Статті

Продовжуючи цикл статей про учасників рівненського осередку Союзу збройної боротьби – 1, пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Єжи Крюгера.

Єжи Крюгер (його імʼя у документах НКВС подано як Георгій) народився 1890 р. у селі Каргошин (нині Цехановський повіт Мазовецького воєводства) в родині Едварда та Отелії Крюгерів. Едвард Крюгер був власником млина. І хоч у більшості документів НКВС вказано, що Єжи був поляком, в одному з них зазначено, що він походить із родини німців-протестантів. Відомо, що на початку Другої світової війни батьки Єжи мешкали у Варшаві, в однієї зі своїх дочок. Загалом у подружжя було п’ятеро дітей: окрім Єжи, сини Болеслав (приблизно 1873 р. н.), Григорій (приблизно 1893 р. н.), доньки Фекла (приблизно 1905 р. н.) та Марія (рік народження невідомий). Усі вони мешкали на території Генерал-губернаторства.

Kruger 1

Єжи закінчив реальне училище. В 1914–1917 рр. він служив у царській армії у званні підпоручика, а 1919–1921 рр. провів у Війську Польському у званні поручика.

1918 р., мешкаючи у Варшаві, юнак приєднався до нелегальної на той час Польської військової організації.

1937 р. на прохання свого товариша, підполковника Бурхарда, Єжи заснував у Рівненському повіті осередок Союзу колишніх добровольців польської армії – організацію, покликану відстоювати для колишніх добровольців Війська Польського однакові з легіонерами права і привілеї. До осередку вступили 300 членів, які прибули на з’їзд до Рівного й обрали своїм головою Єжи Крюгера. 1938 р. як голова організації Єжи їздив до Вільна на загально-польський з’їзд союзу.

Із 1927 р. Єжи був власником осади в селі Завизів Здолбунівського повіту загальною площею 17 десятин, на якій розташовувалися будинок і хлів. 1927 р. він став членом Союзу військових осадників. Так само, як й інші осадники, котрі працювали на державних посадах, Крюгер здавав свою землю в оренду. Можемо припустити, що після проведення в жовтні 1939 р. так званих Народних зборів Західної України родина Крюгерів позбулася цієї власності.

Відомо, що після створення проурядового Табору національної єдності Єжи, як службовець державної установи, вступив до цієї партії.

У Рівному Єжи Крюгер мешкав на вулиці Литовській, 20 разом зі своєю дружиною Василисою Василівною (1900 р. н.), доньками Софією (приблизно 1918 р. н.) та Галиною (приблизно 1920 р. н.) й сином Павлом (1927 р. н.). Обидві доньки на момент початку війни були незаміжніми, як і батько, вони працювали на пошті, син був учнем однієї з рівненських шкіл.

Одного дня в січні 1940 р., як стверджував Єжи Крюгер, до його квартири о 17.00 прийшов невідомий йому юнак, котрий знав його як голову Союзу колишніх добровольців польської армії, і запропонував взяти участь у створенні в Рівному підпільної організації. Зіславшись на хворобу, Єжи Крюгер відмовився допомагати незнайомцю. Згодом він з’ясував, що це був представник львівського керівного центру СЗБ на псевдо «Віт». Приблизно через два тижні до Крюгера прийшов Казімєж Язвінський із пропозицією зустрітися з представником польського підпілля зі Львова. Єжи Крюгер погодився. Того вечора невідомий чоловік пояснив Єжи Крюгеру та Казімєжу Язвінському, яким чином створити осередок підпілля в місті і як координувати діяльність окремих його ланок.

Наступна зустріч братів Казімєжа і Яна Язвінських, Єжи Крюгера і представника зі Львова відбулася на початку березня. Цього разу на квартиру Крюгера прибув уже відомий йому юнак на псевдо «Віт». Тоді Єжи дізнався основні напрямки діяльності Союзу збройної боротьби. Принагідно зазначимо, що Єжи Крюгер чи не єдиний, хто під час допитів сказав, що члени організації при відступі радянської армії (у випадку наступу військ країн-союзниць) повинні були не допустити захоплення влади на місцях українцями. Того дня Єжи Крюгера призначили заступником коменданта округу СЗБ, що охоплював територію міста Рівного. Впродовж короткого терміну він мав знайти кандидатури, які б очолили відділ розвідки та постачання.

Оскільки Єжи Крюгер підозрював, що його виселять як військового осадника, він завербував до СЗБ і призначив своїм заступником Станіслава Егерта, свого давнього колегу та приятеля. 13 березня 1940 р. обоє чоловіків відвідали Олександра Дубасевича – поштового службовця на пенсії. Єжи Крюгер вважав, що Дубасевич – це найкраща кандидатура на посаду керівника розвідувального відділу, оскільки має багато вільного часу, а також широкі зв’язки в колах місцевих поляків. Олександр Дубасевич дав свою згоду і разом зі Станіславом Егертом склав присягу на вірність організації. Виконуючи обов’язки заступника коменданта організації, Єжи Крюгер проводив зустрічі з членами організації, даючи їм розпорядження щодо налагодження діяльності окремих її відділів.

23 березня 1940 р. Єжи Крюгера арештував 3-й відділ УДБ УНКВС у Рівненській області та доправив до рівненської в’язниці.

У постанові на арешт Єжи Крюгера від 22 березня 1940 р. необхідність його ув’язнення аргументовано наступним чином: «Крюгер Г. Э. антисоветски настроен, до прихода Сов. Власти на территорию Зап. Украины, активно боролся против таковой. В целях пресечения антисоветской деятельности Крюгера Г. Э. он подлежит аресту».

Під час арешту у Єжи Крюгера вилучили, зокрема, довідку про те, що він є капітаном запасу, різні посвідки, інструкцію про видачу поштових переказів, метричні виписки, квитанцію про здачу зброї, два польських календарі, три перепустки на вхід до рівненського поштового відділення, кілька підписаних конвертів та листів, а також чотири патрони до револьвера системи «Браунінг». Окрім того, реквізували сім польських гербових печаток, портрети Пілсудського та Мосціцького в рамках (останні, відповідно до акту, спалили в день арешту Єжи Крюгера) та шість медалей польської держави. До рук енкаведистів теж потрапили 425 злотих сріблом і 63 злотих 80 грошів із нікелю. Як речовий доказ до справи арештованого долучили текст промови, виголошеної перед членами рівненського осередку Союзу колишніх добровольців польської армії, та присягу членів Союзу збройної боротьби.

Kruger 2

Оскільки Єжи Крюгер одразу розповів про свою діяльність, його допитували лише двічі, принаймні у груповій архівно-слідчій справі є лише два протоколи допитів.

На засіданні Рівненського обласного суду, що відбулося 22–23 листопада 1940 р., Єжи Крюгера визнано винним у злочинах, передбачених ст. 54-2 та 54-11 КК УРСР, та засуджено до найвищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією майна. Вирок був затверджений рішенням Верховного Суду УРСР від 7 березня 1941 р. та повідомленням Верховного Суду СРСР від 21 травня 1941 р.

Вирок привели в дію 10 червня 1941 р. у Рівному. Єжи Крюгера стратив комендант Управління НКВС у Рівненській області, молодший лейтенант держбезпеки Климчук, про що він склав відповідний акт.

Заключенням прокуратури Рівненської області від 30 грудня 1993 р. на Єжи Крюгера поширюється дія ст. 1 Закону УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р.

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДІЯЛЬНІСТЬ СОЮЗУ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ – 1 НА РІВНЕНЩИНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ВІДАВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАЗІМЕЖ ЯЗВІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ЯЗВІНСЬКИЙ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1