Статті

Bialystok marsz

11 вересня в Білостоці відбувся ювілейний XV Міжнародний марш живої пам’яті польського Сибіру, що вшанував усіх тих, хто не повернувся із заслання або постраждав від радянських репресій. Девіз цьогорічного маршу звучав так: «Кінець війни, 1945–1989 нове поневолення».

 

Марш розпочався з виставлення почесної варти біля Катинського пам’ятника. Після виконання державного гімну до присутніх звернувся голова правління Спілки сибіряків Тадеуш Хведзь. Він привітав сибіряків із Польщі та з-за кордону, членів організації «Катинська сім’я», представників державних та місцевих органів влади, силових структур, духовенство, харцерів та особливого гостя – доньку генерала Владислава Андерса Анну-Марію Андерс.

 

Розпочинаючи XV Марш живої пам’яті польського Сибіру, Тадеуш Хведзь нагадав про трагічні сторінки історії та долі сибіряків. Зазначив також, що в цьому році відзначають дві дуже важливі річниці: 70-ту річницю закінчення Другої світової війни та 75-ту річницю першої, другої та третьої масових депортацій поляків у Сибір. Кінець війни не означав, що страждання депортованих осіб завершилися: «Ми пережили жахливі поневіряння та випробування. Проте Батьківщина не зустріла сибіряків так, як зустрічає своїх дітей любляча мати. Вона повелася як мачуха, як чужа, вороже й байдуже. Протягом усього періоду існування Польської Народної Республіки ми не могли розповідати, де були, що робили та що бачили. За розмови на цю тему нас повертали туди, звідки ми прибули». Сибіряки не могли знову поселитися у своїх будинках, їм було дуже важко знайти роботу, слова «депортований» чи «на засланні» в біографіях їх змушували заміняти на «я виїхав», а діти сибіряків зазнавали принижень за російський акцент у польській мові.

 

«Своїм найважливішим обов’язком сибіряки вважають ознайомлення молоді з історичною правдою. Ми хочемо, щоб пам’ять не ятрила вилікуваних ран, а дозволяла допомогти молодому поколінню зрозуміти, що потрібно робити, щоб трагедія польського народу, пов’язана із засланнями в Сибір, не повторилася», – сказав Тадеуш Хведзь.

 

Після того, як до Катинського пам’ятника було покладено вінок та поставлено лампадки, католицький, православний та євангельсько-ауґсбурзький священики поблагословили всіх учасників заходу. Потім марш вирушив вулицями Свєнтоянською, Браницького та Пястовською до костелу Святого Духа, що на вулиці Сибіряків. Там відбулося богослужіння в пам’ять про жертви депортацій у Сибір. Після нього почалося урочисте вшанування біля Могили невідомого сибіряка – єдиного такого пам’ятника на території Польщі. Там було виконано гімн Спілки сибіряків, у котрому згадуються різні події в історії, що закінчилися засланнями й депортаціями в Сибір.

 

Помічник міністра в Канцелярії президента РП Войцех Колярський зачитав лист президента Анджея Дуди до учасників та організаторів маршу, в якому він назвав цю подію «винятковою патріотичною маніфестацією». Були в листі, зокрема, й такі слова: «Девіз цьогорічного Маршу живої пам’яті польського Сибіру «Кінець війни, 1945–1989 нове поневолення» нагадує про те, що для багатьох поляків 1945 р. не означав повернення до спокійного, безпечного й вільного життя. (...) Це складні сторінки нашої спільної пам’яті. Ми зобов’язані нашим предкам, котрі покладали своє життя і здоров’я в ім’я незалежності Батьківщини».

 

Біля пам’ятника зачитали також лист від міністра національної оборони Томаша Сємоняка. Там виступили заступник президента Білостока Адам Полінський, заступник керівника Управління у справах ветеранів та репресованих осіб Божена Желязовська, воєвода Підляського воєводства Анджей Мейєр, заступник маршалка Підляського воєводства Мацєй Живно, донька генерала Владислава Андерса Анна-Марія Андерс.

 

«Я вперше в Білостоці, вперше на Марші сибіряків. Це день, якого я ніколи не забуду. Я знаходжуся у вільній Польщі, про яку мій батько мріяв, але до якої так і не дожив. Сьогодні я ідентифікую себе з молоддю, тому що я народилася у вільному світі, за кордоном, наша молодь також ніколи не знала війни», – сказала Анна-Марія Андерс. Вона поділилася своїми спогадами про батька та враженнями з подорожей до Польщі, Росії, Монте-Кассіно.

 

Присутні уважно слухали молитву за всіх полеглих та жертв депортацій у Сибір. Потім відбулася перекличка полеглих, під час якої згадано поляків, котрих вивезли в Сибір та вислали до таборів, солдатів, котрі загинули на всіх фронтах Другої світової війни, а також усіх, хто боровся в польському підпіллі. Перекличка завершилася словами: «Звертаюся до вас, нащадки! Схиліть у задумі голови, віддайте шану й честь нашим співвітчизникам, котрі віддали життя за нашу свободу і право на майбутнє. Сьогодні ми виконуємо їхній заповіт, вся суть якого в гаслі: «Бог, Честь, Батьківщина». Після переклички пролунав почесний залп. Марш закінчився покладанням вінків, квітів та запаленням лампадок біля пам’ятника.

 

У день проведення маршу в Білостоці можна було відвідати різні виставки, котрі підготували Музей війська в Білостоці та Білостоцький відділ ІПН. Це, зокрема, були виставки «Марш живої пам’яті польського Сибіру – вже 15 років», «Нове поневолення». Біля костелу Святого Духа було виставлено експозицію, присвячену Августовській облаві (операція, проведена в 1945 р. Червоною армією з метою ліквідації антикомуністичного підпілля в районі Сувалок та Августова, – ред.). Всі охочі могли взяти участь у святій літургії в церкві Святого Миколи Чудотворця в Білостоці, котру відслужив архієпископ Білостоцький та Гданський Якуб.

 

Учасниками XV Маршу живої пам’яті польського Сибіру стали близько 8 тис. осіб із Польщі, Литви, Латвії, Естонії, України, Білорусі, США, Канади, Австралії, Великобританії. Вперше в ньому взяли участь представники громадської організації «Кримські татари Волині», котра нещодавно утворилася в Луцьку. Голова організації Сервер Зейнідінов підкреслив, що в цей важливий день татари були разом із польським народом. На Могилі невідомого сибіряка татари з Волині поклали вінок із написом: «Сибірякам Польщі – татари Криму». Татарський народ, подібно до польського, зазнав від російських загарбників жахливих репресій і поневірянь. Серед учасників волинської делегації також був керівник Товариства вірменської культури на Волині «Лоріберд» Каджек Даніелян.

 

Уже традиційно в марші взяли участь члени Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської, зокрема члени Кола сибіряків, котре діє при цій організації. У марші взяла участь Емілія Творинська, яку дитиною разом із сім’єю вивезли в Сибір. Пройшли в ньому й діти сибіряків, а також нащадки патронки товариства Еви Фелінської, яку в XIX ст. теж засудили до заслання в Сибір.

 

Наталія ДЕНИСЮК
Фото: Ірина КАНАГЕЄВА

 

Товариство польської культури на Волині імені Еви Фелінської висловлює щиру подяку Головному правлінню Спілки сибіряків та міській владі Білостока за запрошення на XV Міжнародний марш живої пам’яті польського Сибіру.

Правління Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1