Статті

Історія луцьких шкіл зафіксована в письмових джерелах щонайменше з початку XVII ст. Багатонаціональний склад населення міста і приналежність його в різні періоди до різних держав залишили свій відбиток на особливостях місцевого шкільництва.

Дослідник історії Луцька Тадеуш Стецький приписував відкриття перших вищих шкіл на Волині на початку XVII ст. монахам ордену єзуїтів. «Колегіум та граматикальні школи з риторикою відкрив у Луцьку ректор Обріціус у 1608–1611 рр. (…) Школи містилися в будинку біля дзвіниці, подарованому єпископом Шишковським, який надав єзуїтам монополію на викладання в Луцьку», – читаємо у книзі Адама Войніча «Луцьк на Волині. Історично-фізіографічний опис», виданій у 1922 р. У свою чергу, розділ «Шкільництво у старому Луцьку» Войніч написав, спираючись на рукопис «Деякі матеріали про минуле польських шкіл у Луцьку» професора Яна-Марека Гіжицького з Кракова.

За словами Войніча, школи єзуїтів у Луцьку викладали за ширшою або скороченою програмою. До цих навчальних закладів прибувала молодь зі Львова, Острога та Києва, тому що викладання було якісним і безплатним, проте їх часто закривали через пожежі, епідемії чи війни.

У 1614 р. єзуїти відкрили в Луцьку руську школу, де навчали читати і писати руською мовою, а також рахувати.

Через кілька років, у 1617 р. (згідно з іншими даними, в 1619 р.), за привілеєм короля Сигізмунда ІІІ в Луцьку заснували Братську школу. «Зі статуту цієї школи за 1624 р. видно, що в ній викладали граматику, поезію, риторику, діалектику й інші частини початкової філософії та арифметику; з духовних наук – читання і церковний спів, пасхал, Святе письмо…» – писав Адам Войніч. Школа Хрестовоздвиженського братства в Луцьку діяла понад 100 років. Як зазначав Войніч, перед вступом до неї майбутньому учневі надавали триденний термін для роздумів та ознайомлення з умовами навчання, після чого він повинен був сплатити в шкільну касу 4 гроші. Відомо, що в цьому навчальному закладі свого часу викладав відомий волинський іконописець Йов Кондзелевич.

У 1773 р. було ліквідовано орден єзуїтів. Оскільки в Речі Посполитій протягом тривалого часу початковою та середньою освітою опікувалися саме єзуїти, це могло призвести до катастрофи в цій галузі. Саме тому польська влада в тому ж 1773 р. утворила Комісію національної освіти, яка була своєрідним праобразом сучасного міністерства освіти. Комісія взяла під своє керівництво також луцькі школи, планували навіть створити в місті вищу семирічну школу, але міська пожежа 1774 р. перешкодила цьому. Оскільки тоді значних ушкоджень зазнали будинки, які раніше займали єзуїти, комісія обмежилася створенням у Луцьку трикласної школи. Для неї, як зазначав Войніч, виділили чотири кімнати у приміщенні відновленого після пожежі колишнього єзуїтського монастиря. У 1784 р. там навчалися лише 40 учнів. Згодом комісія відкрила ще кілька трикласних шкіл. На початках у них викладали колишні єзуїти, оскільки світських вчителів майже не було.

Після поділів Польщі в луцьких школах у вивченні історії почали приділяти більше уваги історії Росії. З’явилася у шкільних програмах і російська мова, поки за вибором, подібно до французької. Учні вивчали також граматику, математику, фізику, німецьку мову, риторику, право, географію та рисунок.

У першій половині XIX ст. повітові школи на Волині, зокрема й у Луцьку, своєю програмою мало чим відрізнялися від гімназій. Зазвичай вони складалися з чотирьох класів, при цьому ІІІ та IV класи мали дворічний курс навчання, що в загальному прирівнювало повітову школу до шестикласної гімназії. Після закінчення таких шкіл випускникам надавали дозвіл на вступ в університет. Із 1825 р. гімназії і повітові школи значно відрізнялися методом викладання і в університети приймали тільки випускників гімназій.

Значні зміни відбулися в освіті після польського повстання 1830–1831 рр. Найімовірніше, як пише Адам Войніч, польських шкіл у Луцьку після повстання вже не існувало. Царським указом 12 січня 1831 р. всі школи Волинської, Подільської та Київської губерній підпорядковувалися Харківському науковому округу, а згідно з іншим указом, від 21 серпня 1831 р., усі польські школи в південно-західних губерніях закрили й реорганізовували.

