Статті

Усе більше іноземців приїжджають до Польщі не тільки з туристичною метою. Щораз частіше вони залишаються тут працювати або навчатися.

Оскільки до країни на Віслі прибувають цілі родини з дітьми дошкільного та шкільного віку, у них виникає щораз більше запитань про освіту молодшого покоління. Пропонуємо відповіді на деякі з них.

Чи, перебуваючи в Польщі, варто відправляти дитину до школи?
Так. Кожна дитина шкільного віку, яка проживає в Польщі, має обов’язок здобувати освіту. Це означає, що вона повинна ходити до школи. У протилежному випадку щодо батьків буде застосовано покарання. Цей обов’язок стосується також дітей, які не мають польського громадянства, незалежно від правового статусу їхніх батьків у Польщі. Невиконання цього зобов’язання може призвести до проведення роз’яснювальної процедури щодо батьків, накладення на них штрафу або, в крайньому випадку, позбавлення їх батьківських прав.

Чи іноземець, який не є громадянином Польщі, повинен платити за навчання дитини під час перебування в Польщі?
Навчання для дітей іноземців безкоштовне в державних початкових та понадгімназійних школах до досягнення ними 18-річного віку або до закінчення навчального закладу, до якого вони вступили перед досягненням 18-річного віку (наприклад, загальноосвітнього ліцею). Перебування в державних дитячих садках для дітей, які не є громадянами Польщі, є платним, так само, як і для польських дітей, – більше інформації на цю тему можна знайти на сайтах дитячих садків та органів, які ними керують.

Яких витрат необхідно очікувати, записуючи дитину до школи в Польщі?
Хоча навчання для дітей, які не є громадянами Польщі, у більшості шкіл є безоплатним (так само, як і підручники в початковій школі), батьки повинні підготуватися до інших витрат, пов’язаних із тим, що дитина ходить до школи. Найважливіші з них:

– придбання шкільного приладдя: зошитів, ручок та олівців, товарів для образотворчого мистецтва, лінійок тощо. Точний список необхідних канцелярських товарів можна отримати в школі у вчителя або класного керівника. Це витрати порядку декількох десятків злотих;

– оплата за шкільні обіди. В більшості шкіл існує можливість обідати у шкільній їдальні. Це, як правило, витрати в межах 80–110 злотих на місяць;

– внески на рахунок батьківського комітету: в більшості шкіл батьки добровільно сплачують спільно встановлені внески на різні додаткові шкільні витрати. Із цих коштів фінансуються, наприклад, шкільні змагання, робота медсестер, шкільні свята. Ці внески є добровільними;

– внески на класні витрати: в більшості шкіл батьки учнів кожного класу визначають між собою суму, яку вони витрачають щомісяця на додаткові цілі, пов’язані з функціонуванням класу, наприклад, на придбання додаткових навчальних матеріалів, художнього приладдя, спортивного обладнання тощо. Як правило, це невеликі щомісячні внески. Вони є добровільними;

– оплата шкільних екскурсій: у польських школах учні традиційно кілька разів на рік ходять з учителем у театр, кіно, музей, а також щонайменше один раз протягом навчального року їдуть на екскурсію або у так звану зелену школу (кілька днів перебування в навчально-відпочинковому центрі за межами міста, де діти відвідують заняття просто неба, зокрема спортивні, природознавчі заняття, екскурсії до навколишніх пам’яток). Витрати на участь у цих заходах покривають батьки. Вони можуть бути дуже різними – від кількох злотих до декількох сотень злотих або навіть понад тисячу злотих у випадку закордонних поїздок. Участь у таких поїздках не є обов’язковою: якщо батьки дитини не мають коштів або просто не хочуть, щоб дитина їхала на екскурсію, вона може не брати участі в поїздці. В такому випадку під час екскурсії дитина може перебувати у шкільній світлиці.

Чи може іноземець подавати заявку на дофінансування або звільнення від деяких оплат, якщо він не в змозі дозволити собі всіх витрат, пов’язаних із навчанням дитини?
Залежно від статусу іноземця в Польщі, він має або не має права на соціальну допомогу. У випадку осіб, які таке право мають, польська система соціальної допомоги передбачає можливість, наприклад, організації безкоштовних обідів у шкільній їдальні.

Чи дитині іноземця надаватиметься допомога у вивченні польської мови в школі?
Так. Кожна дитина, яка не є громадянином Польщі, має право на додаткові безкоштовні уроки польської мови, організовані у школі, яку вона відвідує, протягом перших 12 місяців навчання в обсязі мінімум двох навчальних годин на тиждень (у Польщі тривалість навчальної години становить 45 хв.). Щотижневий розклад додаткових уроків та їх кількість визначає директор школи за погодженням із керівним органом. Ці заняття можуть мати індивідуальну або групову форму, залежно від ситуації в конкретній школі.

