Статті

Nauczycielka ukr1У попередньому числі «Волинського монітора» ми опублікували інтерв’ю з полоністкою Барбарою Дзюрковською, котра навчає польської мови в Рівному. Сьогодні, як ми й обіцяли, пропонуємо Вашій увазі розмову з кандидатом наук Надією Гергало-Домбек, котра викладає українську мову в Університеті Марії Склодовської-Кюрі у Любліні.

– Розкажіть, будь ласка, як поляки вивчають українську мову?

– Вивчення української мови, як і будь-якої іншої іноземної, залежить від мотивації. Якщо людина достатньо вмотивована, то, без сумнівів, швидше засвоїть цю мову. Велике значення має контакт з україномовними особами та поїздки в Україну. З досвіду можу сказати, що ті поляки, які мали знайомих серед людей, що розмовляють українською мовою, і час від часу виїжджали до України, а також мали нагоду попрактикуватися у використанні мови, значно швидше вивчали українську. Додатковою перевагою та підтримкою у вивченні української мови, безперечно, буде зацікавлення Україною, її культурою, музикою, історією, літературою, тобто кожен «вихід за межі» курсу, до чого я завжди щиро заохочую студентів.

– Із якими перешкодами зустрічаються поляки, які починають вивчати українську мову? З чим у них найбільші проблеми? А що їм спрощує завдання?

– Осіб, які вивчають українську мову, можна поділити на тих, хто мав контакт із кирилицею (наприклад, знають уже російську мову або колись її вивчали), а також тих, хто зіткнувся з нею вперше. Останні на початку вчаться повільніше, часто плутають літери, які виглядають подібно або ідентично в польському та українському алфавіті, але позначають різні звуки (польське «B» з українським «В», польське «U» з українським писаним «И», відповідно польське «Y» з українським «У», літери «Р», «С» тощо), що значно рідше трапляється у людей, які знають російську. З іншого боку, ті, хто ніколи не вивчав російську мову, не мають також впливів цієї мови, наприклад так званого «акання», тобто вимовляння ненаголошеного «о» як «а», що характерно для російської мови. Вони також не пом’якшують «е», не плутають українського твердого «и» з російським «и».

Проблемою у вивченні української мови є натомість вимова звуків, яких немає у польській мові, тобто українського гортанного «г», освоєння правильної артикуляції якого вимагає трохи часу, а також передньоязикового зубного «л». Натомість значно полегшує справу те, що більше половини українських слів подібні до польських. Більше того, полегшити вивчення мови може розуміння певних закономірностей, що пов’язують українську мову з польською, як наприклад повноголосся, тобто фонетична риса, притаманна українській мові (а також російській та білоруській): групи -оро-, -оло-, -ере-, -еле- між приголосними з’являються на місці польських -ro/ró-, -ło/łó-, -rze/rzo-, -le- (наприклад, broda-борода, brzeg-берег, słodki-солодкий і так далі). У багатьох словах праслов’янського походження там, де в польській мові виступає -rz-, в українській з’являється літера -р- (morze-море, orzeł-орел, trzy-три, porządek-порядок та ін.). Інша закономірність – там, де в українській мові виступає м’яке «т», у польській мові є «ć/сі» (тіло – ciało; тінь – cień; тітка – ciotka; тісний – ciasny; тісто – ciasto і т.д.). Подібних прикладів є дуже багато, а розуміння їх дозволяє ефективніше вивчати українську мову.

– Скільки часу в середньому потрібно полякові для вивчення української мови на рівні, який дозволить йому вільно спілкуватися з українцями?

– Загалом уже після півроку навчання можна більш-менш вправно спілкуватися українською. Чим швидше людина, що вивчає мову, зануриться в україномовне оточення, тим більшого прогресу досягне у вивченні мови. Важливо мати нагоду використовувати на практиці здобуті знання та вміння. Якщо йдеться про студентів нашого університету, то присутність значної кількості студентів з України створює різні можливості для контакту з цією мовою. Українську можна почути в багатьох місцях навіть поза університетом: у супермаркетах, на пошті, в гуртожитках, у громадському транспорті. Треба це використовувати та налагоджувати контакти з українськими native speaker-ами.

