Науково-практичний семінар «Українсько-польський конфлікт у роки Другої світової війни в оцінках науковців та громадськості: український дискурс» зібрав у Луцьку майже всіх українських науковців, що досліджують цю проблему.
Дискусії, що відбувалися 25 листопада під час семінару, були присвячені генезі конфлікту, його перебігові й наслідкам, впливу на міжнаціональні та міждержавні стосунки. Участь у семінарі взяли українські історики, зокрема Юрій Макар і Ганна Скорейко із Чернівців, Володимир Комар з Івано-Франківська, Богдан Гудь та Леонід Зашкільняк зі Львова, Оксана Каліщук, Юрій Крамар, Микола Кучерепа, Ярослав Шабала, Сергій Годлевський із Луцька, Володимир Трофимович з Острога. Як зазначили професори Анатолій Шваб та Богдан Гудь, на зустрічі були присутні майже всі українські науковці-фахівці з теми українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни, «за винятком чотирьох осіб».
У заході взяв участь також народний депутат України Ігор Гузь, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах. Він підкреслив, що оптимістично налаштований щодо відносин України і Польщі: «Як громадянин і політик не бачу іншого варіанту, ніж добросусідські стосунки».
Декан історичного факультету СНУ Анатолій Шваб на початку конференції пояснив, чому українські науковці не реагували раніше: «Хвиля емоцій зійшла. Перші заяви зроблені. Є рішення парламенту та місцевих органів влади. Оцінка здійснена, і тепер залишається питання, що робити далі і які повинні бути кроки України як держави, науковців та громадськості». Основним завданням семінару він назвав усуспільнення позиції провідних фахівців із теми. Додав, що цей семінар – це внесок істориків «у неемоційну фахову оцінку».
Підсумком зустрічі стало звернення його учасників до президента, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра України, в якому запропонували «розробити комплексну державну програму наукових досліджень проблеми українсько-польських взаємин періоду Другої світової війни», утворити на базі СНУ «робочу групу з фахівців у галузі історії, міжнародного права, конфліктології», яка б проводила польові й архівні дослідження, створювала базу документів з українських та зарубіжних архівів, формувала повний банк даних жертв «польсько-українського конфлікту 40-х рр. XX ст.» Науковці попросили, зокрема, про державне фінансування та організаційну підтримку основних напрямів діяльності групи, координацію зусиль органів влади, науковців, громадськості у процесі формування та збереження національної історичної пам’яті.
Наталя ДЕНИСЮК
Фото: www.facebook.com/ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ СНУ ім. Лесі Українки (м. Луцьк)