У Луцьку 6 грудня 1832 р. відкрили семикласну гімназію. Вона знаходилася на вулиці Кафедральній у приміщенні колишнього монастиря шариток, де раніше містилася повітова школа. У 1833 р. у гімназії нараховувалося 212 учнів, але з часом їх кількість почала збільшуватися і забракло місця, тому в 1834 р. гімназію перенесли у Клевань, у замок князя Костянтина Чарторийського, а Клеванську повітову школу – до Луцька. Коли й у Клевані стало тіснувато, стараннями князя Любомирського в 1839 р. гімназію перенесли в Рівне.

osvita 001

Будинок монастиря шариток, де в різні часи розміщувалися гімназія, Дворянська повітова школа, міське училище. Листівка, 1908 р.

Osvita 001A

Свідоцтво про закінчення Луцького міського училища в 1906 р.

Osvita 002

Міське училище. Фото, 1910 р.

У 1895 р. у Луцьку відкрили чоловічу чотирикласну прогімназію, яку згодом реорганізували в повну восьмикласну гімназію. Розміщувалася вона в будинку, що раніше належав Бернардинському римо-католицькому монастирю (нині тут міститься Волинська обласна бібліотека для юнацтва), та утримувалася на проценти з капіталу, який пожертвував доктор Іван Лернет.

Луцьку повітову школу в 1859 р. реформували і до 1869 р. вона проіснувала під назвою Дворянська повітова школа. Після її ліквідації в Луцьку створили двокласну (із додатковим підготовчим класом) міську школу для хлопців та дівчат.

Osvita 003 00

Луцька шестикласна прогімназія. Листівка, 1902–1903 рр.

Osvita 003A

Учнівський квиток учня Луцької шестикласної прогімназії. 1902 р.

Osvita 004

Луцька гімназія. Листівка, 1908 р.

Osvita 005

Луцька гімназія. Листівка, 1916 р.

У 1902 р. завдяки старанням Анни Коленко в Луцьку утворили жіночу прогімназію, яку через рік реорганізували в гімназію. Знаходилася вона в будинку, де зараз міститься Прокуратура Волинської області (вулиця Винниченка).

Osvita 006

Жіноча прогімназія Анни Коленко. Листівка, 1902 р.

Osvita 007

Жіноча гімназія Анни Коленко. Листівка, 1906–1908 рр.

Osvita 008

Жіноча гімназія. Листівка, 1916 р.

Osvita 008A

Атестат про закінчення жіночої гімназії. УНР, 1918 р.

До Першої світової війни в Луцьку існували кілька громадських навчальних закладів. Найвідоміший серед них – школа єврейської общини Талмуд-Тора, побудована за кошти найзаможніших єврейських родин на початку ХХ ст. Це був релігійний навчальний заклад початкової освіти для хлопчиків із малозабезпечених єврейських сімей. У Талмуд-Торі в основному навчали івриту, арифметиці та релігійним наукам, готували дітей до повноліття та вступу у вищий навчальний заклад – єшиву. Розташовувався будинок у єврейському кварталі на Мокрому Лузі, на сучасній вулиці Романюка.

Osvita 009

Луцька Талмуд-Тора. Листівка, 1916 р.

Віктор ЛІТЕВЧУК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЮЗЕФІНИ ПОЛЯНОВСЬКОЇ

ВОЛИНЬ І ПОЛІССЯ НА ЛИСТІВКАХ ВИДАВНИЦТВА «KSIĄŻNICA ATLAS»

ВОЛИНЬ НА ЛИСТІВКАХ ВИДАВНИЦТВА «РУХ»

«СЕРЦЕ СЕРЦЮ ВІСТЬ ПОДАЄ»: З ІСТОРІЇ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК

«СЕРЦЕ СЕРЦЮ ВІСТЬ ПОДАЄ»: З ІСТОРІЇ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК. ЧАСТИНА 2

«СЕРЦЕ СЕРЦЮ ВІСТЬ ПОДАЄ»: З ІСТОРІЇ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК. ЧАСТИНА 3

ВОЛИНСЬКА ПРОМИСЛОВО-СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ВИСТАВКА НА СВІТЛИНАХ

ГРАВЮРИ НАПОЛЕОНА ОРДИ НА ЛИСТІВКАХ

 

 

 

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1