Головна

MW nr 19 14.10.2021

kosciuszko000Як згадував Тадеуш Костюшко у своєму учнівському щоденнику, на десятому році життя із села Меречовщизна (нині Брестської області), разом із старшим братом Юзефом, у 1753 році він був відправлений на навчання у Любешівську піярську школу.

Вона існувала протягом 140 років (1693-1834 р.р.) і була шестирічною. За шість років потрібно було закінчити три класи. Тадеуш Костюшко навчався у Любешові лише п'ять років. Весь курс навчання він не завершив через смерть батька, котрий був брестським мечником. Посада мечника у той час була на 19-му місці між ловчим і конюшим за старовинним дворянським протоколом.

Навчаючись у містечку над Стоходом, Тадеуш Костюшко вів щоденник, переховуючи його на дні своєї скриньки, щоб він не потрапив до рук його товаришів.

Костюшка характеризували так: «він був мовчазний, більше любив думати, ніж розмовляти, завжди дотепний, цікавився поезією. Його також приваблювало образотворче мистецтво, не без захоплення роздивлявся навколишні мальовничі краєвиди».

У своєму щоденнику Тадеуш коротко характеризував склад своєї сім'ї. Його старша сестра, Анна народилася у 1741 році. Із нею він мав найтепліші стосунки. Друга сестра – Катерина, 1744 року народження, брат Юзеф – на три роки старший від Тадеуша. Самому Тадеушеві під час хрещення було дано три імені: Анджей Тадеуш Бонавентура. Більшість його знають за іменем Тадеуш, удома ж його називали Тадзюком.

Із учнівського щоденника відомі його погляди на життя, ставлення до людей та до себе особисто. Одним із найцікавіших є його запис: «Себе перемогти – найбільша перемога». Юнак серйозно ставився до власних вчинків. Світогляд Костюшка можемо охарактеризувати його влучними словами: «Сонце всім людям світить – тільки кожному по-різному». Він із захопленням читав книги зі шкільної бібліотеки, робив для себе висновки з прочитаного. Серед багатьох книг найбільше цікавила «Утопія» Томаса Мора, яка породила ідеї про людську рівність та справедливість. У записах майбутнього національного польського героя проявляється його почуття обов'язку перед людьми: «Кожна людина зобов'язана зробити добра іншим стільки, наскільки здатна сама. Не вартий нічого той, хто нікому не корисний». Під час навчання він чуйно ставився до своїх товаришів. Не любив, коли хтось намагався проявити себе кращим від інших, здобути собі дешевий авторитет за рахунок ближнього. Тадеуш вважав, що не можна бути Іудою, поставивши у незручне становище когось із товаришів. Під час навчання в піярській школі формувався його світогляд, благородні погляди. Отже, Тадеуш Костюшко розпочав свій шлях у великий світ із Любешова.

У його записах викладено і думки про невеличкі селянські садиби, які тут бачив, про те, як стежив за ходом усіх навколишніх подій. Часто Костюшко розглядав географічну карту, звертаючи увагу на розміщення різних держав на ній.

Тоді він, мабуть, навіть не здогадувався про свій майбутній шлях. Щоправда, у книзі Тадеуша Крука «Тадеуш, син Людвіка і Теклі» розповідається як у першій половині квітня, під час весняної повені, малий Тадеуш зі своїм братом Юзефом парокінною підводою з бричкою їхали на Кобринщину на похорон свого батька. Їхній їздовий Кіндрат ледве не натрапив на прорвану великим потоком талих вод яму біля залитого тоді містка через Прип'ять. З допомогою місцевого жителя, який був із волами близько від ріки, вдалося врятуватися від небезпеки. Тадеуш із Юзефом були запрошені у хатину, де переодяглися і обігрілися. Господарка тієї оселі Катерина запропонувала поворожити на долонях хлопчиків. Тримаючи Тадеуша за праву руку, при тьмяному освітленні, вона розглядала його долоню і розповідала, що на нього чекають великий шлях, слава і хвала за «сімома горами і сімома ріками». «Будеш гетьманом і волею народу вище короля будеш висунутий», – пророкувала селянка.

Можливо, це домисли Т. Крука, але вже й тоді були деякі підстави уявляти майбутнє Костюшка, який і не мріяв вступати до академії під назвою «Лицарська Школа» і стати членом її Кадетського корпусу. Це могло бути викликано матеріальними негараздами його сім'ї. Перебуваючи у Любешові, Костюшко ще не уявляв, що п'ять років йому доведеться навчатися у Парижі, де здобуде спеціальність військового інженера, що потім потрапить в Америку і стане учасником та організатором боротьби американського народу за його незалежність, ад'ютантом самого Джорджа Вашингтона, здобувши чин генерала. Що стане організатором національно-визвольного антиросійського повстання у Польщі 1794 року, національним героєм Польщі і США, і що його іменем буде названо найвищу гору Австралійського континенту. Саме таким був життєвий шлях колишнього учня Любешівської піярської школи.

Олексій БРЕНЧУК
FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1