Статті

Mazepa2Уже понад 300 років козацького Провідника Івана Мазепу, проклятого московською церквою, вважають ворогом російської імперії.

 

305 років тому, 8 липня 1709 року, під українською Полтавою відбулася битва між шведськими і російськими військами, в якій гетьман Мазепа став на стороні шведського короля. Важко сказати, як би сьогодні виглядала об’єднана Європа, і як далеко б сягала на схід, якби ця баталія закінчилася перемогою Карла XII. Після розбиття супротивників, цар Петро І викоренив усілякі прояви державності та громадського життя на територіях нинішньої України. Українська культура зникла на довгі роки. Так само, як і пам’ять про Івана Мазепу. Дивно спостерігати нині, що українці будують свою національну ідентичність на історії УПА і Степана Бандери, оминаючи героїчні сторінки, наприклад, періоду Симона Петлюри, не кажучи вже про Івана Мазепу. А був він одним із нечисленних українських діячів, які керувались державотворчими принципами, і прагнув об’єднання з європейською культурою і традиціями.

 

Оскільки постать козацького гетьмана становила табу в російській і комуністичній історіографії, ще донедавна він був маловідомий широкій публіці. Мабуть, цілковито його не забуто завдяки тому, що образ гетьмана знайшов друге життя в літературі, особливо творців доби романтизму. Героєм поеми «Мазепа» зробив його Джордж Байрон, а драми «Мазепа» Юліуш Словацький. Олександр Пушкін, інспірований цим образом, написав поему «Полтава». Вольтер згадував про нього в «Історії Карла XII».

 

MazepaІван Мазепа, а точніше Ян Колодинський, народився у старій сполонізованій руській шляхетській родині, між 1629 і 1644 роками. Донині дослідники не встановили точної дати народження, але більшість із них схиляється до другої. Прізвисько Мазепа, ймовірно, походить від сімейного гнізда гетьмана – села Мазепинці неподалік Білої Церкви на Київщині. Дід Мазепи, Микола Мазепа Колендинський, за вірну службу отримав від Сигізмунда II Августа село біля річки Кам’яниця в центральній Україні. Цей привілей підтвердив у 1578 році король Стефан Баторій. Родинним гербом Мазеп є різновид гербу Курч – герб Коледин. Із часом прізвище Колендинські набрало форми Колодинський гербу Колодин. Цей герб, на приклад, у романі Генріха Сенкевича «Вогнем і мечем» належав також роду Курцевичів.

 

Ян Мазепа-Колодинський, майбутній дипломат і політик, здобув добру освіту. Закінчив Києво-Могилянську колегію і Єзуїтську колегію у Варшаві. Швидкій кар’єрі завдячував, без сумнівів, своєму батьку Стефанові Адаму Мазепі. Цей чернігівський підчаший після смерті Богдана Хмельницького зробив свій внесок у встановлення миру в Україні та підписання в 1658 році Гадяцького договору. Це була угода між Річчю Посполитою Обох Народів і Козацьким Військом Запорізьким, яка передбачала перетворення Речі Республіки на союз трьох суб’єктів: Корони, Великого Князівства Литовського і Руського Князівства. Хоч не вдалося реалізувати цих планів, дипломат Мазепа відіграв під час переговорів істотну роль.

 

Молодий Колодинський у Варшаві розпочинає кар’єру пажа короля Яна Казимира. Із метою його подальшого навчання, король висилає Мазепу в подорож Європою, де він відвідує університети Франції та Італії. Як один із наближених до Яна Казимира, а також маючи дар володіння кількома іноземними мовами, Мазепа неодноразово бере участь у закордонних місіях. У 1661 році здібний паж здобув інформацію про змову проти короля і попередив його про це.

 

Мазепа прославився декількома гучними романами. Ян Хризонтом Пасек описує в «Мемуарах» історію варшавського роману Мазепи з пані Фальбовською, дружиною його сусіда, який спіймав їх. За кару, як твердить Пасек, роздягненого догола пажа, було прив’язано навзнак до коня і вигнано в дебрі. Однак ця розповідь не зовсім правдива, оскільки автор «Мемуарів» і Мазепа-Колодинський ворогували. Мазепа нібито безпідставно звинуватив Пасека в його приналежності до антикоролівської конфедерації. Це дає підстави вважати, що історія Пасека неправдоподібна і автор хотів висміяти Мазепу.

 

Через якийсь час Мазепа-Колодинський залишає Варшаву і приєднується спочатку до одного козацького гетьмана – союзника Москви, потім до другого – союзника Речі Посполитої, а пізніше Стамбулу. Наприкінці XVII ст. Іван Мазепа стає гетьманом Лівобережної України, лояльної до російського царя.

 

Невідомо, коли гетьман Мазепа розпочав переговори з королем Станіславом Лещинським про коаліцію проти Петра I. Відомо, що відбувалися вони за посередництва його тітки Ганни Дольської з Ходорковських. У 1707 році гетьман одержує листа від польського короля і готується підтримати шведську армію в Північній війні. Вирішальна битва, в якій Мазепа на чолі козацького війська воює на стороні польських і шведських сил, відбулася в 1709 році під Полтавою. Оскільки війська Петра І розбили коаліційні війська, це стало початком кінця самостійницької політики козаків і ще більш зміцнило царські впливи в Україні. Мазепа втік до сьогоднішньої Молдови і незабаром помер в одному із православних монастирів.

 

Вражений зрадою Мазепи, Петро І наказав знищити гетьманську столицю Батурин разом зі всіма мешканцями, а на гетьмана була накладена анафема – церковне прокляття, яке в московській православній церкві зобов’язує і донині.

 

У 2008 році в Батурині відроджено музей козацької слави, а історична правда про Яна Колодинського – Івана Мазепу, почала поволі повертатися до шкільних підручників та наукових досліджень.

 

Ян МАТКОВСЬКИЙ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1