Головна

MW nr 19 14.10.2021

piatnycka girkaВ історичній топоніміці Луцька відоме урочище «П’ятницька гірка» – це пагорб, на якому знаходиться сквер. Він розташований поряд із приміщенням Волинської обласної державної телерадіокомпанії (колишнього кінотеатру «Батьківщина»).

Для збереження топоніма «П’ятницька гірка» Луцька міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Горького на вулицю П’ятницька гірка. Але звідки походить ця назва урочища та коли був закладений сквер ?

IMG 8768 1В історичних джерелах протягом ХVІ-ХVIII ст. згадується, що на території передмістя Помосточі (або Хмільник) давнього Лучеська знаходилася церква св. Параскеви П’ятниці (від назви церкви і походить назва цієї місцевості). Давнє передмістя можна окреслити сучасними вулицями Богдана Хмельницького, Кривий Вал, Глушець та майдан Братський міст. Воно мало зручну для заселення топографію і завжди складало єдиний поселенський комплекс із прилеглою острівною, тобто центральною частиною міста. В північній частині передмістя (сучасна вулиця Кривий Вал) у давнину були оборонні споруди, рів і вал.

Із писемних джерел відомо, що архітектурною домінантою передмістя була торгова площа, яку з півночі прикрашала ця церква. Як відомо свята мучениця Параскева-П’ятниця була заступницею торгівлі.

Церква не відзначалася особливим майновим багатством інтер’єру. За даними інвентарної ревізії 1607 року, в ній нараховувалося чотири церковні книги, два малих дзвони, посуд (переважно цинковий) і одне панікадило. Основною цінністю була ікона Святої П’ятниці та позолочений срібний хрест.

Згодом Церква занепадає, а її володіння переходять у власність інших конфесій.

Уже в другій половині ХІХ ст. залишків храму не збереглося, однак пам’ять у народі про нього продовжувала жити. Зокрема, на плані 1886 року, який зберігається у Волинському краєзнавчому музеї, північно-західна частина території передмістя означена, як «Пятницкая Юридика». Юридика – це територія, населення якої перебувало під владою світського або духовного феодала. У ХVІІ-ХVІІІ ст. міські території поділялися не лише на юридики, а й на церковні парафії (або приходи), число яких залежало від кількості приходських храмів. Поняття «парафії» (або «приходи») в той час визначалося так: це були кілька кварталів міської забудови, що розташовувалися навколо парафіяльного центру, який складався із приходського храму, цвинтаря і, можливо, школи та шпиталю. Населення приходів (миряни) складало церковну громаду на чолі зі священиком, церковним причтом (кліром) і радою старост. Розміри території парафії могли збільшуватися або зменшуватися при об’єднані чи поділі приходів. Таким чином, цілком можливо, що межі юридики означені на плані міста, співпадають із межами колишньої парафії П’ятницької церкви.

У другій половині ХІХ ст. зростає інтерес громадськості до пошуку, вивчення та збереження історичних пам’яток на теренах Луцька та Волині. Одним із напрямків діяльності дослідників був пошук та вивчення давніх і вже не існуючих православних церков і монастирів. Зокрема, великий краєзнавчий інтерес був проявлений до П’ятницької церкви.

IMG 8773 1Згідно із заявою старости луцької Хрестовоздвиженської церкви Г.Лисановича від імені православного братства, Міська Дума розглянула пропозицію спорудити на П’ятницькому майдані капличку як пам’ятку про колишню церкву св. Параскеви. У постанові Луцької Міської Думи від 17 березня 1893 року є цікавий запис «…одновременно съ устройствомъ памятника (тобто спорудження каплички) представляется необходимымъ защитить какъ самое место Его, отъ обыкновеннаго уличнаго движенія сопрятенныхъ съ нимъ нечистотъ такъ и привести таковое въ соответственный своему назначенію приличный видъ, разбивкою нанемъ сквера…». Пропозиція була підтримана і на будівництво каплички було виділено чотири тисячі цеглин. Окрім цього, було ще виділено сто карбованців на облаштування скверу та встановлення навколо нього паркану. Таким чином, 120 років по тому органом місцевого самоврядування того часу було прийнято рішення, висловлюючись сучасною мовою, про збереження культурної спадщини міста. В цьому ж році капличка була збудована. Проіснувала вона до 1947 року і була розібрана, а на її місці був споруджений фонтан. Але, не дивлячись ні на що, цю гірку лучани називали П’ятницькою.

Продовжуючи традиції міської громади, в минулому та в цьому році Луцька міська рада провела благоустрій території скверу на вулиці П’ятницька гірка. Варто зазначити, що перед початком земляних робіт були проведені археологічні дослідження, під час яких було виявлено культурний шар ХІІ-ХІІІ ст., що свідчить про заселеність цієї місцевості ще в давньоруський час.

Юрій МАЗУРИК, член Національної спілки краєзнавців України

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1