Статті

Юзеф Савицький мав великі плани. Через невідому Заморську спілку він дешево купив квиток на корабель до Америки. Після прощання з родичами та всім селом поїхав до Гданська.

Там довідався, що квиток підроблений, а такої спілки не існує. У гіркому розпачі повернувся додому, а в торбі привіз мотузки, які знайшов у порту. Заздрісники сміялися: «Мабуть, щоби повіситися».

Із Волині виїжджали ще раніше і поляки, й українці. Перша велика хвиля еміграції розпочалася після революції 1905 р. і тривала до початку Першої світової війни. Переважно люди виїжджали до США. Проте, коли уряди Аргентини і Бразилії розпочали акцію освоєння незаселених територій, ведучи в пресі кампанію із закликами до переїзду, охочих стало дуже багато. Головними причинами такого рішення були злидні, перенаселеність сіл, відсутність перспектив, роботи і нестача землі. Тож у 1922 р. знову розпочалися виїзди. Люди виїжджали на німецьких кораблях, які відходили з портів у Гданську і Гамбурзі.

Huta wyjazd

Перед відплиттям. Рік невідомий

Уряди південноамериканських держав дотримували слова. Малоземельні селяни отримували у власність 20–100 га поля, які мали відвоювати у природи. Корчували кущі, вирізали ліси, зводили будинки, мали великі перспективи. На господарювання одержували довготермінові позики під низький відсоток. Найвідважніші, ті, що покинули свою Батьківщину першими, писали до родичів листи, в яких підтверджували все, що їм обіцяли. Через кілька років розпочалася лихоманка виїздів: люди поспішали, щоб і для них вистачило землі. Декому пощастило, інших та земля поглинула, а їхні могили позаростали.

У 1930 р. було створене Польське трансатлантичне корабельне товариство, справи його швидко йшли вгору. У середині 30-х років із нового порту в Гдині розпочали регулярні рейси до Південної Америки кораблі «Пуласький», «Костюшко» і «Собеський». Скільки коштував квиток, не знаю. Навіть мої співрозмовники, які були дітьми й потім повернулися до Польщі, не пам’ятають цього. У будь-якому разі зворотній квиток був недорогим, адже кораблі поверталися пустими.

Huta Pulaski

Корабель «Пуласький». Рік невідомий

Huta Batory

Корабель «Баторій», яким із 1936 р. емігранти відпливали за Велику Воду. Фото 60-х рр.

Для переїзду потрібно було мати документ для підтвердження особи, довідку про те, що особа не є жебраком та душевнохворим, також треба було пройти в порту ретельний медичний огляд. Ті гутяни, що були заможніші й, виїжджаючи, могли прихопити із собою трохи золотих рублів, мали добру стартову позицію на новій батьківщині. І саме тим, хто мав щось на початок, пощастило. Вони у всьому випередили бідняків, які витратили позики, а врожаю не дочекалися.

Huta swiadectwo

Посвідка про те, що власник цього документа не є жебраком і душевнохворим. Фото надала Юлія Жарчинська

Марцелій Кучинський одружився з Кароліною. Після батьків він успадкував землю на Солоному болоті біля Гути Степанської. Довго не думали: швидко вирішили, що поїдуть до Аргентини, тож забрали малого сина Янка і поїхали. Знайшовши хорошу роботу, вирішили, що житимуть у місті, а працюватимуть на заводі. Збудували невеликий дім, у них народилися ще п’ять дітей. Жили середньо, та хліба їм не бракувало. Щасливе життя закінчилося, як Марцелій захворів: на лікування грошей у них не було, тож потрапили в борги. Коли Марцелій помер, борги вже перевищували вартість будинку. Вдові не залишалося більше нічого, як просити Нарциза, брата чоловіка, купити їм зворотні квитки. Той, не маючи грошей, попросив позику в ксьондза Теодора Чабана з Гути, який охоче погодився на пропозицію: земля померлого сусідила із санаторієм «Солоне болото», який будував ксьондз, тож борг йому віддали саме нею. Було ще кілька схожих повернень. В одному випадку матір ходила по людях і просила грошей на повернення сина із сім’єю, жебрала навіть по українських селах, але назбирала необхідну суму й перевезла її.

Huta kuczynski

Кароліна Кучинська. Антоніна Кучинська, дочка Кароліни

Huta Antoni Kuczynski

Антоній Кучинський, син Кароліни

Huta kuczinki czaban

Сім’я Кучинських із ксьондзом Теодором Чабаном. 29 липня 1937 р.

Людиною успіху, на думку гутян, був Адам Вавжинович із Вирки. Перед Світовою війною він виїхав у Чикаго у США, де працював на заводі. Виїжджаючи, взяв у брата Антонія гроші за належну йому частину господарства. Матір Анеля дала йому кілька десятирублівок і благословила на дорогу. Адам приїхав несподівано в 1938 р. Цей візит зовсім не був тихим – гучним. У Варшаві Вавжинович орендував чорного «Форда», на якому приїхав до Вирки. Донині останні живі свідки, тоді діти, розповідають про запах бензину і хмари куряви, в яких вони щасливі бігали, як той їхав. Адам провідував родичів і друзів, роздавав привезені сувеніри й листівки з видами свого міста. Фурор зробили кубинські сигари, а оскільки той не мав їх багато, то частував лише старих. Владзьо, син сусіда, говорив, що так пахне Америка – чудесно, як той дим. У Польщі Адам мав залишитися на трохи довший час, проте плани перекреслила незапланована подія. Він забрав братову дружину, Станіславу, і двох інших родичок до Варшави на екскурсію. Долари розкидав направо й наліво. Купив їм гарні плаття й туфельки, пригощав морозивом і тістечками. Дружині Антонія таке світське життя швидко сподобалося, тож вона вирішила, що поїде з Адамом до Америки, а Антонія кине. Проте братів єднали сильні узи. Адам розповів Антонію про плани Станіслави і, як людина з принципами, сів в авто й поїхав. Оточений любов’ю рідних, дожив до поважного віку і спочив на кладовищі Святого Войцеха в Чикаго, разом із тисячами інших поляків. Перед смертю писав, що тіло покладуть у могилу в Америці, але душа повернеться до Вирки, де її місце.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом:janusz-huta-stepanska@wp.pl

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: КОЛОНІЇ В ОКОЛИЦЯХ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ЦАРСЬКІ ДЕЗЕРТИРИ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: ГОРИНЬ – РІЧКА ГАРНА І СТРАШНА, ЗАВЖДИ БЛИЗЬКА СЕРЦЮ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СВІТОВА ВІЙНА Й ПОВЕРНЕННЯ ВИСОЦЬКИХ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: СЕЙМ У ВАВЖИНОВИЧА У ВИРЦІ

ГУТЯНСЬКІ ОПОВІДІ: САМОЗАХОПЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬ І ЛІСОВІ КОНФЛІКТИ

ПОЛЬСЬКЕ ОСАДНИЦТВО В ОКОЛИЦЯХ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ НА ВОЛИНІ

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1