Статті

У досить пафосному тексті під назвою «Imponderabilia», опублікованому в червні 1929 р. на шпальтах тижневика «Przegląd Wołyński», ми можемо прочитати коментарі мешканців Луцька про візит президента Польщі: «Скрізь був, нікого не оминув, усі віросповідання вшанував».

Ігнацій Мосціцький відвідав тоді кількадесят волинських населених пунктів.

У статті «90 років тому: візит президента Польщі на Волинь» ми опублікували світлини з часописів «Światowid», «Ilustrowany Kuryer Codzienny», «Tygodnik Ilustrowany», надані Віктором Літевчуком, та навели короткий опис візиту президента Ігнація Мосціцького на Волинь у червні 1929 р. Ці газети не описували детально тодішній візит, зате ілюстрували приїзд глави держави чисельними світлинами.

Після виходу цього матеріалу краєзнавець і перекладач Роман Павлюк надав нашій редакції № 27 за 1929 р. тижневика «Przegląd Wołyński», що виходив у Луцьку, працівники якого детальніше, ніж у згаданих часописах, описували візит Ігнація Мосціцького. Цій події редакція присвятила шість сторінок, на яких оприлюднила кілька матеріалів і, щоправда, лише одну світлину – портрет глави держави.

Нашу увагу привернув репортаж на кількох сторінках під назвою «Перебування президента Польщі на Волині», що буквально погодинно описував дев’ятиденний візит президента РП. Завдяки цій публікації ми довідалися, що Мосціцький прибув на Волинь о 15.00 15 червня 1929 р., а покинув воєводство увечері 23 червня. З репортажу ми дізнаємося, що візит був дуже насиченим. Як приклад наводиться факт, що протягом двох годин – про це йдеться нижче – президент відвідав шість луцьких храмів різних конфесій.

Зокрема, раніше ми писали, що президент Польщі в червні 1929 р. відвідав Луцьк, Олику, Дубно, Кременець, Білокриницю та Почаїв. Натомість завдяки виданню «Przegląd Wołyński» дізналися, що маршрут візиту Мосціцького пролягав через понад 20 волинських населених пунктів. Дорогою кортеж президента зупинявся теж біля численних тріумфальних брам, зведених мешканцями інших сусідніх сіл.

«15 червня рівно o 3 годині президент разом з особами, що його супроводжували, зупинився на кордоні воєводства. Біля тріумфальної брами, встановленої на відстані 5 км від Ратного та оточеної чисельним натовпом із навколишніх мешканців, достойного гостя короткими промовами привітали воєвода Юзевський та командувач військового округу, генерал Тачак. (…) Після промов президент запросив воєводу до свого автомобіля, після чого вони вирушили в подальшу подорож», – писав журналіст часопису «Przegląd Wołyński», ім’я і прізвище якого нам не відоме – текст він підписав скороченням «z. gr.»

У Ковелі Ігнація Мосціцького привітали представники органів влади, духовенства всіх віросповідань, місцевої громади, армії та парамілітарних організацій.

Потім президент відбув до Луцька, дорогою він зустрівся з мешканцями Колодяжного й Княгининка. До столиці воєводства президент прибув 15 червня o 20.00. Після привітання представниками влади і мешканцями міста він відбув до воєводської адміністрації, де розмістився в парадних апартаментах.

«Після короткого відпочинку президент був запрошений подружжям Юзевських на обід», – повідомляв «Przegląd Wołyński». Ввечері в будинку польських товариств відбувся банкет для преси, в якому взяли участь також представники органів міської та воєводської влади.

«День 16 червня золотими літерами був вписаний в історію столиці Волині», – читаємо на третій сторінці часопису. O 10.00 розпочався урочистий молебень у кафедральному костелі Святих Апостолів Петра і Павла за участі президента, відправлений єпископом Адольфом Шельонжеком.

