Під час презентації в Луцьку альбому «Ой, бором, бором…» польського дуету «Манюха і Ксаверій» склалося враження, що у філософії серця з’явилася своя заповідна територія, де серце і розум ведуть нескінченний діалог.
Два начала творять цей всесвіт: неповторний, теплий і романтичний голос Манюхи Біконт і полістилістичний, витончений, постійно імпровізуючий контрабас видатного джазмена Ксаверія Вуйцінського, який смичком, щипками і ударами забезпечує оркестровий супровід. Але ж його інструмент – рівноцінний партнер і співрозмовник голосу.
Рідкісне поєднання голосу та інструмента, вишукана техніка співу і при цьому настільки рідні інтонації, якісь забуті найперші відчуття прекрасного, що приходили з колисковими матері, загубилися десь у підсвідомості і виникнули тільки зараз.
Неймовірний мінімалізм, максимальний емоційний ефект і закономірний результат. Спеціальна нагорода імені Чеслава Нємена на фестивалі Польського радіо «Нова традиція» (2016 р.) дала змогу записати платівку «Ой, бором, бором…», а за посередництвом порталу polakpotrafi.pl вдалося зібрати кошти фанів і меломанів на тиражування компакт-диску.
Після прем’єри у студії Польського радіо 12 березня 2017 р. про дует написали газета Об’єднання українців у Польщі «Наше слово» у Варшаві і «Волинський монітор» у Луцьку 3 серпня 2017 р. у статті «Відголос українського Полісся». Але тільки 25 листопада 2020 р. на XVII музичному фестивалі «Стравінський та Україна» відбулася українська прем’єра, про яку мріяла Манюха Біконт і яку допомогла нам організувати консул Тереза Хрущ із Генерального консульства РП у Луцьку.
Манюха Біконт повертається до Варшави, але планує презентувати програму в селі Курчиці, що недалеко від Новоград-Волинського, де вона віднайшла ті предивні співи українських жінок, щоб представити їх світу, витворивши на основі автентики ауру культурного тексту.
Василь ВОРОН,
художній керівник фестивалю «Стравінський і Україна»
Фото: Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