Головна

MW nr 19 14.10.2021

Sarny_hМісто Сарни, що в Рівненській області, – найважливіший, після Ковеля, вузол комунікації на Волинському Поліссі. Тут перетинаються залізничні дороги з автошляхами у всіх напрямках. А ще Сарни є центром малозвіданого поліського куточка нашої держави.

Назва міста походить від назви тварини - сарни, тобто косулі. Село з такою назвою згадується у літописах ще в 1648 році, хоча неймовірної краси краєвид у межиріччі Случа та Горині приваблював поселенців ще у другому тисячолітті до нашої ери, про що свідчать археологічні знахідки.

Більше століття тому недалеко від села Сарни проклали залізницю Лунинець-Рівне. За кілька років побудували ще одну залізничну дорогу – Ковель-Київ, що й дало поштовх сільській місцевості до розростання. Навколо вузлової станції швидко будується нова дільниця, яка вже у 1921 році нараховувала понад шість тисяч мешканців. Тоді ж Сарни стали повітовим центром Поліського воєводства, а в 1939 році — отримали статус міста.

Сьогодні навколо залізничного вокзалу можна віднайти тільки споруди-спогади з минулого століття – кілька багато оздоблених дерев’яних будиночків у російському стилі. Передвоєнну забудову змінили невисокі цегляні та панельні будинки. Але все ж таки є ще кілька споруд, гідних уваги. Любителям старовинної архітектури буде цікаво заглянути до дерев’яної церкви Святої Трійці 1725 року, що колись належала селу Доротичі, а тепер увійшла у кордони міста. Цікавою пам’яткою є також модерновий католицький храм Преображення Господнього кінця 30-х років минулого століття. Храм Господній після майже півстолітнього забуття відкрив свої двері для прихожан у 1991 році. Відтоді служби Божі відправляють отці-паллотини.

За переписом 2001 року у Сарнах мешкає понад 28 тисяч городян. Серед них є багато славетних, якими можна гордитися. Один з них лауреат Нобелівської премії у галузі фізики Григорій Шарпак (Харпак). До 1939 року родина Шарпаків мешкала у Сарнах, хоча майбутній фізик народився у Дубровиці. Родина батька Григорія тримала мануфактурну лавку на одній з головних вулиць Сарн – Веселій, нині З.Космодем’янської. Проте у 1931 р. Григорій з родиною у пошуках кращого життя виїхав до Франції, де й досяг наукових висот у фізиці.

Мабуть, не знайдеться сарненчанина, котрий би не знав прізвища Бориса Шведа, який народився в Сарнах на початку минулого століття. Хоча й був він чудовим майстром-перукарем, та увійшов Борис Швед в історію краю як письменник, котрий змалював у романі "Поліщуки" неприкрашене життя, побут, звичаї та обряди корінних мешканців Полісся – поліщуків. Борис Швед прожив мало, проте не марно. Його життя обірвалося у березні 1945 року біля села Черна Струга неподалік Варшави. Більше дізнатися про життя та творчість Бориса Шведа можна у Сарненському історико-етнографічному музеї. А от побачити, як жили, та як де-не-де і дотепер живуть добрі душею та працьовиті поліщуки, можна у невеличкому скансені поруч з музеєм.

Невеличкий поліський районний центр Сарни гідний уваги кожного мандрівника. Письменник й мандрівник Ярослав Гашек теж відвідав Сарни й, можливо, саме це місто надихнуло його на якусь з чергових розповідей про бравого вояка Швейка…

Тетяна КІЯК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1