Статті

P6198128За два десятиліття незалежності України оскомину набили постійні пошуки золотого вектора, при дотриманні напрямку якого ми отримаємо щасливу і заможну державу. Керманичі кидають свої погляди то на Схід, то на Захід, а то і зовсім прагнуть рухатися в обидві сторони одночасно. Натомість, для пересічних громадян давно є очевидним те, що варто просто рівнятися на тих, хто живе краще. Не берімо для прикладу великих мегаполісів, як то Варшава, Прага чи Будапешт. Погляньмо, скажімо, на життя простих поляків у польській глибинці. Повірте, отримаємо відповідь, куди прямувати.

Нещодавно хор «Luceoria», що діє при Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської, побував у невеличкому мальовничому куточку Люблінського воєводства – ґміні Вонвольниця. Можливо, для вибагливих мандрівників, котрі подорожують виключно завдяки відомим світовим центрам туризму, ця назва абсолютно нічого не скаже. Проте справжнім любителям подорожей та історії, людям, котрі прагнуть знати і розуміти, як жила Європа тисячоліттями і яким чином вона побудувала високоцивілізоване суспільство, буде надзвичайно цікаво познайомитися з Вонвольницею. Згідно легенди, вона була заснована ще у VII ст. князем Краком, котрий назвав містечко «малим Вавелем», Вонвольниця відігравала важливу роль, адже стояла на торгових шляхах, які з’єднували Захід зі Сходом. Місто мало ринкову площу, костел, замок з оборонними вежами та розвинуту інфраструктуру, що дозволяло мешканцям жити досить заможно. Проте  численні катаклізми, що потрясали століттями Європу, не обійшли стороною і цього містечка – це і масштабні пожежі, неодноразові напади російських, шведських та саксонських військ, страшні потрясіння у часи поділів Польщі. Після репресій, спричинених Січневим повстанням, Вонвольниця взагалі втратила права міста. Війни XX ст. також зробили усе, щоб стерти її з лиця землі. Здавалося, що така трагічна історія містечка залишить нащадкам лише руїни. Сьогодні Вонвольниця, завдяки невтомній та наполегливій праці своїх мешканців, є розбудованим та розвинутим селищем, у якому проживає близько 5 тисяч жителів.

Вонвольниця справді може слугувати прекрасним прикладом, як потрібно розбудовувати маленький край, де немає промислових гігантів, потужних підприємств, які без проблем давали би роботу місцевим мешканцям. Пріоритетом тут, безумовно, є сільське господарство. Велике враження створює надзвичайно бережливе господарське ставлення до землі. Не пустує жоден клаптик ґрунту, все оброблено і дає щороку пристойні врожаї. Окрім цього, завдяки сприятливим кліматичним умовам, Вонвольниця стала центром зеленого туризму та відпочинку. Винятковість цих теренів, створена віковою історією, величезною кількістю релігійних та культурних центрів, цікавими історичними пам’ятками та неповторним ландшафтом, змушує туристів щороку повертатися сюди на відпочинок.

Саме такі враження привезли з неповторної Люблінщини лучани, яким довелося нещодавно відвідати цей гостинний край. На запрошення влади ґміни відмітити разом свято містечка до Вонвольниці приїхали два луцьких музичних колективи – ансамбль «Волинські соловейки» та хор «Luceoria». Митці отримали масу позитивних емоцій та задоволення від спілкування з польськими друзями. Величезна кількість різноманітних заходів охопила кожного мешканця та гостя Вонвольниці. Свято набуло сімейного формату, адже у різноманітних концертах, конкурсах, змаганнях брали участь цілі родини. До речі, Вонвольниця має молоде обличчя – у містечку проживає досить багато молоді та дітей, які не планують покидати малу батьківщину, що є теж досить перспективним для розвитку краю.

Гостей з України місцеві мешканці приймали радо і тепло. Аплодисменти та захоплені вигуки, як і завжди, отримав у нагороду ансамбль «Волинські соловейки», який не потребує додаткової реклами, адже уже більше десяти років добре знаний не лише на Волині, але і за її межами. Для хору «Luceoria», нещодавно створеного ентузіастами Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської для популяризації польської та української пісні, ця поїздка стала першим закордонним дебютом, з яким він впорався на “відмінно”. Поляки були вражені, що наші хористки знають так багато польських пісень. На спільній неформальній зустрічі з місцевою музичною формацією «Seniory» разом виконували пісні як українською, так і польською мовами, будували спільні плани. Так що, можливо, найближчим часом зможемо почути спів одного з польських колективів уже в Луцьку.

Така співпраця – прояв народної дипломатії. Цивілізована Європа знаходиться на відстані протягнутої руки і вона завжди готова співпрацювати. Важливо цим скористатися. Важливо не тільки для Європи, а й для нас.

Ольга ГОРЯЧЄВА

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1