Статті

Історія Копачівської школи має чимало цікавих сторінок, а особливо захопливими є долі вчителів, котрі тут працювали. Цього разу хочу розповісти про Юзефу Квасневську – вчительку, яка навчала дітей із Копачівки впродовж 20 років.

Народилася Юзефа Квасневська 29 лютого 1888 р. у Джурині на Поділлі (нині Шаргородський район Вінницької області) в родині Кароля та Вікторії (дівоче прізвище не відоме). Сім’я Квасневських мала трьох дітей: найменшу Юзефу, середню Станіславу (1878 р. н.) та найстаршого сина Сигізмунда (1877 р. н.). Юзефа спочатку навчалася вдома, а згодом, упродовж 1907–1909 рр., проходила педагогічні курси у школі пані Марцишевської у Варшаві (Школа для народних виховательок та вчительок, заснована з ініціативи Згромадження посланниць Марії від пресвятого серця Ісуса, діяла під керівництвом сестри Стефанії Марцишевської, – ред.). З 1909 до 1920 р. викладала у приватних школах на Поділлі.

На Волинь Юзефа Квасневська приїхала в 1921 р. Почала тоді працювати в колонії Кирилуха Рожищенської гміни. Через рік її перевели до школи в селі Пожарки тієї ж гміни, де вона вчителювала впродовж двох років. 1 жовтня 1924 р., згідно з наказом Шкільного інспекторату, вона почала працювати в Копачівці. Трапилося це випадково: в селі Озерце не було помешкання для вчителя, тож її скерували в Копачівку, де вона працювала аж до закінчення Другої світової війни.

Під час вчителювання в Копачівці Юзефа Квасневська вела активну громадську діяльність. У 1930-х рр. вона очолювала шкільні осередки Польського Червоного хреста та Каси Стефчика. Під її керівництвом з учнями проводили бесіди щодо дотримання гігієни й збереження здоров’я, а взимку мешканцям села роздавали лікарські трави.

До 1926 р. Юзефа Квасневська зі своєю сестрою Станіславою жила в будинку копачівського коваля Казимира Позняковського, а з 1926 до 1929 р. – у Юзефи Туньської, згодом у будинку Францішека Петровського. Ці ж приміщення орендували в різний час для потреб школи. У 1929 р. Юзефа Квасневська стала керівницею місцевої, тоді ще Двокласної початкової школи, якою керувала до 1936 р. Після прибуття на посаду керівника навчального закладу нового вчителя Тадеуша Козьола Юзефа продовжувала вчителювати в тій самій школі.

Kopacziwka Kwasniewska 1

Діти з Копачівки разом з отцем Міхалом Пражмовським та Юзефою Квасневською. 1939 р. Фото із сайту: wolyn.freehost.pl

Із початком Другої світової війни та встановленням у вересні 1939 р. радянської влади Юзефа Квасневська стала заступницею керівника місцевого осередку підпільної організації Табір національного об’єднання (пол. Obóz Zjednoczenia Narodowego, OZN) Тадеуша Козьола. Згодом радянські органи безпеки провели обшуки помешкань усіх активних членів місцевого польського підпілля, зокрема вчителів.

Під час обшуку в Юзефи Квасневської вилучили польську літературу, бронзову медаль за 10-річну педагогічну працю, численні фотографії, листи та малюнки. Крім того, знайшли зашиті в подушках агітаційні пропольські плакати, портрети Пілсудського, Мосціцького й Ридз-Сміглого. Будь-яку свою приналежність до політичних чи інших організацій учителька заперечувала. Їй висунули звинувачення в антирадянській агітації серед мешканців села, учнів та батьків, здійсненні на шкільних заняттях польського патріотичного виховання, вербуванні батьків до підпільної організації. Крім того, вчителька відмовлялася від проведення роз’яснювальної роботи щодо виборів до Народних зборів і збирала допомогу репресованим односельчанам та осадникам із сусідньої колонії Корчівка.

24 червня 1940 р. Юзефу Квасневську заарештували, а згодом засудили на вісім років радянських таборів за участь в «антирадянській повстанській організації» й розповсюдження «контрреволюційної літератури». Очікуючи переведення до трудового табору, вона відбувала арешт у Луцькій тюрмі.

Із приходом на Волинь німецької окупаційної адміністрації у 1941 р. Юзефа Квасневська, якій вдалося вижити під час розстрілу в’язнів Луцької тюрми 22–23 червня 1941 р., повернулася на вчительську посаду в Копачівці. У цей час це була початкова чотирирічна школа на чолі з директором Адольфом Томашем, чехом за національністю.