«Із кафедрального костелу президент зі свитою направився до православного собору (…). На порозі храму президента привітав кременецький єпископ Симеон, який за участю чисельного духовенства відправив молебень в інтенції президента (…)», – повідомляв тижневик. Потім Мосціцький направився до української церкви Хрестовоздвиженського братства. Він відвідав також євангелічну кірху, караїмську кенасу та синагогу.

Кульмінаційним пунктом урочистостей у Луцьку став парад на стадіоні. Президент прибув до нього о 12.00. У параді взяли участь військові частини, «колони Стрілецького союзу i військової підготовки», «чисельні пожежні дружини, чоловічі й жіночі харцерські загони, товариства, цехи та організації», «делегації повітів, міст і гмін». Разом у двогодинному марші взяли участь «біля 10 000 представників усіх класів, соціальних верств, релігій і національностей».

Як ми писали раніше, Ігнацій Мосціцький відкрив теж летовище Ліги протиповітряної і протигазової оборони в Луцьку. Президент, символічно перерізавши стрічку, відкрив аеродром і споруджений на ньому ангар, «збудований коштом Волинського воєводського комітету ЛППО». Після дійства відбувся банкет, на якому промови виголосили воєвода Генрик Юзевський, засновник Спілки землевласників Волині, граф Станіслав Чацький, редактор тижневика «Przegląd Wołyński» Тадеуш Загорський, редактор часопису «Українська нива» Петро Певний та голова єврейської гміни, сенатор Лазар Даль. Потім сільські хори в народних строях виконали польські й українські пісні.

Наступними пунктами візиту президента в Луцьку були зустріч із харцерами, нагородження 52 осіб орденами – Хрестом Відродження Польщі і Хрестом Заслуги (перелік нагороджених часопис опублікував на 7 ст.) – та прийом делегацій, зокрема представників кооперативів, Спілки осадників, стрілецьких і рільничих організацій, Спілки купців, Польської шкільної матиці, землевласників, українського освітнього клубу «Рідна хата». Увечері воєвода Юзевський влаштував у салонах воєводської адміністрації прийом на честь президента.

Уранці 17 червня Ігнацій Мосціцький завітав до приміщення Польської шкільної матиці в Луцьку, де розміщувалися «одночасно торговельна і реміснича школи», а потім від’їхав через Дубно до Кременця.

«Дорогою до Дубна президент зупинився (…) в комасованому селі Городниця, де відвідав церкву і зразкове обійстя українського господаря (…). Президент зупинився у Смордві в маєтку родини Ледуховських, у яких поснідав (…). Відвідавши дорогою школу та зразкову госпрозрахункову лікарню в Панталії, президент прибув до брам міста Дубна», – читаємо у виданні «Przegląd Wołyński». У Дубні Мосціцький «пройшов перед почесним караулом 43-го стрілецького полку легіонів», вислухав вітальні промови та зустрівся в магістраті з чисельними делегаціями. О 17.35 він відбув у свою подальшу подорож до Кременця.

Дорогою з Дубна до Кременця президент зупинився в Судобичах, де оглянув меліоровані угіддя та «разом з особами, що його супроводжували, почастувався полуденком просто неба в садку біля гмінної управи (…). Трапезу прикрасили виступи двох українських хорів, які виконували навперемін польські й українські пісні (…). Війтам гмін Судобичі та Верба президент передав певну суму грошей для найбідніших мешканців (…)».

«O 8 годині вечора (17 червня, – ред.) президент прибув до брам міста Кременця». 18 червня Ігнацій Мосціцький спочатку направився до костелу, а потім «на екскурсію ліцеєм» i «ліцейними закладами у віддаленій на 7 км від Кременця Білокриниці», де відвідав рільничо-лісову школу, дослідні поля й розсадники: «На згадку про своє перебування президент власноручно висадив у парку дуб (…)». Мосціцький побував теж у гмінній управі та загальноосвітній школі в Білокриниці.

