Статті

Lukomski Rowne

Ім’я Георгія Лукомського маловідоме поціновувачам мистецтва, хоча його можна вважати одним із найкращих дослідників історії архітектури України.


Цінність праць Георгія Лукомського полягає в тому, що завдяки йому ми можемо побачити, як виглядали пам’ятки архітектури, знищені внаслідок злочинного ставлення до культури в радянські часи. У своїх роботах він возвеличував старовинні маєтки й сільські церкви, розкішні палаци й величні храми. У його творчій спадщині – малюнки, акварелі, монографії, наукові статті, рідкісні фотографії. Неможливо знайти ще когось, хто так багато зробив для мистецтва України і кого викреслили з нашої пам’яті так, як його.


Георгій Крискентійович Лукомський – архітектор, художник, мистецтвознавець та історик. Він народився 2 березня 1884 р. у російській Калузі, помер у 1952 р. у Ніцці (Франція). Батько, збіднілий дворянин із Поділля, згідно із сімейною легендою, походив із роду Гедиміновичів. Брат Георгія, Владислав, історик-геральдист, підписував свої перші праці псевдонімом Ольгердович-Лукомський.

 

Lukomski Dubno

 


У 1893–1896 рр. Георгій Лукомський вчився в Калузькому, згодом в Орловському реальному училищі. Саме там зацікавився мистецтвом, що й привело його до вступу в художню школу. Вирішивши присвятити себе вивченню архітектури, в перше ж літо після закінчення реального училища він поїхав до Санкт-Петербурга. Там навчався в класах живопису й малюнку Гольдблата і готувався до вступу в Академію мистецтв. Але цього не сталося: в 1901 р. юнак потрапив у віддалену Казань і вступив у місцеву художню школу. Там він із захватом взявся за описи місцевих пам’яток старовини. У 1903 р. Лукомський все-таки вступив до Петербурзької академії мистецтв.

 

Lukomski Ostrog

 


У 1904 р. митець відправився в цікаву подорож Європою, яка відіграла важливу роль у його художньому розвитку й визначила напрямок його майбутніх пошуків. У цій мандрівці він відвідав Париж, Ліон, Женеву, Мілан, Венецію, Мюнхен, Відень, Краків, Львів та Київ. Через проблеми з легенями петербурзький клімат був протипоказаний художнику, тому він відправився лікуватися на Волинь, у містечко Коростишів біля Житомира. Там він насолоджувався хвойними лісами. І саме там створив цілий цикл акварелей під назвою «Древлянские напевы». З 1907 р. Георгій Лукомський жив у Москві, де вивчав малюнок.

 

Lukomski Poczajow

 


На початку ХХ ст. кілька художників об’єднання «Мир исскуства» почали приділяти особливу увагу зображенню міст, краєвидам забутої провінції, мотивам художньої старовини. Красива, свіжа художня техніка Мстислава Добужинського, Олександра Бенуа, Миколи Реріха та інших художників якнайкраще відповідала цим темам. Георгій Лукомський у своїх графічних роботах йшов тим же шляхом, присвятивши свої сюжети головним чином провінційним об’єктам старовини. Художник віддавав перевагу роботі на темному димчатому, сірому, синювато-бурому папері, на якому добивався особливого ефекту тим, що оживляв малюнок світлими акцентами гуаші. При цьому двома-трьома штрихами кольорових олівців створював містичний настрій. Лукомський любив тонований папір і дуже вміло користувався ним у своїх роботах, досягаючи імпресіоністської легкості. Крім цього, у графіці він часто використовував підкреслені, виділені лінії контуру й силуету, але головна особливість його робіт полягала в їхній м’якості, спокої та гармонічності.

 

Lukomski Rowne

 


У переломному для творчості художника 1909 р. почалася його бурхлива діяльність у різних видавництвах та участь у художніх виставках. Мистецтвознавці були здивовані тим, як молодий студент зміг розгледіти стільки прекрасних місць в Італії та так своєрідно їх відобразити. Відомий видавець Сергій Маковський запропонував Георгію Лукомському співпрацю, тоді ж відбулася перша виставка його робіт.


