Статті

smittia Luck 1

Трагедія у Грибовичах на Львівщині, де через зсув сміття загинули декілька рятувальників, сколихнула всю країну. Накопичення відходів має свою межу. Щоб в Україні не настала екологічна катастрофа, треба правильно утилізувати сміття.

 

Будівництво сміттєпереробних чи сміттєспалювальних заводів в Україні – це не просто вимога часу, а необхідність. За інформацією сайту Zaxid.net, зараз у країні є 4 сміттєспалювальні заводи: у Києві, Дніпрі, Харкові та окупованому Севастополі. Але працює лише столичне підприємство «Енергія». У деяких містах діють сміттєсортувальні лінії для побутових відходів. Єдиний в Україні сміттєпереробний завод працює в Рівному. Всі інші сьогодні існують на стадії проектів.


Сміття в Україні відвозять на звалища, територія яких щороку розширюється. Як приклад – старе переповнене сміттєзвалище у Грибовичах на Львівщині. Нині відходи зі Львова вивозять на сміттєзвалища інших міст. На звалище в селі Брище неподалік Луцька теж вивозили, доки проти цього не виступили місцеві мешканці.


Українські міста роками шукають інвесторів для будівництва сміттєпереробних заводів, але справа завершується на презентації проектів їх побудови. За матеріалами аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!», 5–7 % території України завалено сміттям.


За даними Мінрегіонбуду, за 2015 р. на Волині зібрали майже 300 тис. т сміття. Це більше, ніж у сусідніх Рівненській (175 147,2 т) та Львівській (167 625,93 т) областях. А в Києві у 2015 р. насмітили на понад 1 млн т.


У країнах ЄС давно сортують та перероблюють сміття. За даними аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!», ЄС продукує близько 3 млрд т відходів на рік. 40 % сміття повторно використовують або переробляють. Лідерами у сфері рециклінгу є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляють орієнтовно 70 % відходів. Дещо нижчі показники мають Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург.


Підхід щодо поводження з відходами у Євросоюзі заснований на Рамковій директиві про відходи (The Waste Framework Directive). Згідно з документом, країни-члени ЄС мають переробляти 50 % муніципальних відходів та 70 % будівельних відходів до 2020 р. До 2050 р. на переробку повинно йти до 100 % відходів.

 

 

 

Неподалік Луцька закрили старе сміттєзвалище й відкрили нове
Вивезенням сміття з Луцька займаються дві компанії: Луцьке спеціальне комунальне автотранспортне підприємство «Луцькспецкомунтранс» і ТОВ «МЖК». Усі відходи вони вивозять на звалище в селі Брище. Старий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) працював там із 1992 р. Нині він закритий, а сміття вивозять на новий, що знаходиться неподалік. За словами першого заступника луцького міського голови Тараса Яковлева, це сміттєзвалище безпечне.


«Попередній полігон рекультивований, пересипаний. Туди сміття вже не вивозять. Працює новий полігон, але він постійно розширюється. Потрібен сміттєпереробний завод», – сказав Тарас Яковлев.


У 2009 р. мешканці села Брища перекривали тракторами дорогу до сміттєзвалища. Люди скаржились, що їм докучають безпритульні собаки та птахи. Сміття забруднювало ліс та пасовище. Також зі звалища в оселі селян перебігали таргани. За останні роки біля полігону висадили багато дерев, що дало можливість дещо відмежувати цю зону. Територію звалища обгородили високим парканом та охороняють.


«Упродовж усієї роботи час від часу виникали суперечки із селянами, що їм не зовсім комфортно проживати поряд зі сміттєзвалищем. Але на сьогодні нам вдається знайти спільну мову. Основна вимога мешканців села – щоб полігон експлуатувався правильно», – зазначив заступник мера Луцька. За його словами, якщо на звалищі вчасно здійснюють рекультивацію, шари сміття покривають піском чи ґрунтом і сміття не розносить вітер, то й нарікань немає.


«Ми за останні 6 років вклали більше 20 млн грн у розбудову сміттєзвалища. Тобто не насипаємо купи висотою у дев’ятиповерховий будинок. Якщо бачимо, що вичерпується ресурс, будуємо нові черги (для висипання – авт.) сміття», – наголосив Тарас Яковлев.


Сміттєзвалище у Брищі обслуговують комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс» та приватна фірма «Луцьк ЕКО». Будівництво нового полігону для побутових відходів почалося у 2014 р. За даними Луцької міської ради, загальна вартість об’єкта – 16 млн грн. Ці кошти надали з міського бюджету. Роботи виконувало підприємство ТзОВ «Луцькспецбуд». У 2015 р. за кошти ТОВ «Група компаній екосорт» (1 млн 300 тис. грн) там відкрили сміттєсортувальну лінію. Її пропускна потужність становить 50 тис. т ТПВ на рік. Сортують сміття вручну з автоматизованої лінії. Директор «Луцькспецкомунтрансу» Валерій Кузьмич розповів, що його підприємство здає на сортувальну лінію 40–60 % сміття. Решту висипають на звалище.