Після повернення до Кременця Ігнацій Мосціцький прийняв парад молоді й дітей – перед трибуною пройшли тоді 3500 учнів та дошкільнят. Потім він вручив 78 вихованцям ліцею атестати зрілості та пам’ятні металі, «викарбувані з нагоди перебування президента на Волині». Увечері в апартаментах родини Понятовських президент взяв участь в урочистому прийомі, на якому були присутні представники місцевої влади і громадськості.

19 червня після екскурсії на гору Бона Мосціцький взяв участь в урочистому засіданні рільничої комісії, після чого вирушив до військових поселень під Катербургом (сьогодні Катеринівка Кременецького району): «Зупиняючись дорогою, президент відвідав кілька господарств (…)». Невдовзі він відбув до Почаєва, де залишив запис у пам’ятній книзі гмінної управи, відвідав молебень у місцевому костелі, а потім «прибув до воріт Лаври», в якій взяв участь у божественній літургії.

Наступним пунктом візиту стало Рівне. Тут президент розмістився в апартаментах помешкання генерала Кнолль-Ковнацького.

Уранці 20 червня президент «провів стройовий огляд військ», потім прийняв парад піхотних батальйонів, артилерійських дивізій, уланських ескадронів, підрозділів Корпусу охорони прикордоння та військової підготовки.

Пополудні того ж дня Мосціцький відбув до Шубкова, де відвідав православну церкву та чоловічу рільничу школу, а пізніше до Гориньграда, де побував у римо-католицькій каплиці та жіночій рільничій школі. В Креховецькій Осаді президент взяв участь у церемонії урочистого закладання наріжного каменю під будівництво народного дому імені полковника Болеслава Мосціцького. Чин освячення здійснив єпископ Шельонжек. «Потім президент відвідав господарство Подгорського і тримав до хрещення донечку осадника, ротмістра Плужанського», – написав «Przegląd Wołyński».

21 червня о 10.00 президент покинув військові території та направився до повітового староства в Рівному, де відбулося урочисте засідання рільничої комісії: «На комісії почергово виступили Подгорський, Іщук – кооперативний діяч, Подстригач, граф Прушинський, інженер Сенковський та Гермашевський. Президент прийняв також делегації, які прибули висловити шану і лояльність».

Після Рівного президент направився до Клеваня, зупиняючись дорогою в Городку та на трасі навпроти підприємств Оржевських. O 12.00 він прибув у Клевань. Тут, у замку, відбулося освячення гімнастичної зали імені поручника Кароля Ружицького.

Уже о 15.30 Мосціцький зі свитою прибув до Олики: «Президент направився до замку, одвічної резиденції Радзивиллів, де його щиро привітав господар (…). Після сніданку у замку президент зі свитою на запрошення господаря відбув до Цуманя, де відвідав величезні тартаки (…)».

Увечері 21 червня президент повернувся до Луцька: «Проїжджаючи на зворотному шляху до Луцька через Арматнів, де проживають осадники, президент зупинився біля тріумфальної брами (…)».

Уранці 22 червня в Луцьку відбулося офіційне прощання з президентом, який вирушив до Маневичів, зупиняючись дорогою біля тріумфальної брами в Мельниці.

У Маневичах Мосціцький взяв участь в урочистому освяченні цвинтаря та пам’ятника, зведеного на честь полеглих польських легіонерів, і прийняв парад стрілецьких підрозділів, «військової підготовки, пожежної охорони, гімнастичного товариства «Сокіл», харцерів та шкільної молоді». Потім президент від’їхав до Глибокого – маєтку свого брата Людвіка Мосціцького, де провів кілька годин.

