Статті

Опис історії карт Волині – справа непроста, оскільки власної картографії на цих теренах не існувало до кінця XVII ст.

Початки наукової картографії сягають стародавніх часів і пов’язані з давньогрецькими вченими. Одним із перших і найвідоміших картографів античних часів був александрійський космограф і астроном Клавдій Птолемей. Його праці мали найбільший вплив на майбутній розвиток картографії. У творі «Географія» Птолемей створив каталог географічних назв: міст, рік, гір і народів. Він зазначив біля них географічні широти, завдяки чому сьогодні можемо відтворити назви конкретних країн, на які вчений поділив стародавній світ. Серед них – Сарматія (так називали землі між Балтійським, Чорним та Азовським морями й між Віслою і Доном). Автор «Географії» мав поверхневе уявлення про землі, що знаходилися на північ від Карпат. На мапі Птолемея були нанесені ріки Дністер, Південний Буг та Борисфен (Дніпро). Цікаво, що на ній у Дніпро впадає другий Борисфен (Прип’ять), який витікає з Амадоцьких боліт (поліські болота). Даних Птолемея бракувало для опису нашого краю хоча б у загальних рисах.

mapa 00

«Про Польщу. Опис усіх країн, які коли-небудь підпорядковувалися Королівству Польському, або взагалі мали з ним справу». Дереворит 13,2 х 8 см. Карта з книги «Космографія» Себастьяна Мюнстера, Базель, 1574 р.

Згодом праця Птолемея пішла в забуття, що негативно відбилося на розвитку картографії на межі античних часів і Середньовіччя. Картографи тривалий час не позначали географічних широт, через що карти нагадували звичайні малюнки, які демонстрували не стільки уявлення про землю, скільки наївні вірування й забобони періоду Середньовіччя. Відомості про нові держави з’являлися на мапах із запізненням на кілька століть, тому нічого дивного, що Київ та Львів з’явилися на картах лише в XIV ст.

Новий етап розвитку картографії розпочався в епоху Відродження. У 1409 р. праці Птолемея переклали з давньогрецької мови на латинську. Тоді ж виникла потреба доповнення і вдосконалення його карт, які використовували за основу тогочасні картографи.

Зі статті Кароля Бучека «Волинь у давній картографії» дізнаємося, що в «Атласі Медічі» у 1351 р. уперше було згадано Володимир-Волинський під назвою Ladamir. Це було перше волинське місто, нанесене на мапу.

Із середини XV ст. учені серйозніше взялися за реформування картографічного образу Центральної Європи. Вони складали нові таблиці з позначками координат. На мапах того часу побільшало міст, серед них уперше натрапляємо на Луцьк. Першу карту, на якій було позначено Луцьк, виконали в місті Кобленц, але її так і не видали. Другу спробу створити нову карту Сарматії за зразком мапи Птолемея зробив німецький кардинал Миколай Кузанський. Цю роботу можна назвати найстарішою картою польських земель. Дані з географічними назвами автору надав видатний польський географ і літописець Ян Длугош. На мапі Миколая Кузанського вперше зазначено такі волинські міста, як Любомль, Острог та Збараж. Луцьк позначено назвами Lucerch, Lucztro.

У 1507 і 1508 рр. з’явилася вигравірувана в міді карта «Tabula moderna Polonie, Vngarie, Boemie, Germanie, Russie, Lithvanie», яка опиралася на карту Миколая Кузанського. Автором її був батько польської картографії Бернард Ваповський. Луцьк позначено на ній під назвами Luczko та Lucerck, вперше трапляється Вишневець (Vysnyovyecz). Мапу Бернарда Ваповського згодом ще переробляли й доповнювали, її брали за основу багато картографів XVI ст. Серед переробок карти Ваповського потрібно згадати мапу Польщі та Угорщини Себастьяна Мюнстера (1540 р.), мапу Центральної Європи Джакомо Гастальді (1542 р.), карту Польщі Вацлава Гродецького та ін.

Найвідомішим картографом, на мапах якого є волинські землі, вважають німецького вченого Себастьяна Мюнстера (1488–1552 рр.). Він був викладачем у монастирських школах Тюбінгена й Базеля, професором університету в Хайдельберзі, ректором університету в Базелі. Себастьян Мюнстер написав близько 70 наукових праць. Ще у 20-х роках XVI ст. він звернувся до вчених та мандрівників із проханням надати карти, описи та свідчення про подорожі. На заклик Мюнстера відгукнулося багато істориків, видавців та граверів, тому його монументальний твір «Космографія» є результатом співпраці багатьох осіб. Додамо, що в ті часи збір такої інформації був справою небезпечною, за це можна було потрапити в руки інквізиції.

У 1535 р. Себастьян Мюнстер видав першу «Географію» Птолемея, яка нараховувала 48 карт. Згодом з’явилися ще шість видань цієї праці. У підготованих Мюнстером «Географії» та «Космографії» надрукували мапу польських земель під назвою «Polonia et Vngaria XV Nova Tabvla» («Нова карта Польщі та Угорщини»), за основу якої послужили роботи Бернарда Ваповського. Ця карта пережила кілька десятків видань у 1540–1588 рр. Пізніше були нові, вдосконалені мапи.

На виставці картографічних творів, що нині діє в Музеї Луцького братства, експонується карта з книги Себастьяна Мюнстера «Космографія», на яку нанесено волинські землі. Виконав її гравер Йоган Гонтер, а надрукувало видавництво Мюнстера у Базелі 1574 р.

mapa 01

«Polonia et Vngaria XV Nova Tabvla» («Нова карта Польщі та Угорщини»). Вперше ця карта була надрукована в «Географії» Птолемея за редакцією Себастьяна Мюнстера у 1540 р.

Віктор ЛІТЕВЧУК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«ВОЛИНЬ НА КАРТАХ XVI–XX СТОЛІТЬ»: У ЛУЦЬКУ ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ КАРТОГРАФІЧНИХ ЕКСПОНАТІВ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1