– Багато поляків мають так зване пасивне знання української мови. Як це пояснити?

– Хоча польська мова належить до групи західнослов’янських мов, а українська – до східнослов’янських, українська більш наближена до польської, ніж до російської. Лексика української мови відрізняється від польської лише на 30 % (для порівняння, лексика української мови відрізняється від російської на 38 %). Це означає, що поляк більше зрозуміє з української, ніж із російської, і навпаки: українцям легше порозумітися з поляками, ніж росіянам. Це також допомагає швидше досягнути прогресу у вивченні української мови.

– Які подібності існують між польською та українською мовою? Поляки, які відвідують Україну, часто захоплюються фактом, що розуміють українську, хоча не знають її.

– Як я згадувала, відмінності між лексикою польської та української мов менші, ніж між лексикою польської та російської. Чуючи українську, поляки більше розуміють. Найкраще показати це за допомогою прикладів:

українська – польська – російська

дякую – dziękuję – спасибo

запрошую – zapraszam – приглашаю

перепрошую/вибач – przepraszam/wybacz – извини(те)

великий – wielki – большой

другий – drugi – второй

сукня – suknia – платье

добре – dobrze – хорошо і т.д.

Можна наводити багато інших прикладів, які це підтвердять.

– Вивчення мови – це не лише граматика, слова та читання. Варто озброїтися цікавішими способами здобування знань, наприклад, слуханням музики. Які ще методи Ви можете порадити?

– Найкращим способом є спілкування, тому можна рекомендувати і використовувати кожну форму, яка це забезпечує (комунікатори, інтернет-форуми, а передусім – живий контакт з українцями). Більше того, я раджу переглядати відомі фільми українською мовою, а навіть популярні казки для дітей чи повнометражні мультфільми, такі як «Шрек», «Мадагаскар» та інші. Колись я познайомилася з іспанцем, який вивчав українську, дивлячися «Сімпсонів». У нього був неймовірний словниковий запас!

– А, може, з іншого боку: скільки часу у Вас зайняло вивчення польської мови і як Вам вдалося її «підкорити»?

– Польську я вивчала безпосередньо на мовних курсах у Центрі польської мови та культури Університету Марії Склодовської-Кюрі. Раніше я відвідувала факультативні заняття в університеті в Україні, але це були лише основи, яких не вистачало для нормального спілкування. Проте величезне значення мало перебування у польськомовному середовищі, завдяки чому польська сама «входила» до вух. Однак мені й досі трапляються невідомі слова, щоправда, щораз рідше. В таких випадках я заглядаю до словника, щоб перевірити їхнє значення.

– Яким чином Ви потрапили до Любліна?

– Після закінчення університету в Україні, протягом року я працювала в місцевості під Житомиром, у якій більшість становило корінне польське населення. Їхні діти та внуки ходили до костелу, молилися польською, але погано говорили цією мовою. Дирекція школи дуже хотіла ввести польську мову до шкільної програми та запропонувала мені проводити заняття. Проте мені бракувало знань, дидактичних матеріалів, тому я вирішила ще повчитися та приїхала до Любліна на річні курси польської мови. Потім я потрапила в аспірантуру і життя склалося так, що я залишилася тут, хоча ніколи цього не планувала.

– Ви навчаєте польську молодь української мови. Чи складно передавати знання рідної мови іноземною мовою?

– Як і в кожній професії, вчителю потрібно постійно підвищувати свою кваліфікацію. Щоб якнайкраще передати знання, варто детально проаналізувати, що може допомогти в навчанні, а що навпаки – зашкодити, особливо, якщо йдеться про мову з тої ж мовної родини. Я дуже люблю викладати українську мову, вкладаю у це всю душу, намагаюся «заразити», у позитивному значенні слова, своїх студентів любов’ю до рідної мови і культури.

– У кожній мові можна знайти певні «пастки». Це можуть бути незрозумілі для іноземців ідіоми, вислови, у яких можна ставити наголос на різні склади, від чого змінюється їхнє значення тощо. На які пастки можна натрапити у вивченні української мови? На перший погляд вона здається простою і невинною.

