Статті

Сучасне мистецтво по суті може бути будь-чим, a реципієнта бере за барки і б’є по голові, не даючи оговтатись.

Сучасне мистецтво позбавлене тісних рамок реалізму і вільне від тягаря споживацтва, легко засвоюваної краси, будь-якої практичності, проголошує всюди і всім, що воно без жодних обмежень, по суті може бути будь-чим, a реципієнта бере за барки і б’є по голові, не даючи оговтатись. Воно вільне, а єдиним його обмеженням і водночас нескінченною свободою (ось такий парадокс) є всього лише і аж фантазія митця. Дійсність у мистецтві існує у двох сферах: одна з них спільна для всіх, певною мірою незмінна, яка зображує те, що ми всі сприймаємо однаково, натомість друга – індивідуальний, приватний світ кожного з нас.

Ми йдемо в галерею, стаємо перед картиною чи композицією, напружуємо всі наші рецептори, робимо зусилля всіх наших думок і все надарма. Хочемо захоплюватися і знову надаремно. Наш інтелект переживає справжній кошмар. Прагнемо відчути електрошок генія, викликаний уламками кісток, занурених у безформну пластмасу, і не можемо. І що тоді? Чи це виліковне? Без сумніву, так. Найкраще виліковується систематичним і частим контактом, без очікувань на термінові результати.

Ассамбляж, відповідно до «Вікіпедії», – це «художня форма, різновид колажу, згідно з якою творять тривимірні композиції з готових елементів. Роботи складені з побутових предметів, непотрібних частин, часто зіпсованих (пофарбованих чи поєднаних з іншими елементами)».

В ассамбляжі важко дошукатися метафорики предметів: череп – це справді череп, засушені рештки жаб справжнісінькі, а заржавілі цвяхи, фрагменти велосипедного ланцюга, висушені кістки тварин наново оживають. Це з них роблять композиції, які відрізняються від сміття тим, що продумані й дібрані згідно з фантазією мистецької свідомості. Це роботи, які нас вражають, викликають нехіть, захоплення, розчарування і цілу гаму інших емоцій, але точно не зануджують і не залишають байдужими до твору.

Творцем ассамбляжу в Польщі був Владислав Гасьор. Він належав до грона найвидатніших сучасних польських митців. Без сумніву, Гасьор був індивідуалістом, непересічною та барвистою особистістю. Сам про себе казав так: «Я не наслідую жодного митця. Джерелом моєї творчості стали здібності Янека-музиканта».

До представників молодшого покоління, які займаються цим видом мистецтва, необхідно зарахувати Пьотра Возняка, випускника Лодзького інституту мистецтв. Його роботи водночас і відлякують, і зацікавлюють, а передусім інтригують. Вони могли би з успіхом виконувати роль іконоборчих капличок. У Середньовіччі їхнього автора, мабуть, спалили би на вогнищі шоковані інквізитори. Потворність, розклад, дещо пом’якшений золотим кольором, – такі елементи з’являються в культурі останніх десятиліть, які часто визначають як турпізм. Хоч важко в це повірити, мотив проминання поєднує ассамбляжі Пьотра Возняка з характерними для XVII ст. голландськими натюрмортами. Він сам у своїх роботах намагається перенести глядача в ефемерний простір, у якому, переступаючи кордони між реальним світом і уявою, залишається сам із собою і своїми власними духовними роздумами.

Як бачимо, у сучасному мистецтві виникає чимало проблем. Чи воно повинно подобатися, чи ні? Чи можна щось оглядати і не розуміти, що митець мав на увазі? А, може, ці поставлені запитання, з якими стикається реципієнт, і були задумом художника, скульптора чи іншого митця?

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
На фото: Пленерна  композиція Владислава Гасьора «Вогнисті птахи»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОЖЕН ІЗ НАС – ДИТИНА КОХАНОВСЬКОГО

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1