Новини

NATOSCOPE nr 18 foto

«НАТО повинне перетворити свої патрулі повітряного простору над Литвою, Латвією й Естонією («Baltic Air Policing») у силу, здатну воювати та захищати ці держави у випадку війни», – заявив керівник сил Альянсу у Європі генерал Філіп Брідлав.

 

 

Американська танкова бригада в Центрально-Східній Європі

«Американці повідомили, що до Центрально-Східної Європи прибуде танкова бригада американських військ, озброєна найсучаснішим обладнанням», – сказав у Вашингтоні президент Польщі Анджей Дуда.

«Сьогодні точно маємо добру новину: ми отримали від американського уряду інформацію, що наші наміри, висловлені, зокрема, у спільній Бухарестській декларації керівників держав Центрально-Східної Європи, вже перебувають у процесі реалізації. Сьогодні американці заявили, що до Центрально-Східної Європи прибуде танкова бригада американських військ, озброєна найсучаснішим обладнанням», – повідомив Дуда під час зустрічі з польськими журналістами.

Президент зазначив, що присутність бригади американських військ не виключає можливості присутності в Польщі елементів оборонної інфраструктури США. Як він підкреслив, Польща надалі прагне того, щоб найсучасніша оборонна інфраструктура НАТО опинилася на її території.

Polska Agencja Prasowa

МЗС Росії виступає за відновлення засідань Ради НАТО–Росія

«Російська дипломатія працює над списком справ, які могли би стати предметом засідання Ради НАТО–Росія, проте без запропонованого обома сторонами порядку обговорень не може бути мови про відновлення зустрічей», – сказав заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков.

«Предметом засідань повинні бути не тільки питання, які цікавлять деяких людей із НАТО, але також ті, які цікавлять нас», – підкреслив він.

Рада НАТО–Росія була заснована у 2002 р. на основі Римської декларації як форум для консультацій із питань, пов’язаних із безпекою та співпрацею між країнами-членами НАТО і Російською Федерацією.

Після анексії Криму Росією та початку військових дій на сході України у 2014 р. НАТО призупинило військову та цивільну співпрацю з Москвою. Контакти в рамках Ради НАТО–Росія зберегли на рівні послів. Від часу початку українського конфлікту відбулося дві зустрічі за їх участю.

Rzeczpospolita

Ескадра винищувачів і два кораблі. Болгарія озброюється

Болгарський уряд прийняв рішення про модернізацію повітряних сил та військового флоту. Згідно з планом модернізації збройних сил Болгарія має придбати ескадру винищувачів і два багатоцільові кораблі стандарту НАТО. Міністр оборони Ніколай Ненчев, уповноважений урядом для ведення переговорів щодо закупівлі, розповів, що вартість операції становитиме приблизно 3 млрд левів (1,5 млрд євро). Відомство планує купити від 12 до 19 нових чи вживаних винищувачів.

Рішення уряду передбачає також модернізацію російських винищувачів «МіГ-29», якими володіють болгарські повітряні сили. Восени 2015 р. Польща та Болгарія підписали порозуміння про ремонт шести двигунів болгарських літаків на польських військових заводах. Подальша модернізація і сервісне забезпечення мають реалізувати також у співпраці з Польщею, а переговори з цього питання тривають уже кілька місяців.

Модернізація військової авіації гарантуватиме Болгарії безпеку повітряного простору й дозволить їй взяти участь у спільних системах оборони НАТО.

TVN 24

Лукашенко: «Стабілізація ситуації в Україні неможлива без США»

«Стабілізація ситуації в Україні без участі Сполучених Штатів Америки неможлива», – зазначив президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі з представником Міністерства оборони США Майклом Карпентером, котра відбулася в Мінську.

Лукашенко заявив, що виклики у Східній Європі, «якщо не сьогодні, то завтра можуть серйозно вплинути на ситуацію у Європі та загалом у всьому світі». «Стабілізувати цю ситуацію, маю на увазі питання України та інші тенденції, без Сполучених Штатів Америки не вдасться», – сказав він.

При цьому президент повідомив, що Білорусь «не в захваті» від активізації НАТО на східному напрямку: «Ми не можемо на це не реагувати, бо це коїться безпосередньо біля наших кордонів».

Однак він застеріг, що в жодному разі не хоче демонізувати і перебільшувати значення цього процесу та не вважає, що НАТО має намір воювати з Росією чи Білоруссю. «У сучасних умовах це виглядає неправдоподібно і нікому не потрібно», – зазначив Лукашенко.

Gazeta Wyborcza

Чехія розпочала стратегічне партнерство з Китаєм

Під час візиту в Празі президент Китаю Сі Цзіньпін започаткував разом із президентом Чехії Мілошем Земаном стратегічне партнерство між обома країнами. Завдяки цьому, на думку чеської влади, Чехія відкриє для Китаю шлях до Європейського Союзу.

Земан, відколи став президентом у 2013 р., більше прагне зміцнення відносин із Китаєм та Росією, ніж із НАТО та Європейським Союзом. Відносини Альянсу та ЄС із Пекіном складні через порушення прав людини і торгівельні конфлікти. Земан «дбає про прихильність Китаю, хоча в чеській політичні системі закордонною політикою займається, передусім, уряд, а не глава держави», – зауважує «Reuters».

Polskie Radio 24

Президент Польщі: «Росія повинна залишити Крим»

Президент Анджей Дуда зазначив, що у відносинах з Росією потрібно вимагати повернення геополітичної ситуації, яка панувала до анексії Криму, тобто Росія має залишити Крим. Із цими словами президент виступив у «National Press Club» у Вашингтоні.

«Польща – адвокат євроатлантичної єдності в міжнародній політиці. Наша мета – сильне та об’єднане НАТО, а також безпека всіх членів Альянсу», – підкреслив він.

Анджей Дуда сказав, що саміт НАТО у Варшаві має продемонструвати можливість держав приготувати адекватну відповідь на теперішні загрози для безпеки.

Він звертав увагу на те, чим загрожують ситуації в Україні та Сирії. Також додав, що Польща прагне зберегти якнайкращі відносини із сусідами: «Ми не хочемо ізоляції Росії та повернення до холодної війни. Не хочемо жити з почуттям загрози, а прагнемо будувати спільноту й партнерство. Однак для досягнення діалогу, необхідно дотримуватися законів».

Informacyjna Agencja Radiowa

Брідлав: «Перетворити «Baltic Air Policing» у місію повітряної оборони»

«НАТО повинне перетворити свої патрулі повітряного простору над Литвою, Латвією й Естонією («Baltic Air Policing») у силу, здатну воювати та захищати ці держави у випадку війни», – заявив керівник сил Альянсу у Європі генерал Філіп Брідлав.

Небо над цими трьома країнами нині патрулюють багатонаціональні сили НАТО, використовуючи вісім літаків. Кількість цих машин збільшили з чотирьох до восьми у 2014 р. після анексії Криму Росією.

«Я думаю, що Альянс має бути готовим до місії повітряної оборони», – сказав Брідлав журналістам у Вільнюсі. «Контроль за повітряним простором та повітряна оборона передбачені для двох різних ситуацій. «Baltic Air Policing» – це мирна місія», – додав він.

PAP

FB

Бібліотека ВМ

 

Jency wrzesnia 1939 foto 240 2

 

dzien

Інформація

logoGranica

 

 

Партнери

 

LOGO MonitorInfo mini

 

PastedGraphic-1 

 

VolynMedia

 

cz

 

tittle

Реклама

po polsku po polsce

 

 

SC Corporate Services Sp 1