Статті

В Освітньому центрі Інституту національної памʼяті Польщі імені Януша Куртики «Przystanek Historia» у Варшаві відбулася презентація книги Тетяни Самсонюк «Полонені вересня 1939-го».

Тетяна Самсонюк приїхала до Варшави разом із редакторкою книги «Полонені вересня 1939-го» Наталією Денисюк на запрошення Архіву Інституту національної пам’яті. Презентації, яка відбулася в Освітньому центрі ІПН «Przystanek Historia» (укр. «Зупинка Історія») 11 жовтня, передували зустріч із працівниками Архіву ІНП та ознайомлення з діяльністю Центру інформації про жертв Другої світової війни, картотекою та документацією, що стосується цього періоду.

Jency1939fotKatarzynaAdamow 1

Jency1939fotKatarzynaAdamow 2

Презентацію книги «Полонені вересня 1939-го» провів директор Бюро національної освіти ІНП Адам Глебович. У ній взяли участь авторка книжки Тетяна Самсонюк, заступник головного редактора двотижневика «Волинський монітор» Наталя Денисюк, Барбара Ращик – близька особа Кароля Бєлякова, одного з героїв книжки, та журналіст «Польського радіо» Кшиштоф Ренік. На захід завітали також Микола Ярмолюк – радник Посольства України в Польщі, Беата Бживчи – Генеральний консул РП у Луцьку 2013–2016 рр., Ядвіга Демчук – коректорка книги, вчителька, скерована Центром розвитку польської освіти за кордоном до Луцька у 2011–2017 рр., працівники ІНП й осередку «Карта», рідні репресованих, про яких Тетяна Самсонюк пише у «Волинському моніторі», та особи, зацікавлені тематикою.

Jency1939fotKatarzynaAdamow 14

У публікації представлені долі польських військовополонених, які потрапили до радянської неволі у вересні 1939 р. Біографічні нариси про них доповнено архівними матеріалами, документами та фотографіями, вилученими у військовополонених під час арештів у трудовому таборі № 1 НКВС на Рівненщині. Інформацію про подальшу долю деяких полонених надали їхні рідні та близькі.

«Починаючи своє наукове дослідження, я методично переглядала кримінальні справи НКВС, передані до Державного архіву Рівненської області. Вони стосувалися радянських репресій у 1939–1941 рр. щодо представників різних національних груп. Більшість із них стосувалася поляків», – сказала Тетяна Самсонюк. Це привернуло її увагу, і згодом вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Поляки Рівненщини в умовах становлення радянського тоталітарного режиму (1939–1941 рр.)». Авторка наголосила на тому, що опрацьовує біографічні нариси, щоб показати не суху статистику, а долю окремої людини.

Тетяна Самсонюк, яка протягом тривалого періоду працювала в Державному архіві Рівненської області, вже кілька днів є вченим секретарем Рівненського обласного краєзнавчого музею. Досліджуючи радянські репресії, вона опрацювала близько 1 тис. кримінальних справ щодо поляків. Відповідаючи на запитання присутніх про кількість і доступність документів радянських репресивних органів в українських архівах, зазначила: «В 90-х роках Служба безпеки України розпочала передачу кримінальних справ на репресованих осіб обласним архівам, але згодом цей процес призупинили. Сьогодні одна частина справ НКВС знаходиться в обласних архівах, а інша – в архівах СБУ. У фондах рівненського архіву зберігаються близько 6 тис. кримінальних справ, що стосуються представників різних національностей. Більшість документів радянських репресивних органів знаходяться в Архіві СБУ». Тетяна Самсонюк підкреслила, що архівно-слідчі справи на реабілітованих осіб, як в Архіві СБУ, так і в усіх обласних архівах, відкриті для дослідників і родичів репресованих осіб.


Адам Глебович звернув увагу на те, що в таборах військовополонених перебували представники різних національностей. Завдяки книжці Тетяни Самсонюк ми дізнаємося, що вони неодноразово між собою конфліктували, але було й таке, як у випадку Генрика Марковського, одного з героїв книги, що, наприклад, поляки й українці співпрацювали, оскільки їхнім спільним ворогом був СРСР. Цікаво теж, що поляка Генрика Марковського підозрювали у здійсненні «контрреволюційної націоналістичної діяльності», спрямованої на «боротьбу з радянською владою, за утворення української націоналістичної держави».


«До подальшого вивчення доль репресованих осіб мене мотивують листи від родичів героїв моїх текстів», – сказала Тетяна Самсонюк. Перший такий лист весною 2015 р. написала Барбара Ращик із Кольна, яка надіслала для публікації копії відзнак та фотографій з альбому Кароля Бєлякова. Цього разу відзнаки й альбом можна було побачити в центрі «Przystanek Historia», оскільки Барбара Ращик привезла їх із собою на презентацію. Вона розповіла про долі Кароля Бєлякова і його дружини Марії, яка була нянею і членом родини Барбари Ращик, а також поділилася тим, як натрапила на текст про Кароля Бєлякова, опублікований у «Волинському моніторі».

Jency1939fotKatarzynaAdamow 24

Про свої пошуки розказали також присутні на презентації Зигмунт Вірпша і Пшемислав Залеський – родичі Ольгерда Вірпші та Піюса Залеського, діячів Союзу збройної боротьби на Рівненщині, засуджених до позбавлення волі в радянських таборах, про яких Тетяна Самсонюк згадує у «Волинському моніторі» в циклі про польське антикомуністичне підпілля на Рівненщині.

Jency1939fotKatarzynaAdamow 29

Jency1939fotKatarzynaAdamow 27

Під час презентації прозвучали запитання про місця захоронення в’язнів НКВС, розстріляних у Рівному, та про долю військовополонених після початку німецько-радянської війни. Місць захоронення в Рівному, на жаль, поки не встановлено. Щодо військовополонених, то авторці вдалося знайти документ, відповідно до якого 28 червня 1941 р. Рівненський табір військовополонених евакуювали до Старобільська, де після підписання угоди Сікорський-Майський польських військовослужбовців передали «представникам польської влади» .


Радник Посольства України в Польщі Микола Ярмолюк підкреслив важливість дослідницької роботи Тетяни Самсонюк для обох народів.

Jency1939fotKatarzynaAdamow 10

«За цією книгою стоять люди – працівники редакції «Волинського монітора», – зазначив Кшиштоф Ренік, який раніше, після поїздки до Луцька й Рівного, представив книгу Тетяни Самсонюк в ефірі «Польського радіо». Публікацію «Полонені вересня 1939-го» завдяки фінансовій підтримці Генерального консульства РП у Луцьку та фундації «Свобода і демократія» підготувала до друку редакція «Волинського монітора». На шпальтах двотижневика Тетяна Самсонюк із грудня 2014 р. веде рубрику «Повернуті із забуття», присвячену долям поляків, які зазнали радянських репресій у 1939–1941 рр. У рубриці оприлюднено вже близько 90 біографічних нарисів про репресованих учителів, лікарів, військовополонених і діячів Союзу збройної боротьби на Рівненщині. Нині Тетяна Самсонюк у співпраці з редакцією «Волинського монітора» готує до друку наступну книгу нарисів, яка буде присвячена діячам польського антирадянського підпілля на Рівненщині.

Книгу «Полонені вересня 1939-го» можна безкоштовно завантажити у pdf-форматі.

Наталя ДЕНИСЮК

Фото: Катажина АДАМУВ, ІНП

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1