Статті

Дві топ-новини в українському інтернеті: перша цікава для споживачів газу, друга – для тих, хто подорожує Україною автобусом.

Перша новина – про те, що один із депутатів Верховної Ради запропонував громадянам України, які заборгували за газ, продати собаку і за вторговані гроші сплатити рахунки. Для мене це ніякий не вихід, адже в мене немає собаки. Проте коментарі, які згодом з’явилися, були смішними: «А якщо я продам собаку, і він повернеться до мене, то це буде відновлювальним джерелом енергії?» або «Чи можна буде це вважати формою кешбеку?»

Потім друга новина. Після багатьох років мовчазної згоди на травлю пасажирів водіями автобусів, котрі вмикають кінофільми та музику, у Верховній Раді врешті внесли проєкт змін до закону, який регулює цю ситуацію. За іронією долі ініціював і подав його знаний полякам Володимир В’ятрович, колишній директор Українського інституту національної пам’яті.

Кіно – це інтегральна частина подорожі українським громадським транспортом. Той, хто думає, що українські дороги – це найгірше, що може статися в мандрівці Україною, жорстоко помиляється. Найгірше – це фільми, які треба дивитися під час подорожі. Платиш за квиток, сідаєш і обов’язково маєш подивитися фільм. Решта неважлива. Ременів безпеки застібати не мусиш, бо, по-перше, їх немає, а по-друге, водій не зобов’язаний дбати про безпеку пасажирів. Окрім того, це ж не ти вилетиш через вікно, якщо станеться ДТП. Туалети в автобусах є, проте вони закриті на три замки, бо, як колись я дізналася, прибирати їх надто дорого. Тож їх використовують як додатковий люк для перевезення негабаритного вантажу. Натомість евакуаційний прохід між рядами завалений торбами, мішками і валізами, адже нам ніколи не доведеться втікати з автобуса у випадку пожежі. Однак усі ці дріб’язкові справи не мають значення. В рамках відшкодування можливих незручностей водій забезпечує всім пасажирам інтелектуальну розвагу, тобто спільний перегляд стрічки. Щоправда, дискусійного клубу після показу немає, зате залишаються спогади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 
РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ІКОНИ, ШАНСОНИ І ГОЛА БАБА

Вертаєшся собі, наприклад, із Києва до Рівного. Після цілісінького дня біганини столицею або після мандрівки літаком мостиш собі місце в маленькому кріслі і хоч-не-хоч притуляєшся до пасажира по сусідству. Влітку ви ще дасте раду вміститися поруч, а от узимку вже ні, бо курток переважно ніхто не скидає. На дистанції 380 км зігрітися можна лише десь в околицях Житомира. Кіномарафон розпочинається зазвичай після виїзду з Києва. На прямій. Сідаєш о 20.00 і до 4.00 ночі дивишся на двох небритих мужиків, котрі ганяють вулицями міста та товчуть один одного по голові, на те, як горять автомобілі й обов’язково перекидаються смітники. Якщо тобі вийде придрімати, то в напів сні тебе все одно дістануть звукові ефекти у вигляді хекання під час погоні, пострілів із пістолета, поліцейської сирени, криків людини, яку вбивають, і тому подібне. Ні про що не питаючи, водій може запропонувати комедію, в котрій якийсь телепень дзюрить у готельний басейн. Це може бути навіть еротична комедія у стилі «Американського пирога», де невідомо, про що йдеться, але це весело, адже парубійко побачив дівчину без бюстгальтера і впав зі стільця. В цей час більшість втуплюється у власні телефони і в навушниках дивиться свої фільми.

Коли Юлія Тимошенко сиділа в тюрмі у Харкові, громадська думка і Amnesty International били на сполох щодо того, як там порушують права осудженої, адже в неї в камері всю добу ввімкнене світло. А коли пасажири напханих автобусів змушені годинами дивитися під час дороги гангстерські бойовики один за другим, мало хто реагує.

Після скандалу, коли дві пасажирки, протестуючи проти перегляду російських фільмів в українському транспорті, вийшли з автобуса, бо водій не хотів вимкнути кіно, справа врешті набрала розголосу. Якщо йдеться про мене особисто, мені байдуже, що саме змушує мене дивитися водій: російський фільм жахів, український трилер, оскароносну стрічку, комедію всіх часів і народів чи польське гіперпатріотичне кіно. Коли я кудись їду, я хочу мати право вирішувати дивитися мені щось чи ні.

Коли ти сидиш у власному кріслі вдома і читаєш свою улюблену книжку, ти елементарно можеш сердитися на В’ятровича, його погляди і бачення польсько-українських відносин. Однак коли їдеш п’ять годин автобусом і мусиш спостерігати за гонитвою якихось обийбоків, а В’ятрович власне подав проєкт закону про право пасажирів на тишу, то всякі історичні аргументи відходять на другий план. Це як стояти у храмі під час богослужіння. Ти можеш бути святішим від Папи римського, але сорокова хвилина на ногах робить своє. Більш-менш посередині цього часу мені починає боліти спина і тоді навіть найголосніший спів псалма мене не врятує. Я починаю тоді призивати імення Господа Бога надаремно.

Так само тоді, коли сиджу в автобусі і водій прирікає мене на фільм. Мені байдуже, що В’ятрович думає про польсько-українську історію. Коли мій організм потребує тиші, кожен, хто мені її дасть, є моїм доброчинцем. Нічого не поробиш. Людський фактор бере гору. Ризикну висловити вдячність на адресу колишнього директора Українського ІНП. А якщо хтось із поляків звинуватить мене в колабораціонізмі з недругом, нехай проїдеться автобусом сполученням Рівне–Київ і спробує подивитись під час подорожі кіно про мордобій. Тоді буде слава В’ятровичу! І можете на мене ображатися!

Ева МАНЬКОВСЬКА,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ПИТАННЯ НА НОВИЙ РІК

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: КІНЕЦЬ СВІТУ НЕДАЛЕКО

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЯК Я ПЕРЕЖИЛА ЛИСТОПАД

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: У НАС НА РАЙОНІ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: ЗАГАЛЬНОАФРИКАНСЬКИЙ ДИКТАНТ ІЗ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: СТАРТАП НА РІВНІ B2

РІВНЕНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ: БЛОНДИНКА НА ПОЛЬСЬКИХ БЛЯХАХ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1