Новини

Окрім виставки про Кременець, ми займалися польською суботньо-недільною школою, святкуванням 185-річчя від дня народження Юліуша Словацького, організацією декламаторських конкурсів і створенням при товаристві художніх колективів.

Ми дійшли до висновку, що школа повинна мати кваліфіковану вчительку з Польщі. Незабаром її направили до нас із Кракова. Проте через декілька місяців делегована вчителька повернулася до Польщі, бо не змогла звикнути до наших провінційних умов. Друга вчителька, пані Броніслава, працювала в нас два роки. Тоді в нашу школу почали приходити діти з українських сімей. Приємні та вдячні спогади залишили після себе в нашій школі Івона Трояновська, Йоанна Дудек, Мирослава Томчак, Магдалена Окай, Аліна Шульган, пан Войцех (на жаль, не пригадую його прізвища), Барбара Бурська, Уршуля Оберда, Дорота Пронжинська. Ми безмірно їм вдячні за великі серця, мудрість, терпіння, розуміння, участь у різноманітних акціях товариства, дидактичну допомогу в організації нашого життя, добру підготовку наших дітей до вступу в польські університети.

Івона Трояновська, молода, дуже стримана та розважлива, вивчила українську мову, мала здібності до співу і танців, була учасницею хорового колективу. Вона їздила з хором на виступи та фестивалі. Тут познайомилася з хорошим хлопцем, кременчанином Михайлом Копачем, і вийшла за нього заміж. Тепер обоє працюють у Польщі, інколи нас відвідують.

П’ять років працювала в нашій школі Мирослава Томчак, досвідчена полоністка, заслужена освітянка. Вона стала для нас «універсальною установою», тому що все вміла, відгукувалася на кожне прохання, допомагала всім і всюди. Уважна і жвава, вона орієнтувалася в кожній ситуації та знала, як розібратися з труднощами. На своєму невеличкому автомобілі блискавично прибувала в потрібне місце – чи то в школу, чи в музей, чи у віддалений дім учня. Коли ми розпочали видавати місцеву газету «Спільна спадщина» (пол. «Wspólne Dziedzictwo»), вона працювала в ній коректором і редактором. Співала в костельному хорі. Із рідного Білостока привозила чимало різних речей для школи, костелу, допомагала нужденним. Знаходила спонсорів, які оплачували перебування наших дітей на відпочинку в Польщі. Це завдяки їй у польські виші вступили восьмеро дітей, зокрема троє з українських родин.

Кожен із наших учителів дуже часто в складних умовах діставався на заняття до Шумська, щоб там також навчати дітей польської мови.

Товариство не мало власного приміщення, незважаючи на неодноразові прохання, які ми подавали в міську раду. Важко було знайти постійне місце для школи. Ми переїжджали з місця на місце, з однієї школи в іншу, де, дякуючи доброзичливості директорів, нам надавали класи для проведення занять. Зрештою отець Тадеуш Мелешко погодився виділити нам приміщення на горищі парафіяльного будинку, яке надовго стало нашим центром, місцем зустрічей, зборів, уроків і репетицій колективів художньої самодіяльності.

У 1994 р. група членів товариства на чолі з головою Євгенієм Юзефовим і частина викладачів педагогічного училища поїхали на наукову конференцію до Кракова на запрошення ректора Ягеллонського університету Александра Коя. Захід був присвячений 185-літтю від дня народження Юліуша Словацького. Ми там виступали, зустрічались із науковцями, оглянули також корпус і бібліотеку Ягеллонського університету. Це був перший офіційний груповий виїзд представників товариства до Польщі.

Незабаром велика група дітей вирушила з виступами до Перемишля, Жешува, Холма та Любліна на запрошення відділів культури цих міст. Сердечний прийом у Польщі заохотив польських дітей із Кременця розвивати свої художні здібності, тим паче, що ми дістали тоді перші кошти на національні костюми для колективів. Це були початки наступних досягнень.

Організацією й розвитком художніх колективів самовіддано зайнялася Марія Камінська, органістка нашого костелу. Це унікальна особа, у всьому ретельна й відповідальна. Вона дбала про цю нелегку ініціативу, хоча мала вдома восьмеро власних дітей, кожного дня грала в костелі, а на додачу ще й керувала хором.

Охочих займатися польськими народними танцями було багато. Кандидатів поділили на дві групи: молодшу і старшу. Колектив отримав назву «Кременецькі барвінки». Марія Камінська знайшла вчителя танців – Андрія Медецького, який вміло розвивав танцювальні групи. На наше прохання «Спільнота польська» передала танцюристам кілька комплектів різних національних костюмів, решту ми пошили самі. Незабаром колективи здобули популярність не тільки в місті, а й у всій Західній Україні.

Досконале та вишукане виконання польських та українських народних танців принесло нам нагороди на фестивалях у Польщі, які щорічно організовувала «Спільнота польська». Діти пізнавали рідний край, заглиблювалися в його культуру, ставали часткою свого народу. А виступи на рідній кременецькій сцені викликали фурор.

Окрім цього, наші учні аж до 2010 р. численними групами виїжджали до Польщі на відпочинок і фестивалі. Крім «Спільноти польської», нас запрошували інші організації та приватні особи. Важко знайти місцевість, яку б ми не відвідали. Ці виїзди дуже допомогли нашим дітям, збагатили їхні знання.

Навесні 1993 р. був створений хор для дорослих «Кременецькі барви», яким від початку керувала Марія Камінська, а диригентом був Сергій Дедю, випускник Львівської консерваторії, викладач Кременецького педінституту. Хор діє до сьогодні та досягає успіхів не тільки в рідному місті чи на території України, але й за її межами.

Kroniki Krzemienieckie 7

Івона Трояновська з групою учнів, 1994 р.

Kroniki Krzemienieckie 7 Barwinki 3

Ансамбль «Кременецькі барвінки»

Ядвіга ГУСЛАВСЬКА,
Кременець

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ВІД ДАВНІХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: КРЕМЕНЕЦЬ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ПОЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО В КРЕМЕНЦІ: ПЕРШІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ КРОКИ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ЖИТТЯ ПОЛЬСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ В 1989–1990 РОКАХ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: ВИСТАВКА ПРО КРЕМЕНЕЦЬ

КРЕМЕНЕЦЬКІ ХРОНІКИ: КРЕМЕНЕЦЬ ПРИБУВ У КРАКІВ

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1