Чи дитина іноземця отримає допомогу від школи у вивченні інших предметів, яких вона не вивчала раніше, або якщо навчальна програма відрізнялася від програми польської школи?
Так. Дитина іноземців має право на додаткові безкоштовні компенсаторні заняття, організовані в школі, яку вона відвідує, протягом перших 12 місяців в обсязі однієї навчальної години на тиждень на один предмет. Тижневий розклад додаткових уроків та їх кількість визначає директор школи за погодженням із керівним органом.

Чи в польській школі вивчають релігію? Якщо так, то чи обов’язкові ці заняття?
У польських школах може відбуватися вивчення релігії, однак воно організоване Церквою або певною конфесійною групою, а не освітніми установами. Участь в уроках релігії не обов’язкова. Проте, якщо дитина відвідує ці заняття, оцінка з релігії вноситься у свідоцтво про закінчення школи. На практиці в усіх польських школах організовують уроки католицької релігії, оскільки її сповідують найбільше людей у Польщі. Діти беруть участь у цих заняттях за згодою батьків. Для дітей, які не беруть участі в уроках із релігії, школа зобов’язана організовувати в цей час інші заняття. На практиці школа, як правило, забезпечує дітям опіку під час перебування у шкільній світлиці.

Як у Польщі організований навчальний рік?
Навчальний рік у Польщі починається 1 вересня і закінчується в останню п’ятницю червня наступного року. Точні дати щороку встановлюються розпорядженням міністра освіти із врахуванням вихідних і святкових днів, а також інших подій, які можуть вплинути на час навчання. 1 вересня (або в інший день, визначений у поточному році як перший день навчання, якщо 1 вересня припадає на вихідний) – це день урочистих зборів та організаційної зустрічі учнів із класним керівником (у молодших класах також із батьками). Цього дня уроки не проводяться.

Загалом уроки в школах відбуваються п’ять днів на тиждень, із понеділка до п’ятниці. У вихідні дні (суботу та неділю) діти не навчаються. Заняття, як правило, починаються о 8:00, хоча в деяких школах можуть починатися дещо пізніше. Якщо в районі школи живе багато дітей, школа може працювати у дві зміни (одна частина дітей починає заняття о 8:00, інша – наприклад, о 12:30). Позмінне навчання, як правило, стосується лише перших трьох класів початкової школи. Дітей, які починають заняття в другій половині дня, батьки можуть приводити до школи вранці, щоби вони провели ранкові години у шкільній світлиці. Навчальний рік складається із двох семестрів. Перший семестр закінчується в січні. Після нього дітям виставляють семестрові оцінки з усіх предметів. Другий семестр завершується в червні, тоді ж одночасно закінчується навчальний рік. Оцінки, виставлені в червні, є водночас остаточними оцінками за клас і вносяться у шкільне свідоцтво – документ, який засвідчує, що дитина закінчила навчання в конкретному класі, та представляє досягнуті результати. У державні вихідні у школах не проходять уроки. У такі дні не працюють теж шкільні світлиці.

Двічі на рік діти мають святкові перерви: першу – в різдвяно-новорічний період, другу – під час Великодніх свят. Різдвяна перерва в навчанні розпочинається найчастіше 23 грудня, а завершується 2 січня, натомість великодня триває в основному з Великого четверга до великоднього вівторка (точні дати святкових перерв визначаються щорічним розпорядженням міністра національної освіти). Крім того, діти мають два тижні зимових канікул, які, залежно від воєводства, можуть припадати на січень або лютий. У різних воєводствах зимові канікули щорічно відбуваються в різні періоди, що встановлюються розпорядженням міністра національної освіти.

Липень і серпень, а іноді й останні дні червня – це період літніх канікул, перерви між навчальними роками.

Чи надається дітям опіка під час вихідних від навчання днів?
Шкільні світлиці та дитячі садки у вихідні та святкові дні не працюють. У ці дні батьки самі повинні забезпечити своїм дітям опіку. Правила опіки в дитячих садках і школах під час канікул відрізняються. У дошкільних навчальних закладах немає святкових перерв у період різдвяних чи великодніх свят, а також протягом зимових канікул. Дитячі садки в ці періоди працюють у нормальному режимі, за винятком святкових днів, що, згідно із законодавством, є вихідними. Натомість, у липні та серпні, з огляду на літні канікули, період поїздок і відпусток, працюють лише так звані чергові дитячі садки. Один садочок чергує близько двох тижнів. Це означає, що для того, щоби забезпечити дитині опіку впродовж двох місяців канікул, потрібно змінити чотири дитячі садки. Перелік чергових садочків для конкретного району разом із контактними даними та датами їхніх чергувань розміщують у кожному дошкільному навчальному закладі навесні. Школи на період різдвяної та великодньої святкових перерв закриваються. Тоді чергують лише шкільні світлиці, крім днів, що є офіційними вихідними. Натомість у період зимових та літніх канікул багато шкіл та інших установ (наприклад, центри культури, центри позашкільної освіти) організовують безкоштовні заняття для дітей у рамках акцій «Зима в місті» або «Літо в місті». Ці акції фінансуються місцевими органами самоврядування. Саме від місцевої влади залежить, скільки установ та протягом якого часу зможуть піклуватися про дитину. Заняття для учнів молодших класів, як правило, тривають до пізніх пообідніх годин.

