Статті

У першій частині історії поштових листівок ми ознайомили наших Читачів з історією їх появи та тим, як змінювалася їхня форма наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Зараз пропонуємо Вашій увазі розповідь про те, як і коли поштівки з’явилися на Волині.

 У ті часи Волинь входила до складу Російської імперії. У 1870 р. в уряді Росії розглянули проект покращення поштових правил, у якому запропонували за прикладом Австрії та Пруссії запровадити новий вид поштових відправлень – «відкриті листи». У 1871 р. міністр внутрішніх справ, якому підпорядковувався поштовий департамент, затвердив «Тимчасові постанови по поштовій частині», що узаконювали пересилання «відкритих листів». Право друкувати листівки, які на той час ще не містили ілюстрацій, мало виключно поштове відомство. На зворотному боці картки обов’язково розміщувався напис: «Поштове відомство за зміст листа не відповідає».

Історія масової ілюстрованої листівки в Росії розпочалася 19 жовтня 1894 р., коли уряд дозволив пересилати поштою відкриті листи на бланках приватного виробництва. Нововведення зацікавило чимало видавців, зокрема і киянина Степана Кульженка. В 1895 р. Кульженко чи не першим у Києві випустив серію кольорових листівок із видами міста, яку фахівці визнали найбільш ранньою у філокартичній україніці.

Поштові листівки видавали власники книгарень, крамниць канцтоварів, фотоательє, друкарень і літографічних закладів, навіть власники тютюнових та галантерейних яток. Друкували картки у видавництвах Вільна, Москви, Петербурга, Стокгольма, Берліна, Варшави, Львова та інших міст. Вартість поштівок у ті часи була досить високою: 5 коп. – за чорно-білий і 10 коп. – за кольоровий екземпляр. На них друкували репродукції з картин художників, портрети відомих діячів, краєвиди міст, пейзажі, типажі населення, батальні сцени, досягнення науки й техніки, гумористичні сценки, обличчя миловидних моделей, еротичні знімки тощо. Згодом листівки стали модним подарунком і предметом колекціонування.

0001Дубно. Сувенірна листівка-колаж у виді метелика. Світлодрук. 1909 р. Видавництво Кроба, Дубно.

0002Дубно. Літографія з п’яти сюжетів. 1898 р. Видавництво Ф. Востри, Дубно. 

Надрукована в Лейпцігу у друкарні Луї Глазера. Одна з найперших поштових листівок та єдина відома кольорова літографія з теренів Волині

Вражають багатством ілюстрацій серійні поштівки під загальними назвами «Українські типи і краєвиди», «Типи і види Малоросії». Популярними були й вітальні листівки «З днем ангела!», «Веселих свят!», «Христос Воскрес!», «З Різдвом Христовим!» Але, напевно, найбільш зворушливими стали картки із заздалегідь надрукованими посланнями «На спомин рідного краю», «Не забуду рідну Україну!», «Пам’ятай про мене!», «Серце серцю вість подає». На думку відомого українського філокартиста Михайла Забоченя, ці слова влучно характеризують основну функцію відкритого листа, адже, надсилаючи листівку, людина передає вістку від серця до серця, довіряє їй свої найсокровенніші думки й почуття, адресовані близьким людям.

Масовий випуск мистецьких листівок однією з перших у Росії налагодила Община Святої Євгенії (Петербурзький комітет опіки сестер Червоного Хреста). Видавнича діяльність общини розпочалася навесні 1898 р., а очолювала видавництво спеціальна комісія, яка складалася з відомих художників і мистецтвознавців. У 1904–1906 рр. община видавала журнал «Открытое письмо».

Цікаво, що до того часу жоден із видів художньої репродукції не викликав такого шквалу суперечок, як поштова листівка. Чимало діячів культури вважали поширення листівки шкідливим для мистецтва. Наприклад, російський художній критик Володимир Стасов у листі про другий конкурс листівок, організований Общиною Святої Євгенії в 1902 р., написав: «Вважаю цей спосіб розповсюдження й моду на ілюстровані поштові картки такими, що суперечать моїм корінним переконанням. Я завжди вважав, що гарні, витончені та цікаві малюнки, які використовуються з цією метою, не повинні так неестетично та антихудожньо розповсюджуватися. Прикладання казенного штемпеля, написання навколо картинок чорнильного тексту, розкидання ілюстрованих карток будь-де на столах – усе це є негідним художніх творів і призводить до їх знищення. Художній твір потребує, на мою думку, бережливого, безмежно шанобливого ставлення».

0003Рівне. Собор. Листівка-колаж. Видавництво Е. Німена. Світлодрук. Біля 1910 р.

Сьогодні очевидним є те, що Стасов не зміг оцінити вплив масової ілюстрованої листівки на естетичне виховання народу. Хоча позицію критика частково виправдовує факт існування в ті роки заборони писати на зворотному боці листівки будь-що, окрім адреси. Як наслідок, адресат дійсно був змушений псувати зображення.

Як стверджує Михайло Забочень, один з авторів альбому-каталогу «На спомин рідного краю. Україна у старій листівці», українські терміни «листовна картка» та «листівка» приватні видавці почали вживати тільки після революції 1905–1907 рр., коли зменшилися утиски української мови. Хоча в Австро-Угорщині німецький напис «карта кореспонденційна» дублювався однією з місцевих мов (українською, польською, словенською, чеською тощо) ще з грудня 1871 р.

На початку XX ст. виданням листівок у Волинській губернії займалися в основному підприємці та фотографи. Власних поліграфічних закладів вони не мали, тому друкували продукцію в Москві, Петербурзі, Києві, Львові, Варшаві, Стокгольмі тощо. У цей період, до 1904 р., невідоме видавництво випустило серію листівок із видами костелу й замку в Олиці та собору в Зимному.

