Статті

Казімежа Язвінського в Рівному знають як власника кінотеатру «Новий світ» у міжвоєнний період. Радянська влада засудила його до смертної кари як керівника місцевого осередку Союзу збройної боротьби – 1 та стратила 10 червня 1941 р. у Рівному.

Народився Казімеж Язвінський 18 січня 1891 р. у Рівному. Його батько, Генрик Язвінський, працював державним службовцем. Він помер 1899 р. Матір, Ельжбєта Язвінська, була домогосподаркою, померла 1915 р. Обоє поховані в Рівному. Родина була багатодітною. Станом на 1939 р. брат Казімежа Язвінського Ян (1885 р. н.) мешкав у Рівному на вулиці Новий світ, 3 (про нього детальніше розповімо в наступному нарисі), брата Даніеля (1897 р. н.) виселили у віддалені райони СРСР як осадника, а сестра Марія (у шлюбі Садановська) мешкала у Варшаві.

1914 р. Казімеж Язвінський закінчив сім класів Рівненського реального училища та агрономічну школу. 1911–1912 рр. він проходив службу в 127-му піхотному полку царської армії, а 1914–1915 рр. провів на службі 2-го запасного батальйону, звідки демобілізувався у званні прапорщика. З 1919 до 1921 р. був на службі в Управлінні по перевезенню військ польської армії у званні поручика. 1930 р. Казімежа викликали на військові навчання, тоді ж за рішенням медкомісії його визнали непридатним до військової служби і зняли з обліку як резервіста.

1918 р. Казімеж вступив до Польської військової організації, однак його перебування там було не тривалим, оскільки більшість її членів, із якими він контактував, того ж року залишили Рівне. Після створення Табору національної єдності, проурядової польської політичної сили, Казімежа запросили на організаційні збори цієї організації в Рівному. Проте підприємцю, який мав багатьох компаньйонів-євреїв, не сподобались програмні ініціативи партії про витіснення єврейських купців і промисловців із торгівельної системи тодішньої Польщі.

У Рівному Казімеж Язвінський мешкав на вулиці Новий світ, 6 разом із дружиною Броніславою Гнатівною (1887 р. н.). Відомо, що у вересні 1939 р. їхній син Ярослав (1920 р. н.), офіцер Війська Польського, емігрував до Угорщини, а донька Ірeна (1926 р. н.) навчалася в 6 класі однієї з місцевих загальноосвітніх шкіл.

Казімеж Язвінський був власником кінотеатру «Новий світ» і кількох будинків та комісіонером фірми «Стрем». Після встановлення радянської влади його кінотеатр націоналізували. Втративши джерело прибутку, а разом із тим позбувшись засобів для забезпечення своєї родини, підприємець вирішив боротися за відновлення Польщі. Він недовго вагався, коли в лютому 1940 р. отримав пропозицію від представника львівського керівного центру СЗБ на псевдо «Тома» очолити рівненську міську організацію союзу. Та зустріч відбулася одного лютневого дня о 18.00 у Рівному на вулиці Костюшки. Тоді ж Казімеж визначився з кандидатурою свого заступника. На його думку, Єжи Крюгер, ротмістр і голова Союзу добровольців Війська Польського в Рівному, підходив якнайкраще. Того ж дня Казімеж Язвінський і Єжи Крюгер мали ще одну зустріч із «Тома», на якій детально дізналися про структуру, завдання та керівників організації. Вони отримали доручення до приїзду Юзефа Відавського, який мав надати практичну допомогу у справі налагодження діяльності підпільного осередку, підібрати ще три кандидатури для створення керівного ядра організації. Виконуючи доручення «Тома», Казімеж завербував до лав організації свого брата Яна Язвінського, Зигмунта Сочинського та Яна Копчинського.

