Головна

MW nr 11 10.06.2021

П'ятий рік поспіль у Луцьку проводиться Декламаторський конкурс польської поезії і прози для мешканців України. «Основне його завдання – наближення українського слова і культури полякам, а також польського слова і культури українцям», – вважає Наталія Катренчікова, котра започаткувала цей конкурс у Луцьку. Сьогодні вона – гість «Волинського монітора».

– Наталю, коли і як з'явилася ідея проводити конкурс польської поезії і прози для мешканців України?
– Під час перебування на Стипендійній програмі ім. Лейна Кіркланда я проходила практику у відділі культури Люблінської міської ради. Керівник відділу Анна Пайдош, з котрою я розмовляла про тенденції розвитку культури в регіоні, про польську культурну політику, чим я займаюся науково, спрямувала мене до Анни Кравчик – керівника відділу культурної просвіти у Люблінському центрі культури. Анна Кравчик уже тоді організовувала конкурс української прози і поезії для мешканців Польщі. Спочатку він був воєводський, нині ж доріс до загальнопольського. Її мрією було розширити межі конкурсу і на Україну, зробити його дзеркальним. Я одразу сказала: «Зробимо!».

002 deklam konkurs by lotr

 – Ти займаєшся цим вже 5 років. Які труднощі довелося долати?
– Насамперед, у будь-якій справі завжди потрібно знайти союзників. З цим проблем не було. Від початку в організації конкурсу бере участь моя колега Софія Муляр та пані Ніна Поремська. Інституціями-організаторами є Товариство польської культури ім. Т.Костюшка та Волинський інститут економіки та менеджменту (ВІЕМ). Відразу виникли проблеми із фінансуванням. Перший конкурс ми взагалі зробили на голому ентузіазмі, а перевезення наших лауреатів до Польщі відбувалося за кошти Люблінської міської ради. На другий рік ми, через ТПК ім. Т.Костюшка, звернулися до Генерального консульства РП у Луцьку з проханням про підтримку. Відтоді у деякі роки на 100 %, у деякі – на 90 % фінансування нам надає консульство. Приміщення кілька років безкоштовно надавав організатор – ВІЕМ. У минулому році нами зацікавилася і почала нам допомагати організаційно пані Тетяна Гнатів – начальник управління культури Луцької міської ради. З її допомогою для проведення конкурсу нам надають приміщення Палацу культури м. Луцька. Тетяна Гнатів допомагає нам також із розсилкою інформаційних листів, повідомленнями для преси. Це дає свій результат: щороку збільшується кількість учасників та розширюється його географія.

003 deklam konkurs by lotr

– Яким чином формується склад журі?
– Половина журі конкурсу, а іноді й більша його частина, – представники польської сторони. Завжди до нього належить Анна Кравчик – ідеолог і натхненниця усієї великої транскордонної ініціативи. Вона запрошує якогось польського актора, котрий в рамках конкурсу дає невеличкий майстер-клас для учасників. Він також є членом журі. Дві особи йдуть від України: ми завжди запрошуємо українського актора та українського філолога.

004 deklam konkurs by lotr

 – Скільки осіб бере участь у конкурсі?
– У перший рік було близько 25 учасників. Половину з них становили студенти ВІЕМу. З-поза Луцька не було нікого. У 2012 році ми мали рекордну кількість як учасників загалом, так і учасників з інших міст. Якщо минулого року у нас зареєструвалося для участі 39 осіб, то у нинішньому – 62. Проте участь взяли 60 учасників, котрі представили 59 номерів. Двоє зареєстрованих не з'явилися на конкурс. 18 учасників у нинішньому році приїхали з інших населених пунктів: Львова та Львівської області, Рівного та Рівненської області, з Тернопільської області, з кількох міст та сіл Волинської області.

007 deklam konkurs by lotr

– Що можеш сказати про «спектр» учасників?
– Наш конкурс – для дорослих, тому нижня вікова межа, з якою ми час від часу експериментуємо, коливається від 15 до 18 років. Щороку ми пробували по-різному, але дійшли до висновку, що конкурс повинен проводитися для дорослих. Верхньої вікової межі ми не ставимо.

– Чи не плануєте у майбутньому розділити конкурсантів на вікові категорії?
– Ми є віддзеркаленням польського конкурсу, учасників якого не ділять на вікові категорії. Проте у польському конкурсі є жанрові категорії: секції декламації, співаної поезії і виведеного зі слова, тобто художньої інтерпретації віршів. Коли ми починали проводити конкурс, то заявляли ці 3 категорії. Виявлялося, що наші учасники не до кінця розуміють, що таке «виведене зі слова», чи що таке «співана поезія». Тому 3 із наших 5 конкурсів обмежилися до декламаторського турніру. У нинішньому році ми знову вирішили додати співану поезію (вперше – на третьому конкурсі). Проте зіткнулися із проблемою – учасники просто обирають популярні пісні, не до кінця розуміючи, що таке «співана поезія». На превеликий жаль, немає також уваги до порад організаторів, котрі рекомендували змінити репертуар.

008 deklam konkurs by lotr

 – Які твори обирають для декламування мешканці України?
– Наші учасники завжди віддавали перевагу класиці – Міцкевичу, Шимборській, Мілошу, Словацькому. Натомість поляки цікавляться сучасною українською літературою: читають Жадана, Прохаська, Ірванця, Бондара, Андруховича. У нинішньому році намітилося невеличке зрушення: українці починають цікавитися сучасною польською поезією, особливо ті, хто вже брав участь у фіналі конкурсу у Любліні. Ще одна різниця: поляки тяжіють до прозових уривків або білого вірша, тоді коли наші учасники схиляються до традиційного римованого вірша і рідко вибирають прозу.

В Україні участь у такому конкурсі – це спорадична акція. Натомість у Польщі поширений декламаторський рух і діють об'єднання декламаторів, вони частіше організовують декламаторські конкурси. У такому випадку тільки найбільш талановиті наші учасники можуть позмагатися на рівні з поляками. Додам, що упродовж трьох перших турнірів наші учасники на фіналі в Любліні, тобто на Польсько-українських зустрічах майстрів слова, не отримували перших нагород, уперше це сталося лише минулого року.

– Що очікує на лауреатів, котрих відібрали під час конкурсу в Луцьку?
– Щорічно журі відбирає 10-11 лауреатів, які їдуть на фінал конкурсу до Любліна. На них чекає три цікавих і дуже напружених дні. По-перше, вони візьмуть участь у фіналі конкурсу, виступивши з тими творами, з якими виграли на відбірковому етапі у Луцьку. Окрім цього, для них відбуваються заняття з акторської майстерності, якісь цікаві культурні заходи. Зокрема, щороку проводилися творчі зустрічі з українськими письменниками: Іваном Малковичем, Олександром Ірванцем, Марією Матіос, Андрієм Бондарем.

– Що вважаєш найбільшим досягненням конкурсу?
– Те, що ми вижили і ростемо далі.

Розмовляла Наталя ДЕНИСЮК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1