Moscicki 2 cmentarz Maniewicze

Ігнацій Мосціцький оглядає відкритий і освячений цвинтар у Маневичах. Фото з колекції Романа Павлюка

Moscicki 2 Maniewicze Bandurski

Маневичі. Урочисте відкриття пам’ятника легіонерам у присутності президента Польщі Ігнація Мосціцького. Промова львівського єпископа Владислава Бандурського, почесного капелана польських легіонів, головного капелана Війська Центральної Литви

Moscicki 2 Sznarbachowski maniewicze

Маневичі. Урочисте відкриття пам’ятника легіонерам у присутності президента Польщі Ігнація Мосціцького. Промова Фелікса Шнарбаховсього, настоятеля ковельської парафії, каноніка-декана олицької капітули. Фото з колекції Романа Павлюка

Цього ж дня Мосціцького зустрічали в Ковелі, де, після короткого відпочинку, він узяв участь в освяченні фундаменту костелу-пам’ятника та відвідав місцеву загальноосвітню школу. Після цього він залишив Ковель. 23 червня, після сніданку в родини Гутовських у Піщі, президент «відбув на озеро Світязь, до місця, де споруджується канал, що з’єднає басейни Прип’яті й Бугу, утворивши водний шлях з Балтійського до Чорного моря». Віктор Гутовський, голова водного товариства, попросив Мосціцького надати згоду на присвоєння цьому каналу імені президента: «Президент дав свою згоду, після чого, детально ознайомившись зі станом робіт, щиро розпрощався на кордоні воєводства з представниками влади на чолі з воєводою Юзевським та покинув Волинь, відбуваючи до Варшави».

Moscicki 2 we dworze Gutowskich

Візит у маєтку Гутовських у Піщі на Волині, червень 1929 р. Źródło: secretera.pl

У № 27 «Przegląd Wołyński» опублікував також короткі замітки під назвою «Фрагменти» з цікавою для краєзнавців інформацією. У них згадується, зокрема, про те, що Варшавське ательє мод, філія якого знаходилася в Луцьку на вулиці Ягеллонській, 29, бажаючи похвалитися перед президентом своєю вправністю, протягом 26 годин, на око і без примірки, пошило фрак для президента. Власник фірми, на запитання Мосціцького, як він має віддячити, попросив лише скромну дрібничку, яка нагадувала б йому про цю урочисту для нього мить...

Наступна замітка описує рекорд фотографа Кальмана Бурака з Ковеля, який «протягом цілого дня фотографував, упродовж цілої ночі проявляв плівки, висушуючи їх спиртом, друкував знімки, вклеював їх до (…) альбому і вже o 8 годині ранку, перед самим від’їздом президента, особисто вручив йому цей плід своєї праці».

На завершення цієї довгої та насиченої деталями публікації, щоб нагородити за терпіння тих, хто дочитав текст до кінця, наводимо дві веселі замітки з рубрики «Фрагменти».

Перша називається «Здорові сльози» і пов’язана з врученням президентом атестатів зрілості випускникам Кременецького ліцею: «Випускниця Баранська, якій президент після вручення атестату подав руку, мимоволі її поцілувала. А коли президент пригорнув її до себе по-батьківськи – звичайно ж, розревілася. Плакали від хвилювання й інші випускниці, яким президент вручав атестати. Зрештою, не лише вони, бо очі на мокрому місці були як у їхніх матерів, так і в решти присутніх. Раптом ревіти починає якась молодша учениця ліцею. «Чому ж ти знову ревеш?» – запитує мама. Відповідь проста: «Боже, чому ж я зараз не випускниця».

Інша під назвою «Після трудів праведних» звучала так: «Чаювання після молебню в Архієрейському домі Почаївської лаври. Підготовка масштабна, запаси продовольства величезні, але зупинка тут коротка. Після склянки чаю президент виїжджає з Почаєва. Довга шеренга ченців проводжає його зі сходів. І коли вже президент сів в авто, один із монахів прошепотів до свого сусіда: «А теперь мы закусим!»

Наталія ДЕНИСЮК

Опрацьовано на підставі публікації в тижневику «Przegląd Wołyński» (№ 27 за 1929 р.), наданої редакції Романом Павлюком.

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1