Головна

MW nr 22 25.11.2021

i89.2009.242.001.001a.001Багато європейських політиків віддавна мають спільну мрію. Цією мрією є тривала диверсифікація енергетичних джерел. Важко не помітити, що протягом останніх років залежність європейських країн від постачань російського газу стає все більш помітною. Така цінна сировина стала «блакитною зброєю» завдяки «Газпрому», і останнім часом використовується для реалізації закордонної політики Москви. Чудовим прикладом цього є Україна, яка замість підвищення безпеки постачання газу і пошуку альтернативних джерел енергетичної сировини, знову потрапила на «російську голку». Найгірше, що за це нам довелося заплатити національною безпекою. Протягом останнього часу Білорусь також відчула активність російської «братньої руки» на газовому крані.

Тим часом у Польщі, як і в інших європейських державах, приймаються інтенсивні дії з метою розвитку нових технологій, що заощаджують використання енергії та зменшують залежність від імпорту сировини. Протягом кількох років особливо гостро обговорюються проблеми пошуку природного газу у родовищах, тобто, так званого, сланцевого, закритого газу. Тема стала особливо актуальною у зв’язку з тим, що останнім часом розпочалася пошукова робота нових покладів газу.

У дискусіях експертів з’являється інформація, що Польща може володіти величезними покладами сланцевого газу. На думку науковців, це від 1 до 3 більйонів кубічних метрів. На практиці це означатиме задоволення власних енергетичних потреб та перспективу стати серйозним експортером «блакитної» сировини. Газ зі сланцю (метан) має подібні властивості до сировини, що видобувається із традиційних родовищ, і в порівнянні з паливом нафтового походження, виділяє значно менше СО2. Відмінність полягає на способі видобування та коштах, що з цим пов’язані. Йдеться про те, що сланцевий газ знаходиться у розпорошеному вигляді в скелястих породах. Увесь процес ускладнюється через технічні та фінансові труднощі, оскільки вимагає більшої кількості експлуатаційних отворів, що пов’язане зі збільшенням коштів. Революцією в цій галузі стало використання нової технології, опрацьованої американськими газовидобувними фірмами. У Сполучених Штатах родовища сланцевого газу нині експлуатуються у величезних масштабах. Нині низка величезних світових концернів планує використання цієї технології у державах Центрально-Східної Європи, у  тому числі Польщі. Однак приводяться оцінки, що підготовчо-геологічний процес для промислової експлуатації сланцевого газу на берегах Вісли може зайняти навіть 10 років. Польща, яка споживає 13,5-14 мільярдів кубічних метрів газу, у вигляді сланцевого газу може отримати свою вимріяну «енергетичну революцію». Для Європи – це шанс зменшити свою енергетичну залежність від Росії.

Для російського «Газпрому» проекти, що стосуються видобування у Польщі та Європі газу зі скелястих порід, можуть стати серйозною загрозою для реалізації їхнього провідного проекту «Nord Stream». Так званий Північний газопровід має транспортувати через Балтійське море газ із родовища Штокман, яке є найбільшим на світі приморським газовим родовищем і знаходиться у російському секторі континентального шлейфу у центральній частині Баренцевого моря. За підтвердженими даними там знаходиться близько 3,8 більйонів кубічних метрів газу. Кошти будівництва приморського газопроводу є величезними, а сам проект розтягнеться на роки. Звідси перспектива можливого переформування головних споживачів у газових експортерів є стратегічним заходом зі знаком питання.

У зв’язку із неймовірно зростаючими цінами на природний газ на світових ринках протягом останніх п’ятнадцяти років наступив динамічний розвиток експлуатації неконвекціональних родовищ. Прикладом можуть бути Сполучені Штати та Канада, які є піонерами в пошуку та видобуванні природного газу із неконвекціональних родовищ. Видобуток сланцевого газу змінив газовий ринок США із дефіцитного на самодостатній. Нині всюди говориться про величезний потенціал видобування сланцевого газу у Східній Європі, що може радикально змінити увесь світовий газовий ринок.

Є шанс, що така чудова перспектива не закінчиться так, як у випадку із відкриттям науковців із Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської. Майже рік тому медіа повідомили сенсаційну новину про вдалий експеримент, що полягає на перетворенні СО2 у високооктанове паливо. Справа викликала зацікавлення з боку Міністерства економіки. Однак далі залягла тиша і спокій. Тема донині не має продовження. Невже нікого не цікавить подальша доля цього ключового відкриття?

Валентин ВАКОЛЮК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1