Статті

Nowak 1

Цей нарис присвячений Янові Новаку – функціонерові Корпусу охорони прикордоння, польському розвідникові, солдатові Війська Польського, котрому кілька разів вдавалося уникнути катівень НКВС.

 

 

Ян Новак народився 1900 р. у селі Любіня Вєлька Яроцінського повіту Познанського воєводства. Його батько Станіслав Новак займався сільським господарством, мав дім, клуню, хлів, різний сільськогосподарський інвентар, 14 га землі, чотирьох коней, шість-сім корів. Він помер у 1937 р. Матір Ельжбета Новак займалася домашнім господарством та вихованням шістьох дітей: Станіслава (приблизно 1888 р. народження), Людвіга (приблизно 1892 р. народження), Ігнація (приблизно 1897 р. народження), Антоніни (приблизно 1895 р. народження), Юзефи (приблизно 1912 р. народження) та Яна. Вона померла у 1935 р. Ян закінчив 7 класів повшехної школи. Шість років навчався в Німеччині, а в Рівному склав іспити за сьомий клас.

 

Напередодні Другої світової війни брат Яна Станіслав мешкав у будинку батька в селі Любіня Вєлька та займався сільським господарством. Під час німецько-польської війни його господарство згоріло. Людвіг жив у місті Одолянув Познанського воєводства та служив сержантом (пшодовником) у прикордонній варті (Straż Graniczna). Ігнацій мешкав у Хойніцах Поморського воєводства й також служив у званні сержанта в прикордонній варті. Сестра Антоніна жила в селі Креткув Познанського воєводства, а Юзефа (в заміжжі Осендовська) проживала в селі Пруси того ж воєводства.

 

Із січня 1919 р. Ян Новак служив у Війську Польському та брав участь у польсько-більшовицькій війні. Після її завершення він продовжив службу у званні сержанта в 55-му познанському піхотному полку, що дислокувався в місті Лешно. 1929 р. військовослужбовця було переведено в Корпус охорони прикордоння (КОП). Із 1929 до 1934 р. він був начальником стражниці КОП на хуторі Пархими Корецької гміни, 1934–1936 рр. служив шефом застави КОП у Корці, 1936–1937 рр. – шефом застави КОП у Гощі, а з 1 жовтня 1937 р. до початку Другої світової війни був офіційним співробітником 2-го відділу Генштабу Війська Польського, працюючи інспектором стражниці КОП у селі Голичівка у званні старшого сержанта. За словами Яна Новака, його служба полягала в навчанні новоприбулих солдатів того, як нести прикордонну варту. Крім цього, він здійснював перевірку діяльності прикордонних стражниць КОП, що входили до складу його застави, а також проводив серед населення прикордонної смуги «виховну роботу», що мала на меті залучити місцевих жителів як допоміжну силу КОП з охорони кордону. Цікавий той факт, що в цій роботі КОП робив ставку саме на місцеву бідноту, всіляко заохочуючи її до співпраці дрібними подарунками.

 

У своєму розпорядженні Ян Новак мав 10 інформаторів, переважно поляків за національністю, віком від 28 до 40 років, які надавали йому інформацію про так званих підозрілих осіб.

 

До 17 вересня 1939 р. разом із дружиною Елеонорою (1904 р. народження) та синами Генрихом (1935 р. народження) та Едвардом (1938 р. народження) Ян Новак мешкав у колонії Круглик Корецької гміни Рівненського повіту.

 

Його шість разів нагороджувала польська влада: у 1920 р. бронзовим хрестом за участь у польсько-більшовицькій війні; у 1920 р. медаллю «За війну», котру вручили в 1928 р.; 1929 р. медаллю за 10-літню службу у Війську Польському; 1937 р. хрестом «За заслуги»; 1938 р. медаллю за 10-літню службу в КОП; 1939 р. срібною медаллю за 20-літню службу в польській армії.

 

Після вступу Червоної армії на територію Волинського воєводства, рота КОП, що базувалася в селі Голичівка, де перебував на службі Ян Новак, намагаючись уникнути військової сутички, відступила до села Сокуль (нині село Сокіл у Рожищенському районі Волинської області), де 21 вересня 1939 р. у повному складі потрапила до радянського полону. Як стверджував Ян Новак, оскільки рота, в якій він служив на чолі з поручиком Клеменсом Котом, без спротиву здалася радянським військам, їх усіх відпустили по домівках. Поручик Кот, підпоручик Мільке, капрал Махай та Ян Новак направилися до Володимира-Волинського, однак дорогою розділилися. Поручик Кот та капрал Махай вирушили до Львова, а Ян Новак та поручик Мільке вирішили приєднатися до частин польської армії та продовжити боротьбу з німецькими військами. У селі Хородло вони примкнули до військового формування під командуванням полковника Леона Коца. Формування, як запевняв Ян Новак, із 26 до 29 вересня брало участь у боях із військами вермахту.

 

29 вересня Ян Новак знову потрапив до радянського полону біля Ужендова. Разом з іншими офіцерами польської армії він був доправлений до Замостя, а звідти залізницею через Ковель, Рівне, Здолбунів до Шепетівки, де знаходився один із найбільших таборів польських військовополонених. Там бранець перебував із 6 до 15 жовтня 1939 р. Приховавши, що є оперативним співробітником військової розвідки, він вийшов на волю.