Що таке учнівське посвідчення?
Учнівське посвідчення – це документ, який підтверджує, що дитина ходить до школи. Він містить дані дитини (прізвище, ім’я, дату народження) та дані школи, де вона навчається (назву, адресу). Посвідчення – це обов’язковий документ. Його видають у школі, де дитина вчиться. Документ діє з 30 вересня року, в якому його видали, до 30 вересня наступного року, коли школа має повторно проштампувати посвідчення для підтвердження того, що дитина надалі там навчається. Учнівське посвідчення, за умови наявності при дитині, дає їй право використовувати багато учнівських знижок, наприклад, на проїзд у громадському транспорті, квитки на потяги, у кінотеатри, до багатьох музеїв, зоопарків тощо. Воно також є основним посвідченням особи для дитини під час іспитів, конкурсів та інших міжшкільних заходів.

Як можна довідатися, яка школа є для дитини її районною?
Інформацію про шкільні округи найпростіше отримати в самій школі, у відділі освіти органу самоврядування (міста, району) відповідно до місця проживання або в територіально відповідному кураторії освіти.

Що таке кураторій із питань освіти?
Кураторій з питань освіти – це установа, що входить до складу державної адміністрації і підпорядковується воєводі. Таким чином, кожне польське воєводство має власний освітній кураторій. На чолі кожного кураторію стоїть воєводський куратор освіти. Кураторії здійснюють програмний нагляд за школами, тобто слідкують за тим, як школи виконують навчальні плани і програми та виховні завдання. Вони контролюють організацію відпочинку учнів на території воєводства під час зимових та літніх канікул. Фінансовий нагляд за школами здійснюють органи місцевого самоврядування.

Як можна записати дитину до районної школи?
Кожен громадянин Польщі зареєстрований в управлінні реєстрації населення за певною адресою. Ця адреса вноситься в його офіційні документи. Особи, що орендують квартири, можуть бути в них тимчасово прописані або навіть непрописані. Директор початкової школи отримує список дітей, зареєстрованих у районі школи, від місцевої служби реєстрації населення. Якщо власник квартири не зареєстрував іноземців за адресою їх проживання, вони повинні, як і польські громадяни в подібній ситуації, звернутися до директора районної школи із проханням внести дитину до списку дітей, які проживають у цьому районі, яких школа зобов’язана зарахувати на навчання. Директор школи може зробити це на підставі письмової заяви батьків або попросити надати документи, які підтверджують факт проживання в районі школи, наприклад договір оренди квартири. Хоча директор школи зобов’язаний зарахувати всіх дітей із району школи, чим швидше ви повідомите про необхідність внести дитину до списку учнів, тим краще.

До кого треба звернутися, якщо в дитини в школі з’являються освітні чи емоційні проблеми або якщо їй загрожує дискримінація?
Якщо дитина має проблеми в школі, батьки повинні шукати допомоги в самому навчальному закладі. Першою людиною, з якою варто поспілкуватися, є класний керівник, учитель, який виступає в ролі уповноваженого з прав учня, і/або вчитель предмета, із яким у дитини виникли труднощі. Вчитель або класний керівник можуть намагатися вирішити проблему самі або вказати особу чи установу, де батьки повинні шукати додаткової допомоги (наприклад, шкільного психолога, психолого-педагогічну консультацію тощо). Тільки якщо така розмова не принесе результату, батьки повинні звернутися до директора школи із проханням про розмову. Можливо, класний керівник або вчитель одразу вкажуть директора як компетентну особу в цій ситуації.

У наведеному вище тексті представлені відповіді на найпоширеніші запитання, пов’язані з навчанням у Польщі. Звичайно, таку тему неможливо вичерпати в одній статті. У випадку виникнення будь-яких сумнівів, рекомендуємо звертатися до кураторію з питань освіти, який діє в адміністративному центрі кожного воєводства.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
Фото: Pixabay

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1