401

402

403Олика. Невідоме видавництво, біля 1900 р.

Одна з перших поштових листівок виданих, ймовірно, на замовлення князя Фердинанда Радзивіла. Всі листівки цієї серії, які пройшли пошту, вислані та підписані князем Фердинандом Радзивілом

Варто згадати також перші художні листівки з характерними волинськими типами і краєвидами, виконані невідомим художником і видані закладом Болеслава Вежбицького у Варшаві. В 1905–1909 рр. у львівському видавництві «Поступ» вийшла перша серія листівок за малюнками білоруського художника Наполеона Орди. Видавці Герман Альтенберг зі Львова та Францішек Зюлковський із Плешева надрукували картки «Волинь», «Україна», «Поділля», «Литва» за ілюстраціями видатного польського митця Юліуша Коссака, а варшав’янин Ст. Міхаловський підготував листівку з репродукцією картини Фелікса Ціхоцького «Ярмарок в Любешові».

У Житомирі найбільшими видавцями були О. Айленберг, Г. Лейбенгарц, О. Закатов; в Дубні – І. Кроб, А. Бухбіндер, П. Сікулер; в Острозі – М. Цімерман, Л. Штраймиш, Грейнімс; у Старокостянтинові – Шефтель; у Заславлі (нині Ізяслав) – В. Чарнецький; у Кременці – Б. Бєздєжський, Н. Лисий; у Луцьку – Г. Ліберман; у Ковелі – К. Мандель та І. Готліб.

201Ковель. Проводи офіцерів на Далекий Схід. Видавництво Манделя, 1904–1905 рр. Одна з найперших поштових листівок Ковеля.

202Ковель. Луцька вулиця, видавництво Готліба, 1905 р. Одна з найперших поштових листівок Ковеля

У 1911–1912 рр. видавці Е. Літауер і Ф. Паккаца з Петербурга, а також київське видавництво «Рассвет» видрукували серію краєвидів поліського краю. Малюнки на поштівках виконав український пейзажист Михайло Холодовський (1855–1926 рр.). Серія популяризувала близько 20 робіт живописця, серед них – «Минувшина» (Луцький замок) та «Річка Прип’ять».

У Луцьку першими поштові листівки почали видавати власник книгарні Герш Ліберман та канцелярський магазин «Економія». На їхніх картках зображені найпопулярніші види міста: замок Любарта, чоловіча гімназія, каплиця, собор, костел, окружний суд, загальний вид Луцька. Написи на титульному боці поштівок виконані російською та французькою мовами.

101Луцьк. Троїцький кафедральний собор. Видавництво книжкового магазину Герша Лібермана, 1900–1901 рр. 

Найдавніша відома листівка Луцька з штемпелем поштового обігу 20.10.1901 р.

103Луцьк. Окружний суд і каплиця ікони Іверської Божої Матері, 1894 р., зруйнована на початку 1960-х років. 

Видавництво книжкового й канцелярського магазину Герша Лібермана, 1903–1904 рр.

104Шестикласна прогімназія. Видавництво Самуїла Бонка, 1901–1902 рр.

Коли саме вийшла друком перша листівка на Волині, впевнено не може сказати жоден дослідник, але за штампом пройденої пошти умовно можна визначити, що в Луцьку це була серія листівок Герша Лібермана, видана в 1901 р., а найдавніша відома листівка в Ковелі – І. Готліба «Тріумфальні ворота (в’їзд на Вокзальну вулицю)», що побачила світ у 1904 р.

301Володимир-Волинський. Офіцерське зібрання 11 Донського козачого (?) полку. Видавництво Якова Тираспольського, до 1905 р. 

Найдавніша відома поштова листівка Володимира-Волинського

302Володимир-Волинський. Млин біля Білих берегів. Фотолистівка 1905–1910 рр.

303Володимир-Волинський. Успенський собор. Видавництво «Першої християнської конкуренції». Біля 1910 р.

Із початку XX ст. і до Першої світової війни видавництвом поштових карток у Луцьку, окрім Герша Лібермана, займалися Самуїл Бонк i Г. Бонк, у Ковелі – власники книжкових магазинів І. Готліб і К. Мандель, у Володимирі-Волинському – книгарня «Перша християнська конкуренція». Одне з найвідоміших видавництв Російської імперії, московське «Контрагентство А. С. Суворіна і КО», теж не оминуло своєю увагою такі волинські міста, як Володимир-Волинський та Ковель, видавши цілу серію з їхніми краєвидами. Луцькі краєвиди тиражувало на листівках видавництво Д. Гробера у Варшаві, в Петербурзі видавництво «Россия» (друком у типографії Морського міністерства) випустило карту Волинської губернії, яка складалася з двох листівок. У Києві відомий видавець Степан Кульженко за малюнками російського архітектора Петра Фетісова створив серію листівок із видами дерев’яних церков і дзвіниць Волині. Серед них – зразки української дерев’яної архітектури в Бужанах, Єлізарові, Локачах (Володимир-Волинський повіт), Смолигові, Заборолі (Луцький повіт), Мизові (Ковельський повіт) та Ведеміївці (Старокостянтинівський повіт).

501Горохів. Костел. Видавництво «Tęcza», Львів, 1905–1910 рр. Листівка-цегелка, дохід від продажі якої призначався на ремонт костелу. Найдавніша відома листівка Горохова з поштовим обігом 1907 р.


Віктор ЛІТЕВЧУК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«СЕРЦЕ СЕРЦЮ ВІСТЬ ПОДАЄ»: З ІСТОРІЇ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1