Велика війна для Західної Європи закінчилася в листопаді 1918 р. Залишилися велика рана і запитання: для чого була потрібна ця страшна бійня? З польського погляду цей період виглядає дещо інакше.
В історії існують вузлові пункти, які визначають її подальший перебіг. Для Польщі та Європи загалом одним із таких моментів у ХХ ст. є 15 серпня 1920 р.
Минає сота річниця Варшавської битви, тому варто пригадати цікаву історію, яку охоче розповідали на Волині під час стрілецьких зустрічей.
Стаття описує продовження бойових дій після битв за Дубно і Хорупань, про які йшлося в попередніх публікаціях «Волинського монітора», та розповідає про долю Польського цвинтаря біля села Кімната Кременецького району.
Остання учасниця циклу «Україна. Поляки на карантині» – Кароліна Кохановська, студентка медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського.
Мати водійські права, принаймні категорії В, у сучасному світі – це щось таке очевидне й необхідне, як уміти читати й писати. Оскільки це річ широко розповсюджена, то й жартів на тему тих, хто керує транспортними засобами, оснащеними механічними кіньми, теж безліч.
На Центральному ринку в Кракові, неподалік Ратуші, лежить, перевернута набік, відрізана й обмотана бинтами величезна голова.
Завдяки оцифровуванню ми все більше дізнаємося про різні історичні епохи та краще їх розуміємо. Наприклад, іконографія Першої світової війни протягом останніх років значно розширилася за рахунок нових оцифрованих матеріалів, які постійно з’являються в інтернеті.
Чи не найбуремнішими роками, зокрема й у шкільництві, були перші роки радянської влади на Волині. У період із вересня 1939 р. до початку радянсько-німецької війни у червні 1941 р. у школі в Копачівці змінилися три керівники.
Оборона Гути Степанської – це великий героїзм сотень осіб, які боролися за життя власне і рідних. Розмовляючи з іще живими бандерівцями, які здобували Гуту, я питав їх: «Що би ви зробили з поляками, якби змогли подолати оборону?»