Вацлав Арбесбауер був одним із керівників школи в Копачівці. Джерелами інформації про нього стали його особова справа, яка зберігається в Державному архіві Волинської області, та відомості й документи, котрими з нами поділився його правнук Томаш Холась.
Наступний герой циклу, підготовленого в рамках проєкту Генерального консульства РП у Луцьку «Україна. Поляки на карантині», – харцер Ігор Мантицький зі Здолбунова.
Колись неймовірно популярний ансамбль «2 плюс 1» енергійно виводив: «Іти, весь час іти в бік Сонця…» І могло здаватися, що немає на світі речі простішої, ніж ходіння.
Є такий Роберт Коженьовський – польський легкоатлет-ходун. На Олімпійських іграх у Барселоні в 1992 р. він долав дистанцію у 50 км. Спортсмен уже доходив до стадіону, коли суддя показав йому червону картку за неправильний крок. Коженьовського дискваліфікували, хоча він був найкращим.
31 травня, до жовтня ще далеко. Також далеко до Кайлуа-Кона на Гаваях, де щороку відбуваються світові змагання з тріатлону «Ironman». Однак у цей травневий вечір дистанція, час, зусилля та емоції не підвели нікого. Польща та Україна мали свій тріатлон.
Прізвище Опалка відоме кожному знавцю мистецтва. Насамперед воно асоціюється з іменем Роман, хоча гріх було б не згадати про Генрика, чудового графіка, який спеціалізувався на літографії, старшого брата всесвітньо відомого польського концептуаліста.
Стрілецький союз своїм девізом обрав вислів «Нація в озброєнні». Працюючи над підготовкою населення на випадок можливої війни, волинські підрозділи організації водночас на перше місце ставили національне виховання (початок тут).
Представляємо нашим Читачам наступного героя циклу, підготовленого в рамках проєкту Генерального консульства РП у Луцьку «Україна. Поляки на карантині», – отця Мар’яна Попеляра з Білобожниці.
Циганка приїхала до Гути Степанської з табором. Ходила селом із малою дитиною на руках. Коркус був заклопотаний спорудженням нового дому і чути не хотів про ворожіння. Циганка наполягала, а він її відганяв – не був бідним, міг за кілька грошів вислухати ворожбу, але не хотів.
У 1939–1941 рр. на територіях, окупованих Червоною армією 17 вересня 1939 р., до радянських в’язниць потрапило чимало жителів центральних регіонів Польщі, які рятувалися від німецької окупації. Серед них – учитель Едмунд Вельзандт.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