Із жовтня 1943 р. Юзефа Квасневська була єдиною вчителькою і за сумісництвом керівником навчального закладу. З листопада 1943 р. разом з іншою вчителькою, Ядвігою Михаловською, яка в цей час не працювала в школі, стала зв’язковою Рожищенського відрізку Армії Крайової «Коло». Під час проведення обліку шкоди, завданої селу за час німецької окупації, який проводила Юзефа Квасневська, вона сказала: «Ще не відомо, хто війну виграє, а рахунок уже виставляють німцям». Цей вислів їй пізніше згадали.

Наприкінці вересня 1944 р. радянська влада відсторонила Юзефу Квасневську від роботи в школі. Проти неї знову відкрили кримінальну справу зі звинуваченнями в антирадянській діяльності. Їй інкримінували численні антирадянські висловлювання, зокрема те, що називала польський радянський уряд «продажним» і «зрадницьким», проводила «польську націоналістичну агітацію», виступала за відновлення кордонів 1939 р., у ставленні до молодих радянських учителів висловлювалася як до «недостатньо підготовлених до педагогічної праці», закликала не приймати радянського громадянства, бо це буде виявом зради польському.

4 січня 1945 р. Юзефу Квасневську засудили до 10 років таборів. Проте вже в листопаді того ж року в місті Шахти Ростовської області її справу переглянули та 1 грудня закрили, визнавши, що слідство зібрало недостатньо матеріалів для притягнення її до кримінальної відповідальності. У січні 1946 р. вона приїхала до села, яке нині називається Зельонка-Пасленцька (Вармінсько-Мазурського воєводства), куди в 1945 р. переселили більшість мешканців Копачівки. Німецькою село називалося Grinhagen. Переселенці з Волині деякий час називали його Волинець, згодом Зельонка-Волинська, але за вказівкою місцевої влади у 1949 р. населений пункт перейменували на Зельонку-Пасленцьку.

У Зельонці Юзефа Квасневська також активно долучилася до шкільництва та культурної роботи. У 1949–1950 рр. очолювала місцеву школу. Згодом, за її надто активну позицію та надмірну релігійність, місцева освітянська влада перевела її до села Лемпно. Власної сім’ї Юзефа так і не створила.

Kopacziwka Kwasniewska 2

Учні 7-го класу та вчителі школи в Зєльонці-Пасленцькій. У центрі сидить Юзефа Квасневська. 1950 р. Фото iз сайту: https://nk.pl/szkola/107039/klasy

Окремо варто згадати брата Юзефи Квасневської Сигізмунда, який був активним політичним та релігійним діячем на Київщині. У 1901 р. його виключили зі складу студентів медичного факультету Київського університету імені Святого Володимира за активну діяльність в осередку партії соціалістів-революціонерів. Згодом він працював домашнім учителем дітей землевласників і цукрозаводчиків Маньковських у маєтку Сагінка Ямпільського повіту на Поділлі.

Kopacziwka Kwasniewska 3

Сигізмунд Квасневський. Фото з книги Гіроакі Куромія «The Voices of the Dead: Stalin's Great Terror in the 1930s».

У 1909 р. закінчив Житомирську римо-католицьку духовну семінарію та став священником. Служив у костьолах Проскурова, Києва та Брацлава. Перебував під арештом і слідством у 1920, 1923, 1924, 1926 рр. за підозрою в сприянні шпигунству на користь Польщі. 2 березня 1930 р. його заарештували і 27 червня того ж року засудили у груповій «Справі польської контрреволюційної і шпигунської організації на Правобережній Україні».

Займався душпастирською роботою в Ростові-на-Дону, декілька разів відвідував Проскурів. 31 грудня 1936 р. прибув на постійне проживання до Києва, працював у парафіях Святого Олександра та Святого Миколая, що залишилися без священників.

Востаннє Сигізмунда Квасневського арештували 3 червня 1937 р. Його звинуватили в організації польського націоналістичного підпілля на Правобережній Україні та Києві, шпигунській діяльності на користь «чужоземного консульства» і «нелегального представника Ватикану» єпископа Неве. Розстріляли 25 вересня того ж року в Київській внутрішній тюрмі згідно з рішенням Особливої наради при НКВС СРСР від 22 вересня 1937 р. Сигізмунд Квасневський похований у Биківнянському лісі під Києвом.

Сергій ЯНІШЕВСЬКИЙ,
Копачівка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ШКІЛЬНИЦТВО В КОПАЧІВЦІ: ВІД ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ І ДО НАШИХ ДНІВ

ДОЛІ ВЧИТЕЛІВ ІЗ КОПАЧІВКИ: ТАДЕУШ КОЗЬОЛ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1