Статті

Krzyze 2 Romaszkowe korinШляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем

 

Сьогоднішній фоторепортаж я присвячую євреєві Срулю з Осови. Він був незаможним торговцем, який своїм скриплячим від старості возом їздив усіма цими бідними, але прекрасними дорогами.


Із розповідей Тата я уявляю цього сивого коня, який, прив’язаний біля возу, стежив, щоб ніхто до нього не наближався. Дітей, які хотіли заглянути під полотнище, відлякував клацанням зубів. Потім прийшли «совєти», і Сруль мандрував із полотнищем на спині, бо коня у нього забрали в колгосп. При німцях він уже тільки крадькома приходив купити їжу, а потім просто просив, хто що дасть, бо не мав навіть на що обміняти. Його ніколи не відпускали з порожніми руками. Він завжди говорив, що віддасть, коли війна закінчиться. Всіх євреїв з Осови погнали у напрямку Вільчого, Козля й далі, на смерть. Сруль ніколи більше не приходив. Його бракувало, бо він був таким близьким. Він так хотів жити.


Колонія перестала існувати в криваву ніч із 16 на 17 липня 1943 р.

 

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

 

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl.

 

Тут було Ромашк...
Довоєнний хрест...
Наступного разу...
Коли ми копали ...
Ставимо новий х...
Напис на хресті...
Хрест під спів ...

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНЬ ЯК ХЛІБ НАСУЩНИЙ. ФОТО

ОМЕЛЯНКА – УРОЧИЩЕ КЛИМОВЕ

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1