 

Дійшовши 19 жовтня до дому в селі Круглик, Ян дізнався від дружини, що місцеві українці, пам’ятаючи недавні образи, прагнуть здати його органам радянської влади. Аби уникнути репресій, військовослужбовець вирішив залишити родину й перейти на нелегальне становище. Прийшовши у Гощу, він до 23 жовтня переховувався у квартирі військового лікаря КОП Станіслава Возьного, а 24 жовтня з Рівного виїхав потягом до Чорткова, де проживала сестра Елеонори Соломея Адамська. Через кілька днів Ян виїхав до Ворохти, звідки мав намір нелегальним шляхом потрапити до Угорщини. Проте там його затримали органи НКВС, і тільки випадково тоді він уникнув ув’язнення: 1 листопада інженер-прораб Слива прийшов до відділку міліції та попросив надати йому арештантів, серед яких був і Ян Новак, для робіт на будівництві казарм для частин Червоної армії, що мали невдовзі прибути. Таким чином, із 2 листопада до 20 грудня він пробув на будівництві аж до його завершення. Проте ідея нелегального перетину кордону не полишала втікача. На заваді стала звістка про те, що в Угорщині поляків відправляють до таборів інтернованих і використовують як безоплатну робочу силу. Тому Ян вирішив повернутися до Чорткова, а звідти 27 грудня знову прибув до своєї домівки. Повернувшись, він дізнався, що на нього полює його односелець Федір Голуб’євський, член Української військової організації, якого в міжвоєнний період арештувала польська військова розвідка, тому він і мав із її представниками свої рахунки. І знову Яну довелося покидати родину й переховуватися. Якийсь час він мешкав на хуторі Хубин, із 20 січня до 18 березня 1940 р. жив у Круглику, намагаючись не потрапляти на очі односельцям, а коли почалися масові арешти «соціально-небезпечних елементів», знову втік, живучи то в Чорткові, то в інших населених пунктах на шляху від Тернополя до Рівного. 9 травня 1940 р. Яна Новака затримали жителі села Терентіїв Гощанського району й доправили до Гощанського райвідділу НКВС.

 

Зрозуміло, що співробітник польської військової розвідки був бажаною здобиччю районних енкаведистів, адже його свідчення могли пролити світло як на діяльність місцевих українців-націоналістів, так і розкрити мережу інформаторів, конфідентів та штатних працівників польських правоохоронних і розвідувальних органів. За результатами багатогодинних допитів Яна Новака НКВС розпочало кримінальні провадження стосовно чотирьох осіб із командного складу КОП, дев’ятьох керівників стражниць КОП, десятьох агентів польської військової розвідки та дванадцятьох членів ОУН (з огляду на методи, котрими НКВС «вибивало» зізнання, не маємо права в наш час осуджувати цю людину).

 

В обвинувальному висновку зазначено, що Яна Новака звинувачують у злочинах, передбачених ст. 54–13 КК УРСР, а саме в тому, що з 1919 р. до вересня 1939 р. він служив у Війську Польському, з 1929 р. був «підофіцером граничним», мав мережу інформаторів і проводив контррозвідувальну роботу, брав особисту участь у перекиданні на територію СРСР агентів польської розвідки, здійснював полонізацію українського населення та намагався нелегально втекти до Угорщини.

 

Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 2 лютого 1940 р. Яна Новака засуджено до восьми років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Свій термін покарання він відбував у «Івдельлазі». На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР у вересні 1941 р. Ян Новак був амністований як польський громадянин і відправлений на обране ним місце проживання у місті Янчі-Юль Ташкентської області. Заключенням прокуратури Рівненської області від 30 грудня 1989 р. він підпав під дію ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. «Про додаткові заходи по відновленню справедливості стосовно жертв репресій, що мали місце в період 30–40-х початку 50-х років». Подальша доля героя цього біографічного нарису залишається нам невідомою.

 

Тетяна САМСОНЮК

 

P. S.: Тетяна Самсонюк – головний спеціаліст відділу використання інформації документів Державного архіву Рівненської області. Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» опрацьовані за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті наші Читачі, які володіють більшою кількістю інформації про них.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ГУМНИЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ СТАХУРСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЦИПРІЯН ЛІБЕРА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН МАЛІНОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ ШМИГУЛЯНТ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЧЕСЛАВ ШИМАНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЕОН КНАПІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН ВАГНЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН СМОЛІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН МАНЬКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ НЕНДЗІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ПАЛЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ТАДЕУШ ЛЕХОВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАКСИМІЛІАН СЛИВІНСЬКИЙ

ЩЕ РАЗ ПРО КАРОЛЯ БЄЛЯКОВА

МАРІЯ І КАРОЛЬ БЄЛЯКОВИ. ЗЛИЙ ЖАРТ ДОЛІ…

НЕОПЛАКАНІ ДУШІ ПРОСЯТЬ ПРО ПАМ’ЯТЬ (продовження про Стефанію Курцвайль)

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЦЛАВА ЦАЛОВА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАНІЯ КУРЦВАЙЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МЕЧИСЛАВ КВЯТКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ПУТРИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАРОЛЬ ГОДОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАРОЛЬ БЄЛЯКОВ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ ЗДАНЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЕНА БАНЬКОВСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ГАЄК

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

 

 

FreeCurrencyRates.com

 

 Курс валют

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

 

cz

 

 

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1