Статті

Szajdak 2 w latach 30tych XX wieku

Про співзасновника поетичної групи «Волинь» згадує син – Лех-Войцех Шайдак.

Стефан Шайдак (1910-2004) народився в селі Туже біля Остшешова (південь Великопольщі) в селянській родині. За освітою він був учителем. У 1932 р. закінчив Державну вчительську семінарію в Остшешові. 1 вересня 1934 р. переїхав на Волинь, спочатку до Луцька, Рівного, а потім до Ківерців. Там, у 1937 р., здав учительський екзамен і до кінця серпня 1939 р. працював учителем.

У 1938-1939 роках, з метою самовдосконалення, розпочав заочне навчання на гуманітарному факультеті Католицького університету в Любліні. На жаль, початок Другої світової перекреслив можливість закінчити розпочате. Період перебування та праці на Волині серед багатонаціональної та багатокультурної польської, української, єврейської, вірменської і російської спільноти, батько використав для вивчення слов’янських мов, зокрема, української та російської.

Після приходу радянських військ у Ківерці батька заарештували, а потім вислали до трудового табору в Сибіру.

У 30-ті роки ХХ століття на Волині, в Ківерцях, батько разом із Вацлавом Іванюком (пізніше польський поет в еміграції, який осів після Другої світової війни в Канаді), Чеславом Янчарським (повоєнним головним редактором журналу для дітей «Miś», котрий виходив у Варшаві) та Зиґмунтом Румелем став співзасновником поетичної групи «Волинь». Пізніше до групи долучилися Юзеф Лободовський, Владислав Мільчарек, Зузанна Ґінчанка і Ян Спєвак.

Молоді на той час поети, більшість із яких були вчителями, мріяли про видання одноденної газети та, навіть, регіонального поетичного журналу. Свої мрії вони частково реалізували, видаючи газету «Echa Szkolne». Окрім цього, видали кілька збірок віршів. Сільські краєвиди Волині, її звичаї та обряди не раз відображалися в їхній творчості. На жаль, війна перекреслила їхні подальші плани та мрії.

Юзеф Чехович, один із найбільш оригінальних та відомих польських авангардних поетів міжвоєнного двадцятиліття, у статті під назвою «Поезія Волині», надрукованій у виданні «Kurier Literacko-Naukowy» [1938, № 50 (12.XII), с. 8-9], характеризує батька, «як поета, котрий іде власною дорогою. Віршовані мініатюри, які часом виглядали немелодійними, становлять його незаперечний особистий доробок. Поет володіє даром унікального сприйняття світу й обходиться майже без посередництва літератури». На думку Чеховича, батько подібний до Чухновського з того періоду, коли з’явилися його прекрасні збірки «Kobiety i konie» та «Poranek goryczy», хоча й без його блиску: «Шайдак, радше, простий, що робить чарівними його вірші, які поетично зображають пейзаж Волині, її звичаї, обряди й забобони». Поезія батька оспівує красу краєвидів.

Витоки поетичної творчості батька сягають 1929 р. Тоді він мав 19 років і його відносили до польських поетів-автентистів. Їх ще часто називали «Околичани», оскільки вони творили гроно щомісячного видання «Okolica Poetów», котре виходило в Остшешові Великопольському в 1935-1939 роках. Автентизм як поетичний напрямок у польській міжвоєнній літературі започаткував редактор цього журналу Станіслав Чернік. У часописі «Okolica Poetów» були опубліковані твори знаменитих на той час поетів та письменників (Л. Стафф, Ю. Тувім, Я. Лехонь, Я. Івашкевич, А. Слонімський. М. Павліковська-Ясножевська, К. Іллаковічувна, К.І. Галчинський, Я. Пшибось, М. Яструн), а також багатьох дебютантів – прихильників програми Станіслава Черніка. До цієї групи належали відомі поети-автентисти (Ян Болеслав Ожуґ, Чеслав Янчарський, Станіслав Пєнтак, Юзеф Анджей Фрасік та Стефан Шайдак). Багато з цих представників молодої інтелігенції мали селянське походження, тому так часто присвячували свої твори сільській тематиці. Ця літературна течія визнавала предметом поезії тільки особисті переживання і досвід поета, які були показані безпосередньо, природно. Багато поетів із цієї групи представляли світ простих людей із їхнім щоденним тяжким існуванням, відкривали місцевий пейзаж та місцевий патріотизм. Часом їх називали пейзажистами поезії. Вважалося, що поезії автентистів був притаманний зв’язок із традицією Краківського авангарду.