 

 

 

Чому в Луцьку досі нема сміттєпереробного заводу?
Тарас Яковлев розповів, що зараз місто не має грошей на будівництво такого заводу. «Це дуже дорога інвестиція. Ми не спроможні збудувати завод за бюджетні кошти. На сьогодні склалася така кон’юнктура ринку, що, вклавши 20–30 млн євро, представники бізнесу не знають, за скільки часу вони зможуть ці кошти повернути. На чому заробляють сміттєпереробні заводи? Це вторсировина. А в нас на ринку ціна на вторсировину невелика. Якщо порівняти ціну картону або пресованого пластику в Україні та в Польщі, то там вона набагато вища», – зазначив він.


Перший заступник міського голови розповів, що міська влада отримала декілька пропозицій від інвесторів щодо побудови сміттєпереробного заводу в Луцьку, проте інвестори, зазвичай, ставлять вимогу підвищення тарифів на вивезення сміття до 5 євро з однієї людини. За його словами, такий тариф неприйнятний для міста, адже нинішній становить 7 грн із однієї людини.


Завідувач кафедри екології Луцького національного технічного університету Василь Іванців вважає, що місту дуже потрібен сміттєпереробний завод: «Тоді будуть менше закопувати сміття, як сьогодні, бо на сміттєзвалищі у Брищі закопують зараз багато цінної вторинної сировини».

 

 

 

Викидають сміття біля дороги через відсутність контейнерів
У Луцьку наявні місця, де утворюються стихійні сміттєзвалища. Найчастіше вони виникають у секторі приватної забудови. Як зауважує Тарас Яковлев, деякі жителі приватного сектору не хочуть підписувати договори для централізованого вивезення сміття і просто виносять пакети на дорогу. Так відбувається на Львівській, Володимирській, Ковельській вулицях. Навіть в історичній частині Луцька часто можна побачити купи сміття. Хоча заступник мера стверджує, що стихійних сміттєзвалищ у місті сьогодні менше, ніж раніше.


«Як боремося зі стихійними сміттєзвалищами? Виїжджаємо й ліквідовуємо. Після цього на місця відправляємо працівників муніципальної поліції. Вони йдуть до людей, пропонують підписати договір», – зазначив Тарас Яковлев.


«Найбільша проблема – нерозуміння людей, які живуть у приватних будинках, що вони зобов’язані підписати договір із «Луцькспецкомунтрансом» та купити за свій рахунок контейнер для сміття, який коштує орієнтовно 500 грн. Це не такі великі гроші. Якщо хтось не спроможний купити контейнер, у «Луцькспецкомунтрансі» готові продати його в кредит», – додав він.


До речі, актуальною в Луцьку залишається проблема, коли деякі жителі новобудов та приватного сектору «підкидають» сміття в контейнери, встановлені біля багатоквартирних будинків. Свідками таких ситуацій, наприклад, неодноразово були мешканці будинку № 47 на вулиці Гордіюк.


Заступник керівника відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням із відходами і небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Волинській області Анатолій Приходько теж зазначив, що в Луцьку небагато стихійних сміттєзвалищ: «Раніше було більше. Як тільки вони виникають, їх одразу ліквідовують».


На відміну від чиновників, завідувач кафедри екології ЛНТУ Василь Іванців вважає, що стихійних сміттєзвалищ у Луцьку багато. Нещодавно, наприклад, на вулиці Гірній виникло звалище із розбитих кінескопів: «Хтось розбирав старі телевізори, а викидати кінескопи було нікуди. От люди й вирішили виносити це на вулицю».


Він стверджує також, що сміття часто з’являється в парках, хоч там і є смітники. «Ми зі студентами беремо активну участь у прибиранні парків, але цього вистачає на дуже короткий час. Прибирання часто проводимо до Великодня. Як правило, толока запланована. Буває таке, що пройшов Великдень, а на вулицях знову повно сміття. Це ще ментальність така в деяких людей, які вважають, що хтось за них має це зробити», – зауважив Василь Іванців.


Громадський діяч Захар Ткачук зазначив, що, хоч стихійні сміттєзвалища в Луцьку невеликі, проблема залишається. Такі висновки він робить як співорганізатор акції «Зробимо Луцьк чистим!», котру проводять щорічно, починаючи з 2012 р. «Стихійні сміттєзвалища часто виникають на окраїнах міста, в зелених зонах. Лучани смітять у місцях, де відпочивають», – підкреслив він. На його думку, для того, аби в Луцьку було менше сміття, треба якісно й систематично прибирати, платити прибиральникам гідну зарплату та навчати мешканців міста, починаючи з дитинства, вмінню правильно розпоряджатися сміттям.


