях протягом складного ХХ ст.? Про це ми писатимемо в нашій новій рубриці.

Безсумнівно, це була якась надзвичайно важлива, не з цієї землі оказія, з якої варто було влаштувати звану вечерю для всіх друзів, близьких господарям. Дідусь і бабуся, адже це про них ідеться, як-то було в довоєнному savoir vivre, своїх гостей вітали при дверях. 

Дивну, захопливу, загадкову, а може, на чийсь смак і жахливу композицію минає в Кракові кожен, хто проходить Плантами від вулиці Вісльна в бік Звєжинецької, тобто з Ринку до Вавеля.