Коли я думаю про товариські зустрічі з родичами, друзями чи найкращими сусідами, завжди пригадую Анджея Сікоровського та групу «Під Будою».
Листопад був пов’язаний із важливим організаційним викликом для членів Стрілецького союзу. На цей місяць припадали важливі для них свята: Усіх Святих, День спомину всіх померлих вірян, День Незалежності й чергова річниця Листопадового повстання.
Згарища Фольварка, Остів і Янівки, польських колоній, розташованих по сусідству, лякали своїм виглядом. Там майже нікого не бувало, за винятком шукачів харчів, часто захованих у підземних тайниках.
«Хтось, хто любить, – не той, хто помре», – писав польський поет Рафал Воячек. У 26 років він скоїв самогубство.
У 1920 р. 7-ма винищувальна ескадрилья імені Тадеуша Костюшка, в якій літали переважно американські пілоти, зазнала втрат біля Голоб та Звірова на Волині (початок див. тут).
«Створення картин – це підготовка для себе простору, в якому будеш змушений жити після смерті, тобто це зведення житла для себе. Якщо ти не любиш те, що малюєш, то шкода часу», – говорив Єжи Новосельський, один із найбільш упізнаваних митців ХХ ст.
Є в мене один достойний знайомий, який протягом багатьох років дає світу більше, ніж від нього отримує. Я завжди думаю про нього з невдаваною шаною і говорю (йому), що він добрий як хліб із маслом. Він завжди при цьому червоніє як буряк, чи то від сорому, чи то від збентеження, і дивується, що його емпатія – щось виняткове в теперішньому світі.
Після кількох тижнів дороги із Сибіру повернулася Ядвіга Фелінська, заслана туди в 1940 р. за те, що робила аборти. Вирок приніс їй зцілення, вона духовно перемінилася і стала зовсім іншою жінкою.
Під час польсько-більшовицької війни 1919–1920 рр. фактично зародилася нова тактика ведення бойових дій. Її поява була пов’язана із протистоянням високомобільних військових з’єднань.
Рівному не щастило з костелом: попри те, що поселення відоме з XIII ст., перший кам’яний католицький храм у місті почали будувати лише в 1774 р. Майже 40 років будівництва і маса коштів, які жертвували кілька поколінь князів Любомирських, найбагатшої на той час сім’ї Речі Посполитої, пішли намарне.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