На думку Катерини Шкльоди, котра також є співорганізаторкою акції «Зробимо Луцьк чистим!», найбільше звалищ у Луцьку там, де територія ніби нічия. «Є у нас привите комунізмом відчуття того, що для тебе хтось щось має зробити і що власності ні в кого немає. Тому такі території, як зелені насадження, скверики, окраїни міста, які ні за ким не закріплені, поступово перетворюються на звалища», – сказала вона.


Також у Луцьку виникають проблеми з підпалом сміття. Зокрема, 12 серпня цього року на вулиці Привокзальній під мостом, де стоять контейнери, безпритульні люди спалювали сміття.


Прес-секретар патрульної поліції Луцька Ольга Бузулук розповіла, що дзвінки про підпал сміття надходять зараз нечасто – максимум один раз на тиждень. «Реагуємо на всі виклики, приїжджаємо, стараємось розібратися. Було, що десь безхатченки курили, і задимівся матрац, але нічого надзвичайного. Мабуть, кількість таких викликів зросте осінню, в період спалювання сміття», – зазначила речниця поліції.

 

 

 

Лучани за переробку і правильне сортування відходів
У лютому цього року з’явилася електронна петиція з вимогою розробити та запровадити в Луцьку програму роздільного збору сміття із залученням ОСББ. Вона набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Ініціатор петиції вважає, що кошти, отримані від збору вторсировини, варто перераховувати на рахунки ОСББ та використовувати для благоустрою.


У міськраді під час розгляду цієї петиції відповіли, що перший, експериментальний, етап впровадження роздільного збирання ТПВ у різних районах міста вже проведено. Встановлено 66 контейнерів для роздільного збору пластикових пляшок приватним підприємством «СББ». У місті застосовують планово-регулярну систему збору змішаних відходів, при якій використовують понад 1 тис. контейнерів, встановлених на прибудинкових територіях житлових будинків. Для забезпечення потреби в контейнерах для роздільного збору ця кількість має збільшитися орієнтовно до 3 тис. контейнерів. У 2015 р. у «Луцькспецкомунтрансі» придбали понад 100 контейнерів для збору ПЕТ-пляшок.


Анатолій Приходько підкреслив, що в Луцьку є окремі контейнери лише для пляшок із пластику, і то лише в деяких місцях, натомість немає можливості викидати окремо пляшки зі скла. «Треба, щоб сортування сміття відбувалося повністю вже на початковій стадії. Тоді менше завантажуватиметься полігон, і сміття легше буде переробляти», – зауважив він.


Крім звичайних побутових відходів, є й такі, які викидати в смітник заборонено, наприклад батарейки та енергозберігальні лампи. Тарас Яковлев розповів, що в Луцьку діють компанії, які налагоджують збір таких відходів.


До речі, на сайті Волинського агентства розслідувань опублікували інтерактивну мапу місць у Луцьку, куди можна здавати сміття. Вона показує пункти, до яких можна принести різні види відходів та ще й отримати за це гроші, а також подає адреси, за якими приймають батарейки. Ця інформація буде цікавою для лучан, яким не байдуже довкілля і які сортують сміття із власної ініціативи.


Захар Ткачук зазначив, що викидає сміття роздільно та, якщо є така можливість, проводить толоки.


Ольга Бузулук, яка проживає у приватному секторі, розповіла, що сміття намагається сортувати. Вона виносить його до найближчого контейнера. «Зараз роблять перші кроки, людям пропонують придбати контейнери і туди складати сміття. Оскільки у нашому приватному секторі його зносять на купи, це має неприємний вигляд і запах. Тож найкращий вихід – такий контейнер», – зазначила вона.


Мешканка Луцька Маргарита Жукова повідомила, що викидає окремо пластикові пляшки та здає макулатуру. Зазначила також: «Енергоощадні лампочки успішно вже кілька років збирає Львівська міська рада. Є бус, який чергує в різних районах щотижня, є розклад, згідно з яким він приїжджає. Люди приходять і приносять лампочки. Замість батарейок намагаюсь використовувати акумулятори, маю їх 3 чи 4 пари й заряджаю».


Лучанка Оксана Гребенюк розповіла, що макулатуру здає у спеціальних пунктах прийому, а на виручені гроші купує щось дітям. Звикла її не викидати з іншим сміттям ще й тому, що в дитячому садку кілька разів на рік проводять збір макулатури.


Поки в Луцьку не встановили контейнери для сортування сміття та не побудували сміттєпереробний завод такі дії громадян можуть стимулювати владу до швидшого прийняття відповідних рішень та слугувати для оточення прикладом того, як правильно позбуватися накопиченого сміття.


Мая ГОЛУБ

Фото авторки

smittia_luck_1
smittia_luck_2
smittia_luck_3
smittia_luck_4
smittia_luck_5

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1