– До таких пасток належать, у першу чергу, міжмовні омоніми, так звані false friends, «фальшиві друзі», тобто вислови, які звучать однаково або дуже подібно в обох мовах, проте мають зовсім різні значення. Вони можуть добряче заплутати і навіть поставити у незручне становище. Один із прикладів –українське слово «спілкуватися», котре зовсім не означає того, що співзвучне польське «spółkować się» (статевий акт, – пер.). Інший приклад – польське слово «sklep», яке зовсім не пов’язане з похованнями, а означає магазин. Польський омонім українського слова «чашка» означає «череп». Тому поляки можуть здивуватися і навіть злякатися, якщо українець запропонує чай у чашці. Також українське слово «кіт» звучить там само як польське «kit», що у розмовній мові може означати брехню, або ж несмак. Щоб уникнути такого типу пасток, варто купити польсько-український словник міжмовних омонімів.

– Полякам складно відрізнити російську від української мови. Чи Ви можете розвіяти міф про те, що це ідентичні мови, і показати якісь різниці між ними?

– Стереотип стосовно невеликої або ж повної відсутності різниці між українською та російською мовами спричинений відсутністю знань на цю тему, а також певною «історичною інерцією». Україну протягом багатьох років не розглядали як окрему країну з власною культурою, мовою, ідентичністю, а сприймали як частину червоної плями на карті під назвою СРСР. Звідси також «вкидання до одного мішка» української та російської мов, яке посилюється через використання кирилиці в обох мовах. Однак, доклавши невеликих зусиль, при уважному спостереженні та мисленні, цей міф можна легко розвіяти. Існує багато робіт, де мовознавці ефективно, змістовно і ретельно розправляються із цим поширеним стереотипом. Науковці детально проаналізували 82 риси української мови (фонетичні, граматичні, лексичні, словотворчі та інші). Ось кілька прикладів, які говорять самі за себе: з фонологічної точки зору серед 40 типових фонетичних рис лише 8 рис української мови співпадають із російськими, за рештою 32 ознаками ці дві мови відрізняються. Загалом серед проаналізованих 82 рис лише 11 об’єднує українську та російську, тобто це щонайменше вдвічі слабша спорідненість, ніж із будь-якою іншою слов’янською мовою. Для порівняння – в української 29 спільних рис із білоруською, 22 риси з польською, 23 – з чеською та словацькою, 21 – із болгарською, 27 – із нижньолужицькою, 29 – із верхньолужицькою. Крім того, українська мова має 34 унікальні риси, які не мають аналогів в інших слов’янських мовах (більше про це у статті К. Тищенко, Правда про походження української мови, «Український тиждень», № 39 (256) 28.09 – 4.10.09.2012).

Про те, що українська та російська – це дві різні мови, свідчить хоча б такий приклад: українська меншість у Польщі (етнічні українці) взагалі не говорить російською, якщо вони не вивчали її свідомо, і часто не розуміє російськомовних осіб.

– Чи пам’ятаєте Ви якісь цікаві історії, пов’язані з мовними помилками, що траплялися з поляками, які вивчають українську мову?

– Веселі історії зазвичай трапляються через використання слів, які звучать подібно, але мають різне значення. В українській мові, наприклад, вислів «потурбувати» означає просто попросити про послугу, відволікти, а польське «poturbować» вже менш невинне і означає використання фізичної сили або насилля в стосунку до іншої людини. Один знайомий з України хотів вислати факс і чемно попросив секретарку, щоб вона це зробила, кажучи «Czy mogę panią poturbować?». Як же він здивувався, коли секретарка з переляком в очах почала викликати охорону! Інший приклад із моїх занять: я представляю студентам український алфавіт і подаю приклади слів на кожну літеру. На літеру «щ» я підготувала приклад «ще рано», на що один студент відповів «А я – ввечері», після чого вся група від сміху ледве не луснула. Українське «ще» нагадало студентам польське поточне слово «szczać», що означає справляти малу потребу. Тоді я не розуміла, про що йдеться. Але тепер я значно обачніше підбираю приклади.

– Дуже дякую за розмову!

Розмовляла Аґнєшка БОНДЕР

 

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1