Статті

У Волинському краєзнавчому музеї відкрили фотодокументальну виставку «Три роки у Волинському музеї», присвячену діяльності польського археолога, дослідника Волині Яна Фітцке.

Ян-Юзеф Фітцке народився 12 січня 1909 р. у Гдові (нині Малопольське воєводство). 1929 р. закінчив Краківську гімназію, навчаючись у якій, зацікавився археологією: брав участь у розкопках у Сандомирському повіті, часто відвідував Археологічний музей у Кракові Польської академії наук.

У 1929–1933 рр. вивчав антропологію та праісторію на філософському факультеті Ягеллонського університету. Тема магістерської роботи молодого вченого – «Неоліт у краківських печерах». Із 1930 р. Ян Фітцке – член Польського археологічного товариства, друкувався у виданнях «Przegląd Archeologiczny» і «Z otchłani wieków». У 1933–1935 рр. працював в Етнографічному музеї в Лодзі та Кракові. Часто брав участь у розкопках, писав численні публікації.

Fitzke 1

Ян Фітцке. Фото надала авторка

Fitzke 3

Фото, зроблене під час навчання в гімназії. Ян Фітцке третій справа в нижньому ряду. Фото надала авторка

Із серпня 1936 р. Ян Фітцке був науковим співробітником у Волинському музеї. Археологія і нумізматика – основні його заняття. З початку 1937 р. займав посаду кустоша, тобто хранителя музею, очолював нумізматичний відділ, а також здійснював загальне керівництво інституцією.

Молодий, енергійний і дуже активний, він не лише копав, шукав, досліджував, але й встигав ділитися своїми здобутками в галузі вивчення багатьох аспектів минулого Волині з краєзнавцями, прихильниками історії, пересічними громадянами через пресу. У 1936–1939 рр. його статті постійно з’являлися в таких виданнях, як «Ilustrowany Kurier Codzienny», «Wiadomości Archeologiczne», «Kurier Turystyczny», «Barwa i Broń», «Ziemia Wołyńska» та інших. У ці роки молодий археолог проводив регулярні розкопки на значній території Волинського воєводства: у Торчині розкопано могильник епохи бронзи; у Піддубцях – кургани Х–ХІІ ст.; у Дружкополі та Черську – кремаційні могильники лужицької культури. Фітцке здійснив розвідки на поселеннях і городищах у селах Кульчин, Коршів, Жидичин, Маркостав, Амбуків, Баїв, Буяни, Линів, Білостік, Несвіч та інших.

Про свої знахідки постійно інформував громадськість. Перелік його праць досить значний. Згадаємо, зокрема, «Археологічні дослідження в Городку Луцького повіту» («Światowit», 1936–1937), «Могильник Стрижівської культури в Торчині біля Луцька на Волині» («Wiadomości Archeologiczne»), «Кургани періоду ранньої бронзи в Боратині та Шепелі біля Луцька» (Звіт Польської академії наук), «Відкриття землянок раннього періоду культури лінійно-стрічкової кераміки в Луцьку» (Звіт Польської академії наук).

Ян Фітцке був автором першого музейного каталогу «Скарби історичних монет Волинського музею Товариства приятелів науки в Луцьку» («Skarby monet historycznych Muzeum Wołyńskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Łucku»), з якого довідуємося, що у 1938 р. нумізматична колекція музею нараховувала понад 32 тис. монет.

Дослідник брав активну участь у роботі Волинського відділу Польського краєзнавчого товариства: упорядковував колекцію музею князів Острозьких, збирав матеріали про перебування на Волині видатного польського письменника Юзефа Крашевського, сприяв створенню регіональних музеїв у Кременці та Дубні.

Fitzke 2

Ян Фітцке (зліва) з Юліаном Мєчем у Луцьку. Фото надала авторка

У період життя і праці на Волині Ян Фітцке написав докторську дисертацію, але захистити її не встиг: почалася Друга світова війна. Польська дослідниця Марія-Магдалена Бломбергова зазначає, що докторська дисертація, яка є цінним підсумком археологічних досліджень Яна Фітцке, збереглася в рукописі. Вона подала також скупі дані про трагічну долю праісторика, яку він розділив із тисячами своїх співвітчизників: «У серпні 1939 [Ян Фітцке – Н. П.] був мобілізований як підпоручик 4-го полку підхалянських стрільців. Після 17 вересня потрапив у полон до Червоної армії, а близько 10 листопада опинився в Козельську. Загинув у Катині. У 1943 р. його ексгумували та ідентифікували на підставі знайдених у кишені мундира документів, поштівки та аркушів із записами. Зареєстрований в ексгумаційному списку під номером 2482. Прізвище його занесене також у так звані списки вивезених, переданих Польщі президентом Михайлом Горбачовим. Його ім’я було у списку вивезених № 036/3, без дати загибелі, ст. 54–546, позиція – 50. Зміст запису: «Ян Фітцке, народився 12.01.1909, номер теки 2521». У списку № 3613 поряд із Яном Фітцке записаний Болеслав Якубович, який вів записник, де читаємо: «01.30, поїзд рушив. 12.00, Смоленськ» (…).

Із різних джерел відомо, що всі особи, які писали, що знаходяться в Смоленську, в той самий день закінчили своє земне життя в Катинському лісі.

Аналізуючи ексгумаційні сторінки та документи, передані Михайлом Горбачовим, а також збираючи інформацію із записів, виявлених у могилах у Катині, припускаємо, що Яна Фітцке розстріляли в Катині 20–24 квітня 1940 р.»

Закоханий у свою працю археолог залишив у Волинському краєзнавчому музеї велику спадщину – артефакти, знайдені під час розкопок. На жаль, їхня наукова цінність втрачена, бо загинуло основне – первинні записи, інвентарі, за якими можна було б ідентифікувати той чи інший предмет.

Fitzke fotSzerszen 4

Меморіальна дошка Яну Фітцке на будинку, де колись знаходився Волинський музей у Луцьку (нині вулиця Богдана Хмельницького, 12). Фото Ольги Шершень

Fitzke fotSzerszen 6

Fitzke fotSzerszen 9

Наталія ПУШКАР,
головна хранителька Волинського краєзнавчого музею

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1