Статті

knyga21 березня відзначається Всесвітній день поезії. Встановлено цей день восени 1999 року за ініціативою ЮНЕСКО. Його мета – промування, читання, написання, публікування і навчання поезії у всьому світі.

«Дехто любить поезію. Дехто – тобто не всі. Навіть не більшість зі всіх, а меншість. Не беручи до уваги шкіл, де мусять, і самих поетів, буде цих осіб, мабуть, дві на тисячу». Здається, що слова Віслави Шимборської заперечують це, особливо у сьогоднішньому світі великої кількості книжок і можливостей, що їх дає Інтернет. Що вибрати? Що прочитати, а над чим задуматися? Що може бути цікавого в поезії, що так багато осіб зізнається в тому, що люблять і читають вірші, або в чому полягає проблема, якщо так багато осіб не люблять і не читають віршів?

Уршула Козьол, одна з найвидатніших польських поетес, наближає нам таємницю поезії: «Яка це дивна річ – вірш. Який секрет! Вірш, як кіт. Не дає себе вишикувати, видресирувати. Він – рідкий гість, а пишеш його завжди так, немовби з повернутим до стіни обличчям. І мусить це бути щось важке і таке, що рідко зустрічається, оскільки раз на два або три роки, або й значно рідше ми видаємо тоненькі книжечки. Тут не достатньо знань, бо ти не знаєш, скільки чого потрібно, щоб у тебе вийшов вірш. Скільки значення, а скільки ритму, звучання, адже слово не тільки щось значить, але й звучить».

*****Stuk, stuk, stuk bucikami
krzywymi obcasikami
o bruk
w szarym szaliku głowa
cała
w niemodnym łaszku
przeszła Wenus przez miasto
nikt jej nie poznał

*****Jesteś za blisko
za naocznie jesteś
żebym cię mogła zobaczyć raz wtóry.
Oto liść jeden przybył
w naszym drzewie
a nie wiem – który. Tak zacieram się. Im bliżej siebie
jesteśmy dalsi wciąż
od zobaczenia.
Zbyt odsłonięte mamy twarze. Przecież
coś pozostało w nich
do odgadnienia.
Zatem jedź wyjedź i bądź mi z powrotem
bowiem gdzie oczy za blisko są oczom
błogosławiony rozjazd – i powroty.
A tak się właśnie do obrazu
wygląda
cofając kroki.

     А ось "Лесьмян XXI століття" Євгеній Ткачишин-Дицкі (на мою думку, його потрібно назвати Єв-Геній Ткачишин-Дицкі):

***** jesień już Panie a ja nie mam domu
wprawdzie gromadzę przedmioty codziennego
użytku i przybywa mi rzeczy bezużytecznych
wprawdzie jestem bardziej zachłanny
aniżeli ów wiatr który się do wszystkiego
zapala podkręca i z każdym listkiem
układa osobno bo tylko z listkiem robi się
ciemne interesy nie narażając się
na straty widziałem to w przemyskiem

 

***** Przyjaciel to ktoś, kto przychodzi do twojego domu z pakunkiem książek i nie dba o nic, najmniej o siebie, kiedy go zagadnąć o zdrowie. Przyjaciel to ktoś, kto o nieoznaczonej porze przychodzi do twojego domu i nie zostawia cię z pakunkiem pięciu, sześciu książek, lecz pięknie opowiada, gdzie był i u czyjego grobu, po raz pierwszy dowiedział się prawdy o sobie.

 

****** moi przyjaciele Zbychu i Andrzej
od dawien dawna piszą wiersze
znowu więc nie zrozumieliśmy Pana Boga
który się do tych wierszy przykłada
(i to jeszcze jak)…

 

Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1