Перед 1939 р. батько дебютував зі своїми віршами в літературних журналах: «Wici Wielkopolskie», «Okolica Poetów», «Kamena» (виходила в Любліні), «Kultura», «Kuźnica», «Fontana», «Prosto z Mostu», «Miesięcznik Literatury i Sztuki», а також у суспільно-політичних журналах: «Nowy Przyjaciel Ludu» в Кемпні, «Gazeta Ostrzeszowska» в Остшешові, «Wielkopolanin» у Познані.

Після війни опублікував вірші в журналах і газетах: «Nurt», «Gazeta Poznańska», «Głos Wielkopolski», «Literacki Głos Nauczycielski», «Bez Przysłony», «Fakty», «Nike», «Tygodnik Ludowy», «Średzki Kwartalnik Kulturalny», «Okolica Poetów» (1978 р., спеціальний номер), «Chłopska Droga», «Gazeta Zachodnia». Окрім цього, у цей період він видав кілька збірок поезії, зокрема, «Blask życia», «Dedykacje słońcu», «Gorące źródła».

У 1978 р. Лодзьке видавництво розмістило його твори в «Antologii poezji autentystów», а Познанське видавництво в 1981 р. надрукувало вірші батька в антології «Pieśni i pejzaże». Його вірші увійшли також до антологій «Drugi puls» (альманах учительської поезії, Познань 1984 р.) та «Czas niezapisany» (поетичний альманах, Познань 1999 р.). Твори батька звучали на хвилях познанського та варшавського радіо. Він був також лауреатом поетичних конкурсів у Ґданську (1984 р.), Познані (1986 р.) та Здунській Волі (1986 р.). Після 1945 р. опублікував багато критичних праць у педагогічних журналах. Був також співавтором книжок «Film skuteczną pomocą dydaktyczną» (Варшава, 1970 р.) та «Wielkopolskie sejmiki szlacheckie» (Сьрода-Великопольська, 1984 р.).

Лех-Войцех ШАЙДАК


Wołyński las

 

Gdy mnie nie było,
I was nie było,
rósł wołyński las.

Drzewa
lesiły się bezkreśnie
pachnąc żywicznie i leśnie.

Ramiona
kładły na barki
na szyję
na biodra
(dzieci tak kładą w zabawach)
i śpiewały słowiańską pieśń.

Czas
rozłupał gęsty las
gęstą treść

Stefan Szajdak
«Okolica Poetów» 1935, 2, s. 18.

...........................

Lato

 

Dwór na chochole
i piastowska modlitewnia w popiele.

Krzyż.
Szosa cwałująca w dół z szybkością lat.
Śródpolny kurhan szwedzki: dziejów stóg,
młodzieńczo otwarty prostokąt chat
i ramy najskromniejsze z piennych dróg.

Wasz dom na wzgórku - czerwony mur
z naszych twarzy brał farbę i wzór.

Dziś myśli zielone chce uwieść Wołyń,
jak Łuck lubartowski Styr,
Kiwerce, Kiwerce -
kłujący życia wir,
o skrzypce poezji wołające serce.

Gdy wiatr zachodni ukochaną brzezinę łamie,
wspominam Poznań, Bałczynę, Kochłowy: wakacje.
Cieszą jak piękny list lub widok ojca w bramie,
gdy wcześnie rano powraca ze stacji.

Stefan Szajdak
«Okolica Poetów» 1936, nr 8(17), s. 13;
«Okolica Poetów» - numer okolicznościowy, Łódź VI 1978, s. 65;
«Okoliczanie» - Antologia poezji polskiego autentyzmu, Warszawa 1984, s. 147

szajdak_1_kul-l...
szajdak_2_w lat...
szajdak_3

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1