Після закінчення навчання в академії вийшли його статті, присвячені переважно українській тематиці: про Кам’янець-Подільський у 1910 р., про українське бароко в 1911 р., про Вишнівець на Волині в 1912 р.

 

Lukomski Zaslaw1

 


Багато уваги Георгій Лукомський присвятив вивченню та опису художніх та архітектурних перлин України. Досліджуючи старовинні храми та ампірні маєтки в різних її куточках, він відчував їх як архітектор, поетизував їхню колишню велич, намагався врятувати їх від забуття та руйнування. Його досліджень древньої архітектури Волині й до сьогодні ніхто не перевершив.


Усе життя Георгій Лукомський присвятив провінції, незважаючи на те, що друкувався в Петербурзі, Парижі та Римі. Його книги видавали на якісному папері, з прекрасними ілюстраціями і в розкішних обкладинках, але невеликими тиражами, тому тепер вони справжня бібліографічна рідкість. Передусім потрібно згадати такі видання, як «Галиция в её старине. Очерки по истории архитектуры ХІІ–XVII вв. и рис. Лукомского» та «Старинные усадьбы Харьковской губернии» з прекрасною обкладинкою, виконаною Георгієм Нарбутом. У 1917 р. в Петрограді, в типографії градоначальства, тиражом 300 екземплярів вийшла брошура «Луцький замок». Монографія з кількома фотографіями й малюнками описує історію й тогочасний стан замку Любарта в Луцьку.

 

Lukomski Zaslaw2

 


У 1918 р. Георгій Лукомський переїхав до Києва. Там він очолив архітектурний відділ при Всеукраїнському комітеті охорони пам’яток історії та старовини, згодом багато уваги приділяв музею Ханенків – в еміграції він багато писав про колекцію музею та його творців. Приблизно в 1919 р. Георгій Лукомський емігрував до Німеччини, а згодом до Франції.


Лукомський чи не єдиний фотограф-художник, який на початку ХХ ст. зафіксував пам’ятки архітектури в давніх центрах культурного життя України: Києві, Львові, Чернігові, Луцьку, Рівному, Козельці, Ізяславі, Дубні, Острозі, Вишнівці та ін. На жаль, більшість його фото не збереглися. Про діяльність митця можемо дізнатися, зокрема, завдяки його книгам, які вийшли в еміграції. Вони ознайомлювали закордонних читачів з архітектурою України. До речі, під час відновлення зруйнованого в радянські часи Михайлівського Золотоверхого монастиря використали фотографії Георгія Лукомського та ілюстрації з альбому «Київ», виданого в Мюнхені у 1923 р.


У 1910-х роках у видавництві «Общини Святої Євгенії» вийшла велика серія поштових листівок із малюнками Георгія Лукомського, де були представлені пам’ятки архітектури волинських міст. Там можна побачити палац Любомирських у Рівному, Почаївську лавру, визначні споруди Ізяслава, замки в Острозі та Дубні.


Віктор ЛІТЕВЧУК
У статті використано матеріали з книги Віктора Киркевича
«Киевское содружество Рерихов» (Київ, 2005 р.)

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ГРАВЮРИ НАПОЛЕОНА ОРДИ НА ЛИСТІВКАХ

ВОЛИНЬ НА ЛИСТІВКАХ ПОЛЬСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО ТОВАРИСТВА

ЛИСТІВКИ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО ТОВАРИСТВА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

ЯН БУЛГАК – НЕСТОР ПОЛЬСЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ

КРЕМЕНЕЦЬ – ЦЕНТР ФОТОМИСТЕЦТВА НА ВОЛИНІ

ЛУЦЬК В ОБʼЄКТИВІ ГЕНРИКА ПОДДЕМБСЬКОГО

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Конкурси, фестивалі, заходи

 

gaude2017

 

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1