Фактично діяльність підпілля в Рівному розгорнулася після приїзду Юзефа Відавського. Він упродовж кількох днів проводив зустрічі з Казімежем Язвінським і керівниками п’ятірок. Від Відавського Язвінський дізнався паролі та явки львівського керівного центру і отримав 2 тис. рублів на організаційні витрати. Юзеф Відавський прийняв присягу на вірність СЗБ. Із метою конспірації Казімеж обрав собі псевдо «Блякс». Упродовж нетривалого існування організації діяльність її керівного осередку зводилася до вербування нових членів і формування «п’ятірок». Однак в умовах жорсткого контролю і всюдисущих інформаторів НКВС це, на перший погляд просте завдання, виявилося складно реалізувати. Жоден із членів союзу не був застрахований від арешту за будь-які приписані «злочини», і кожен такий арешт міг стати крахом діяльності підпілля. Проте Казімежу Язвінському вдалося не лише сформувати організаційну мережу, розбивши місто на кілька дільниць, а й на початку березня 1940 р. відправити кур’єра до Львова для отримання подальших інструкцій. Своїх кур’єрів у справах організації він відправляв також до Янової Долини, Луцька та Здолбунова.

Казімежа Язвінського арештували 16 березня 1940 р. На допиті, який відбувся 30 квітня того ж року, він зізнався, що є не просто членом польської підпільної організації СЗБ, а ще й тимчасовим комендантом «обводу», що охоплює Рівне. Від інших арештованих членів організації слідчим стали відомі фактично всі деталі діяльності конспіративного осередку, тому Казімежу не було сенсу щось приховувати чи заперечувати очевидні факти. Він відверто заявив, що радянську владу в Західній Україні й Західній Білорусі організація вважала явищем тимчасовим, називала це окупацією польських земель і тому вела активну боротьбу за незалежність Польщі, а відновлення польської держави було кінцевою метою СЗБ.

Стосовно методів ведення слідства у справах учасників польської конспірації варто зауважити, що вони вирізнялися неабиякою жорстокістю. Допити тривали не годинами, а днями. Так, один із допитів Казімежа Язвінського розпочався о 15 год. 8 квітня 1940 р., а закінчився о 3 год. ночі 9 квітня. Протокол від 30 березня цього ж року міститься на 40 аркушах, де добре простежується, як під час ведення допиту змінюється особистий підпис арештованого (наявний на кожній сторінці) – із каліграфічного на початку він перетворюється на незрозумілу позначку, що дає підстави стверджувати про застосування фізичних тортур до в’язня. Зазначимо, що допити Казімежа Язвінського проводили начальник 3-го відділу УДБ УНКВС у Рівненській області Попов і начальник опергрупи НКВС СРСР Журавльов. Не відзначався гуманністю й вирок, винесений керівнику рівненського осередку СЗБ–1 Рівненським обласним судом. На засіданні, що відбулося 22–23 листопада 1940 р., Казімежа Язвінського засудили до найвищої міри покарання з конфіскацією майна.

Через недбалість головуючого судді Гапона Кримінальна колегія Верховного суду УРСР визнала вирок недійсним у зв’язку з порушенням ст. 312 КПК УРСР, оскільки на документі були відсутні підписи народних засідателів Бродера і Шмуклера. Повторне судове засідання, яке відбулося 17–18 січня 1941 р., залишило без змін вироки всім учасникам підпільної організації. Смертний вирок щодо Казімежа Язвінського виконано 10 червня 1941 р. На момент затвердження вироку засуджений перебував у Дубенській в’язниці НКВС, однак у довідці, наявній у його архівно-слідчій справі, зафіксовано, що страту здійснено в Рівному. Місце захоронення Казімежа Язвінського, як і інших учасників польського підпілля, залишається нам невідомим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  КАЗІМЄЖ І ЯН ЯЗВІНСЬКІ З РІВНОГО. ПРОДОВЖЕННЯ ІСТОРІЇ

Jazwinski 2

Тетяна САМСОНЮК

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ДІЯЛЬНІСТЬ СОЮЗУ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ – 1 НА РІВНЕНЩИНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ВІДАВСЬКИЙ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1